Постанова

від 26.06.2006 по справі 4/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "26" червня 2006 р.                                                                                              Справа № 4/71

За позовом        Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі                                                   м. Чернівці  

до відповідача    Відкритого акціонерного товариства “Розма”

про  стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій –413013,72 грн.  

Суддя                                             О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання —Тинок С.О.

Представники:

Від позивача –Чорней Т.В.          

Від відповідача –Чеботарьова Л.Д., Чеботарьов А.В.

В засіданні приймали участь   

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Розма” про  стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 413013,72 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно частини 3 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, страхові внески до Пенсійного фонду України є загальнообов'язковим платежем. Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  Далі позивач стверджує, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Позивач зазначає, що ВАТ “Розма” є  платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість за період 2005 року по березень 2006 року у сумі 413013,72 грн. по платежах до Пенсійного фонду, а саме по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою та виплатою пільгових пенсій призначених відповідно до статті 13 “Про пенсійне забезпечення ” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у відзиві на позов та в письмових поясненнях зазначає, що 13 квітня 2006 року на адресу Відкритого акціонерного товариства “Розма” надійшов позов, адресований Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці, який містить вимогу про стягнення заборгованості в сумі 413013,72 грн. Відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими оскільки розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,  призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, пункту 4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”  ( додатки 6 ,7), станом на 2005 та 2006 роки на адресу ВАТ “Розма” не надходили. Акт звірки Списку № 2 за статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який надійшов на адресу відповідача 18 квітня 2006 року нічим не підтверджений. Не маючи наданих розрахунків, відповідач щомісячно сплачував позивачу суми відшкодувань пільгових пенсій. На думку відповідача, при призначенні пенсій особам, які заробили повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до набрання чинності Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року тобто до 31.12.1991 року та продовжували працювати на підприємстві до досягнення пенсійного віку, позивач помилково керується нормами статті 13 означеного Закону, в частині щодо відшкодування підприємством коштів Пенсійному фонду до досягнення працівником  пенсійного віку, передбаченого статтею 12 даного Закону. Відповідач вказує, що за таких умов пенсії за віком на пільгових умовах призначаються відповідно до пункту 3 частини 2 Прикінцевих положень Закону ( № 1058-ІV ) та частини 1 статті 100 Закону ( N 1788-XII ), які не підлягають відшкодуванню.

19 травня 2006 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, при цьому зазначивши, що відповідач зобов'язаний був сплатити 917884,07 грн., фактично сплатив 233136,53 грн., тому зобов'язаний сплатити 684747,54 грн., що становить суму позовних вимог. ( а.с. 107 т. 1 ).

19 травня 2006 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці та ВАТ “Розма” укладено акт звірки, відповідно до якого відповідач визнав частково заборгованість перед позивачем у сумі 366087,50 грн. Решту суми боргу у розмірі  відповідач не визнає  318660,04 грн., оскільки вважає, що по 205 громадянам призначається пенсія відповідно до статті 100 Закону ( N 1788-XII ) та витрати на виплату і доставку пенсій призначених за даною статтею не відшкодовуються Пенсійному фонду.  

26 червня 2006 року позивач надав суду уточнений розрахунок боргу, при цьому  виключивши частково із розрахунку витрати на виплату та доставку пенсій по 19 громадянам на суму 81198,95 грн. при цьому вказує, що сума заборгованість становить 603548,59 грн. ( а.с. 98 т. 2 ).      

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19 травня 2006 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці та ВАТ “Розма” укладено акт звірки, відповідно до якого відповідач визнав частково заборгованість перед позивачем у сумі 366087,50 грн. стосовно витрат на виплату та доставку пенсій призначених за  віком на пільгових умовах 89 громадянам. ( а.с. 104 –106 т. 1 )

Відповідно до копій протоколів Пенсійного фонду, розрахунку стажу, довідок про знаходження на обліку, копій витягів з трудових книжок, довідок відповідача про право на пенсію за віком на пільгових умовах та наданих розрахунків суми позовних вимог, 275 громадянам призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. ( а.с. 7-46 т. 1, а.с. 1-63 т. 2,        т. 3,4,5, а.с. 1-50 т.6).

Згідно пункту б) частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

          Так, статтею 13 Закону ( N 1788-XII ) передбачено підстави призначення пенсії на пільгових умовах тобто зайнятість повного робочого дня, досягнення визначеного віку, загальний стаж роботи, стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, результати атестації робочих місць.

          Пунктами 4.2, 4.3. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 “Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.  У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

          Так, за результатами атестації робочих місць, наказами голови правління ВАТ “Розма” № 69 від 16 березня 2004 року, №337 від 26 грудня 2006 року, № 218 від 24 грудня 2001 року підтверджено право на пільгову пенсію за списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, про що також вбачається з висновку Державної експертизи умов праці. ( а.с. 124 –133, 150 –158 т. 1).  

          Відповідно до пільгових довідок виданих ВАТ “Розма”, всі громадяни яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах, працювали на підприємстві на роботах, що дає право на пільгову пенсію за списком № 2 та були зайняті повний робочий день. Як вбачається з означених довідок та копій трудових книжок, працівники мають необхідний стаж на зазначених роботах, загальний стаж і вік, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Так, означені працівники працювали або звільнились з підприємства після 1992 року тобто у період дії Закону ( N 1788-XII ) та "Списка N 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 N 10 і списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

          Пунктами 3,5 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 передбачено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, тобто Списки, що чинні на період роботи особи.  

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем повністю доведено обставини стосовно призначення даним працівникам пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) частини 1  статті 13 Закону ( N 1788-XII ).

    Пунктом 6.1. Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 9 липня 2003 року в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.2 означеної Постанови передбачено що, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, відповідач, відповідно до розрахунку зобов'язаний сплатити заборгованість по витратам Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 603548,59 грн.

          Пунктом 6.4. Постанови N 21-1 від 19 грудня 2003 року передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Посилання відповідача стосовно того, що йому не надсилались розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а лише позовна заява та акт звірки відповідно до книги вхідної документації підприємства спростовуються наступним. ( а.с. 142-145 ).

Так, в матеріалах справи містяться квитанція про надсилання 11.04.2006 року відповідачу позовної заяви, а також копії повідомлень про вручення ( 16.04.2006 р.) поштового відправлення № 102924, № 96566, якими в процесі розгляду справи надсилались акт звірки та розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. При цьому, сторони до подання позову, а також при розгляді справи вживали заходів щодо узгодження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом надсилання розрахунків. ( а.с. 3, 66-89,109 т.1). Окрім  того, законодавством не ставиться в залежність стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, від обставин надсилання чи не надсилання відповідних розрахунків.

За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити частково у сумі 603548,59 грн.

Згідно статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Тобто, враховуючи уточнюючий розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та вищевикладені обставини справи, позивач не довів виникнення заборгованості у сумі 81198,95 грн., а тому суд відмовляє у задоволенні позову у частині стягнення боргу у сумі  81198,95 грн.

Керуючись 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України,                 суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Розма”,  вул. Прутська, 29, м. Чернівці, код 00152336, р/р 260031258 у в АППБ “Аваль”, МФО 356464 на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі                           м. Чернівці, вул. Головна, 245, м. Чернівці, код 21430549, р/р 256093013757 у ЧОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 356334 — 603548,59   грн. боргу.

3.          Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення боргу у сумі 81198,95 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі,  мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю  або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             О. Г.Проскурняк