Рішення

від 10.10.2006 по справі 31/271-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.06р.

Справа

№ 31/271-06

За

позовом

Приватного

підприємства  „Синапс”, м. Донецьк

до

відповідача-1

Закритого

акціонерного товариства „Страхова компанія 

„Веско” в особі Дніпропетровської філії”, м. Дніпропетровськ

відповідача-2

Товариство

з обмеженою відповідальністю „М'ясна фабрика „Фаворит”, смт. Ювілейне,

Дніпропетровський район

про

відшкодування

шкоди

Суддя      Мороз В.Ф.

Представники:

Від

позивача

Гончаров

А.А., дов. від 21.06.06 р.

Від

відповідача-1

Хан дога

В.В., дов., Воробйов В.В., дов. від 21.04.06 р.

Від

відповідача-2

Гайдай

Р.В., дов.

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач

звернувся з позовом про стягнення з відповідачів збитків, заподіяних внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталась з вини відповідача-2. Збитки

полягають у  механічному пошкодженні

автомобіля позивача МАЗ 54323 (5512,15 грн.) і напівпричепа МТМ 933013

(10694,48 грн.), майнових витратах позивача пов'язаних  з транспортуванням  напівпричепа разом з вантажем (3700,00 грн.)

та автомобіля (1329,73 грн.). Окрім того, 215, 35 грн. складає вартість

знищеної внаслідок ДТП продукції, що перевозилась позивачем. Також ним понесені

матеріальні витрати у розмірі 800,00 грн., пов'язані  з проведенням експертизи щодо встановлення

розміру заподіяної шкоди. Позовні вимоги пред'явлені і до відповідача -1 на

підставі договору НОМЕР_6 обов'язкового страхування  цивільно-правової відповідальності  власників 

наземних транспортних засобів від 28.04.2005 р., укладеного між

відповідачами.

Відповідач-1

проти позову заперечує, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні

докази, що підтверджували б вину водія відповідача-2 у скоєнні ДТП, у тому

числі, постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності.

При цьому позивачем надано недостовірні відомості  щодо напівпричепу, пошкодженого внаслідок

ДТП, оскільки у відповідності до довідки  

державної автомобільної інспекції НОМЕР_1 державний номер пошкодженого

напівпричепу -НОМЕР_2, тоді як позивачем зазначено НОМЕР_3.

Відповідач-2

проти позову заперечує, вказуючи на укладення з відповідачем-1  договору НОМЕР_6 обов'язкового

страхування  цивільно-правової

відповідальності  власників  наземних транспортних засобів, за яким

застрахувало  свою цивільну

відповідальність  як власника

транспортного засобу, а оскільки розмір шкоди , заподіяний внаслідок ДТП

позивачу не перевищує ліміт відповідальності 

Страховика, то відповідач-2 не має відповідати за даним позовом. Окрім

того, відповідач-2 вказує також на те, що 

позивачем не надано  доказів, що

свідчили б про вину водія відповідача-2 у скоєнні дорожньо-транспортної

пригоди.

По

справі оголошувалась перерва до 10.10.2006 р.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно

довідок ДАІ ГУ МВС України у Київській області від 12.09.2005 р., 24.09.2005

р.  та 

24.02.2006 р., а також схеми дорожньо-транспортної пригоди  вранці (05 год.30 год. -06 год. 00 хв.)

12.09.2005 р. на 7 км.  а/д Бориспіль -

Дніпропетровськ  сталась

дорожньо-транспортна пригода, за обставинами якої водій ОСОБА_1, який керував

автомобілем  „Мерседес-Бенц”, держ.

НОМЕР_4, рухаючись у напрямку м. Бориспіль, виїхав на зустрічну смугу руху та

допустив зіткнення  з автомобілем  МАЗ 

держ. НОМЕР_5  з напівпричепом під

керування  ОСОБА_2, що рухався  у зустрічному напрямку. Дорожньо-транспортна

пригода, згідно довідки  ДАІ від

24.09.2005 р. сталась внаслідок 

порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 11.2, 11,3, 12.1, 12.5 Правил дорожнього

руху  України.

Автомобіль

„Мерседес-Бенц”, держ. НОМЕР_4, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного

засобу належить ТОВ „М”ясна фабрика „Берізка”, правонаступником якого згідно

статут є ТОВ „М'ясна фабрика „Фаворит”; автомобіль МАЗ  держ. НОМЕР_5 з напівпричепом держ. НОМЕР_3,

пошкоджені внаслідок ДТП, знаходились у оренді позивача, згідно укладеного з

ОСОБА_3 нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 07.12.2004 р.

Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під керуванням яких перебували вказані транспортні

засоби, знаходились у трудових відносинах відповідно з відповідачем-2 та

позивачем, що не оспорюється сторонами та відповідає матеріалам справи.

У

відповідності до  договору НОМЕР_6

обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів, укладеного між відповідачем-1 (Страховик) та

відповідачем-2 (страхувальник), останнім застраховано, у тому числі, автомобіль

„Мерседес-Бенц”, держ. НОМЕР_4 (додаток №1 до Договору) на випадок заподіяння

шкоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди,

яка сталась за участю відповідного транспортного засобу і внаслідок якої настає

цивільно-правова відповідальність Страхувальника. Строк дії договору згідно п.

5.1 Договору та полісу 1 рік, з 01.05. 2005 р. по 30.04.2006 р., обов'язковий

ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну  майну потерпілих -25 500,00 грн., розмір

франшизи  у цьому випадку -2% від ліміту

відповідальності.

У

відповідності до листа від 13.09.2005 р. відповідач-2 повідомив відповідача-1

про настання дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого

транспортного засобу. На заяву позивача про страхове відшкодування відповідач-2

листом від 16.02.2006 р. надав відповідь про встановлення обставин страхового

випадку для виплати страхового відшкодування після отримання постанови суду по

факту дорожньо-транспортної пригоди.

У

відповідності до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох

джерел підвищеної небезпеки, якими є транспортні засоби, відшкодовується на

загальних підставах, а саме:  1) шкода,

завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за

наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3)

за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір

відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають

істотне значення.

За

загальним правилом ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди,

звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її

вини.

Згідно

ст.. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану

їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно

змісту ст. 22 ЦК України, положення якої стосуються відшкодування збитків та

інших способів відшкодування майнової шкоди, особа,  якій завдано збитків  у результаті 

порушення  її цивільного права, має

право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі втрати,  яких 

особа  зазнала  у 

зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки

з одного боку за наведеними вище обставинами та матеріалами справи порушення

Правил дорожнього руху допущено водієм автомобіля  „Мерседес-Бенц” ОСОБА_1, що призвело до

зіткнення транспортних засобів та пошкодження автомобіля МАЗ  держ. НОМЕР_5 

з напівпричепом, тобто дії останнього знаходяться в безпосередньому

причинному зв'язку з негативними наслідками, 

а з іншого - відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчили б про

протиправність поведінки водія автомобіля МАЗ 

держ. НОМЕР_5 або наявність інших обставин, що виключали  б вину водія автомобіля  „Мерседес-Бенц”, суд приходить до висновку

про спричинення зіткнення двох транспортних засобів внаслідок винної

протиправної поведінки водія відповідача-2. Доказів на спростування зазначеного

висновку та на підтвердження відсутності вини водія автомобіля  „Мерседес-Бенц” у ДТП в матеріали справи не

надано.

Згідно

ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні

страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика

відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була

заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну

третьої особи.

Згідно

ст.. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу

відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного

засобу з   урахуванням зносу,

розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на

усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця

дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного

користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент

дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території

України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на

стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного

засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У

відповідності до висновків авто товарознавчого дослідження спеціаліста від

26.12.2005 р. автомобіля МАЗ  держ.

НОМЕР_5 та напівпричепу держ. НОМЕР_3, проведеного на замовлення позивача,

внаслідок ДТП позивачу механічним пошкодженням автомобіля заподіяна матеріальна

шкода у розмірі 5512,15 грн., а 

механічним пошкодженням напівпричепа - 10694,48 грн. Згідно матеріалів

справи (акт про надані послуги, рахунок про оплату, калькуляція та ін.) та

розрахунку позивача, його витрати на транспортування напівпричепа разом з

вантажем склали 3700,00 грн., на транспортування автомобіля - 1329,73 грн.  Розрахунок відповідає матеріалам справи та

фактичним обставинам.  Отже вказані

витрати позивача підлягають відшкодуванню відповідачем-1 на підставі

ст.ст.  22, 29 Закону України „Про

обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів”.

Окрім

того, зважаючи на те, що страховиком після отримання письмового повідомлення

про страховий випадок не направлено аварійного комісара або експерта для

визначення причин настання страхового випадку 

та  розміру  збитків, 

на підставі ст. 34 вказаного Закону позивачу підлягають відшкодуванню

страховиком (відповідачем-1) витрати у 800,00 грн. на проведення експертизи,

які згідно платіжного доручення від 16.03.2006 р. ним сплачені.

Щодо

стягнення  з відповідача-2 215,35 грн. в

рахунок відшкодування  вартості знищеної

продукції, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення  позову, оскільки в матеріали справи не надано

доказів знищення продукції саме при дорожньо-транспортній пригоді, а наданий в

матеріали справи  акт від 14.09.2005 р.

про виявлення браку продукції при розвантаженні, не вказує та не свідчить про

її пошкодження внаслідок ДТП.

Суд

не погоджується з доводами відповідача-1 за викладеного а також з огляду на

наступне.

Доводи

відповідача-1 про те, що в дорожньо-транспортній пригоді приймав участь

напівпричеп позивача з іншим  державним

номером, про що вказано у одній із довідок ДАІ ГУ МВС України у Київській

області від 24.09.2005 р., виданої на запит відповідача-1, судом відхиляються,

оскільки згідно інших довідок ДАІ, у тому числі складених у день

дорожньо-транспортної пригоди, було пошкоджено напівпричіп держ. НОМЕР_3.

Одночасно вказані доводи відповідача-1 не спростовують обставин пошкодження в

ДТП напівпричепа позивача, при цьому відповідач-1 не виконав свого обов'язку

щодо направлення аварійного комісара (експерта) для з'ясування причин настання

страхового випадку  та  розміру 

збитків, що відповідно до ст. 34 Закону України „Про обов'язкове

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних

засобів” надало позивачу самостійно встановлювати вказані обставини. Посилання

позивача на те, що в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені

подорожні листи посвідчення на відрядження та ін. не спростовують викладених

вище обставин ДТП. Непритягнення водія відповідача-2 до адміністративної

(кримінальної) відповідальності, не може бути підставою для  відмови у позові, а посилання відповідача-1 з

цього приводу на ст. 35 ГПК  України є

необґрунтованим, оскільки вказаною статтею встановлюються підстави звільнення

від доказування, однак за відсутності відповідних підстав, діє загальне

правило, за яким  кожна сторонами повинна

довести  ті  обставини, 

на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. На запит господарського суду Дніпропетровської області щодо  надання копії матеріалів адміністративної

справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди 12.09.2005 р. на 7 км.  а/д Бориспіль - Дніпропетровськ за участю

водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надісланого з урахуванням пояснень сторін  та матеріалів справи до Дніпропетровського

районного суду Дніпропетровської області, надійшло повідомлення,  що адміністративний матеріал у

відношенні   водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у

2005 р. до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області не

надходив і судом не розглядався.

Таким

чином позовні вимоги до відповідача-1 щодо стягнення 5512,15 грн. шкоди

внаслідок пошкодження автомобіля позивача МАЗ; 10694,48 грн. шкоди внаслідок

пошкодження напівпричепа; 3700,00 грн. витрат, пов'язаних  з транспортуванням  напівпричепа разом з вантажем;  1329,73 грн. 

витрат на транспортування автомобіля; 800,00 грн. витрат на проведення

експертизи, загалом 22 036,36 грн. підлягають задоволенню. У позові до

відповідача-2 слід відмовити.

Судові

витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача-1

та позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути

з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія  „Веско” (69035, м. Запоріжжя, вул..

Сталеварів, 3-а; код ЄДРПОУ 20474912 (місцезнаходження Дніпропетровської філії:

49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 59-а; код ЄДРПОУ 24991805)

п/р26506001301843 у філії „Райффайзенбанк Україна” м. Дніпропетровськ, МФО

307071) на користь  Приватного

підприємства  „Синапс” (83055, м.

Донецьк, вул.. Р.Люксембург, 26/205; код ЄДРПОУ 32397892) 22 036,36 грн. шкоди;

220,36 грн. витрат по сплаті держмита та 116, 86 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                             

В.Ф. Мороз