Ухвала

від 17.11.2011 по справі 11/2690/2168/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Корнієнко Т.Ю.,

суддів Сілкової І.М., Худик М.П.,

за участю прокурора Тертичного О.А.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Степанечка О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Соломянського районного суду м. Києва від 29 липня 2011 року,

встановила :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Українка, Обухівського району, Київської області, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий в ТОВ «Інвест Строй» директором, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік; за ч.2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання в частині позбавлення волі з іспитовим строком терміном 3 роки, на нього покладено обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Строй», будучи службовою особою підприємства, відповідальною за повноту і своєчасність нарахування та сплату податків, умисно ухилився від сплати податку, введеного у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, для чого також вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів.

Так, відповідно до протоколу №3 від 26.08.2009 року загальних зборів учасників ТОВ «Інвест Строй» ОСОБА_2 призначений на посаду директора цього товариства, яке зареєстровано 19.03.2009 року Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією ( запис №10731070005017140), має юридичну адресу: м. Київ, вул. Механізаторів, 2, к.311, поставлене на облік як платник податків в ДПІ у Соломянському районі м. Києва 20.03.2009 року за №28967, та з 08.07.2009 року зареєстровано у цій інспекції як платник податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 364070526589 і внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 36407055.

Відповідно до статті 18 Статуту ТОВ «Інвест Строй», у редакціях, затверджених загальними зборами його учасників 17.06.2009 року та 03.03.2010 року, товариство здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність, в порядку, визначеному законодавством.

Виконавчим органом товариства, як це визначено статтею 16 Статуту, є директор, який обирається загальними зборами учасників ТОВ «Інвест Строй» безстроково та здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним цим зборам.

Відповідно до цієї ж статті директор товариства самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників, діє без довіреності від імені товариства, представляє його інтереси в усіх державних та недержавних підприємствах, організаціях, органах та установах, укладає, в межах своєї компетенції, від його імені договори, в тому числі зовнішньоекономічні, здійснює інші дії по оперативному керівництву роботою товариства.

Він же підписує фінансові документи, розпоряджається коштами товариства; затверджує своїм підписом всі документи фінансового та розрахункового характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі звіти та баланси, а також угоди в межах своєї компетенції; видає накази, довіреності; дає вказівки, що є обовязковими для всіх працівників товариства.

Маючи повноваження організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського характеру щодо вказаної діяльності, будучи службовою особою ТОВ «Інвест Строй», відповідальною за повноту і своєчасність нарахування та сплати податків, ОСОБА_2 упродовж грудня 2009 року квітня 2010 року, умисно ухилився від сплати, в особливо великих розмірах, податку на додану вартість який, чинним на той час Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, віднесений до загальнодержавних податків, для чого також вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинивши злочин за наступних обставин.

Упродовж грудня 2009 року очолюване ОСОБА_2 ТОВ «Інвест Строй», здійснюючи господарську діяльність, поставило на митній території України товарів та послуг в обсязі 5 млн. 634 тис. 376 грн.

Подібні операції, відповідно до пункту 6.1 статті 6 чинного на той час Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 %, а тому товариство одночасно одержало від покупців також 1 млн. 126 тис. 875 грн. цього податку.

Зважаючи, що зазначеним Законом (п.1.7 ст.1) визначено як податкове зобовязання суму податку, одержану платником податку в звітному періоді, податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй» з податку на додану вартість у грудні 2009 року становило 1 млн. 126 тис. 875 грн., які підлягали сплаті товариством до бюджету.

З цією митою ОСОБА_2 20.01.2011 року, прагнучи ухилитись від сплати зазначеного податку, будучи, як директор ТОВ «Інвест Строй», відповідальним за повноту і своєчасність нарахування та сплату податків товариства, вдався до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за рахунок незаконного завищення податкового кредиту шляхом внесення у податкову звітність неправдивих даних щодо нього.

Податковий кредит, як це визначено пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, і яка визначена згідно з цим Законом.

У свою чергу підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку,зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. ОСОБА_2, достовірно знаючи, що у грудні 2009 року очолюване ним товариство взагалі не придбало та не виготовляло таких товарів або послуг, приблизно у середині січня 2010 року, у орендованому ним офісному приміщенні №311 в буд №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, вказав знайомому йому ОСОБА_3, який допомагав йому у складанні податкової звітності товариства та не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_2 внести у податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за грудень 2009 року дані про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 5 млн. 609 тис. 060 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 1 млн. 121 тис. 812 грн.

Одночасно ОСОБА_2 також вказав ОСОБА_3 внести до додатку 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані про операції, які надають право формування податкового кредиту, зазначивши, що товари та послуги на вищезазначену суму 5 млн. 609 тис. 060 грн. придбані та податок на додану вартість 1 млн. 121 тис. 812 грн. сплачено підприємству з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує.

Після того, як ОСОБА_3, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_2 вніс вказані дані у податкову звітність товариства, останній також у приблизно у середині січня 2010 року, у згаданому офісному приміщенні 311 в буд №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, умисно, всупереч п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, достовірно знаючи, що очолюване ним товариство не мало з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, або будь-яким іншим підприємством, господарських відносин, які б дозволили сформувати податковий кредит, підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї.

Прагнучи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, ОСОБА_2 20.01.2011 року прибув у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6, по вул. Смілянській у м. Києві, де особисто подав до цього органу державної податкової служби вищевказані податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за грудень 2009 року та додаток 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» із даними про те, що товариство, начебто, сформувало у звітному періоді податковий кредит з податку на додану вартість 1 млн. 121 тис. 812 грн.

У такий спосіб ОСОБА_2 зменшив податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй» з податку на додану вартість за грудень 2009 року на вищевказану суму фіктивного податкового кредиту.

Реалізуючи свій умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, використовуючи для цього штучне формування податкового кредиту з цього податку за рахунок операцій з неіснуючим підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, ОСОБА_2 продовжив злочинну діяльність.

Так у січні 2010 року ТОВ «Інвест Строй» поставило на митній території України товарів та послуг в обсязі 2 млн. 764 тис. 378 грн., які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, у звязку із чим товариство одночасно одержало від покупців 552 тис. 876 грн. цього податку, сформувавши на цю суму своє податкове зобовязання.

В цей же період товариство здійснило операцій з придбання товарів або послуг на суму 2 тис 748 грн. 28 коп., сплативши податку на додану вартість 549 тис. 605 грн. 60 коп., що дозволило йому сформувати податковий кредит на вказану суму.

Переслідуючи мету ухилитись від сплати податків, зменшивши для цього податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй», улітін С.С., приблизно у середині лютого 2010 року, у офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, вказав ОСОБА_3, який допомагав йому у складанні податкової звітності товариства внести у податкову звітність ТОВ «Інвест Строй» за січень 2010 року (декларацію з додатку на додану вартість та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 2 млн. 750 тис. 486 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 550 тис 097 грн. При цьому товари та послуги на суму 2 млн. 748 тис. 028 грн. придбані у вже згаданого підприємства з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує, і якому, начебто, сплачено податок на додану вартість у сумі 549 тис. 605 грн. 60 коп. сплачено.

Надалі 18.02.2010 року, ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, умисно, всупереч п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», достовірно знаючи, що очолюване ним товариство не мало з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, або будь-яким іншим підприємством, господарських відносин, які б дозволили сформувати частину задекларованого податкового кредиту у сумі 549 тис. 605 грн. 60 коп., підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї.

Прагнучи ухилитись від сплати податків, ОСОБА_2 22.02.2010 року особисто подав до ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві, вищевказані податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за січень 2010 року та додаток 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» із даними про те, що товариство, начебто, сформувало у звітному періоді податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 549 тис. 605 грн. 60 коп. унаслідок операцій, проведених з підприємством із індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує.

У такий спосіб ОСОБА_2 зменшив податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй» з податку на додану вартість за січень 2010 року на вищевказану суму фіктивного податкового кредиту.

Аналогічні дії ОСОБА_2 вчинив для ухилення від сплати податку на додану вартість за лютий 2010 року.

У лютому 2010 року ТОВ «Інвест Строй» поставивши на митній території України товарів та послуг в обсязі 2 млн. 457 тис. 614 грн., одержало 491 тис. 523 грн. податку на додану вартість та сформувало на цю суму своє податкове зобовязання.

За цей же період товариство здійснило операцій з придбання товарів або послуг на суму 1 тис. 600 грн., одержавши право на податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 320 грн.

Приблизно у середині березня 2010 року, у приміщенні офісного приміщення №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, вказав не обізнаному з його намірами ОСОБА_3, внести у податкову звітність ТОВ «Інвест Строй» за лютий 2010 року (декларацію з додатку на додану вартість та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 2 млн. 445 тис. 145 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 489 тис 029 грн., з них товари та послуги на суму 2 млн. 443 тис. 545 грн. 20 коп., придбані та податок на додану вартість 488 тис. 709 грн. 04 коп. сплачено вже згаданому підприємству з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує.

Надалі 18.03.2010 року, ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, умисно, всупереч п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», достовірно знаючи, що очолюване ним товариство не мало з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, або будь-яким іншим підприємством, господарських відносин, які б дозволили сформувати частину задекларованого податкового кредиту у сумі 488 тис. 709 грн. 04 коп., підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, ОСОБА_2 22.03.2010 року особисто подав до ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві, вищевказані податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за лютий 2010 року та додаток 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» із даними про те, що товариство, начебто, сформувало у звітному періоді податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 488 тис. 709грн. 04 коп. унаслідок операцій проведених з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує.

У такий спосіб, ОСОБА_2 зменшив податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй» з податку на додану вартість за лютий 2010 року на вищевказану суму фіктивного податкового кредиту.

Не припиняючи злочинних дій, ОСОБА_2 у такий же спосіб ухилився від сплати податку на додану вартість за березень 2010 року, упродовж якого товариство поставило на митній території України товарів та послуг в обсязі 3 млн. 867 тис. 105 грн., одержавши 773 тис. 421 грн. податку на додану вартість.

Хоча товариство за наслідками господарської діяльності у цей період одержало право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі лише 3621 грн. 28 коп. (придбало товарів або послуг на суму 18 тис. 106 грн. 42 коп.), ОСОБА_2, приблизно у середині березня 2010 року, в офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, вказав ОСОБА_3, внести у декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за березень 2010 року дані про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 3 млн. 847 тис. 526 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 769 тис 505 грн., з них товари та послуги на суму 3 млн. 829 тис. 545 грн. 420 грн., придбані та податок на додану вартість 765 тис. 884 грн. сплачено неіснуючому підприємству з індивідуальним податковим номером 357564226571.

19.04.2010 року ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, умисно, всупереч п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», достовірно знаючи, що очолюване ним товариство не мало з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, або будь-яким іншим підприємством, господарських відносин, які б дозволили сформувати частину задекларованого податкового кредиту у сумі 765 тис. 884 грн., підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, ОСОБА_2 22.04.2010 року особисто подав до ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві, вищевказані податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за березень 2010 року та додаток 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» із даними про те, що товариство, начебто, сформувало у звітному періоді податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 765 тис. 884 грн. унаслідок операцій проведених з підприємством з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує.

У такий спосіб, ОСОБА_2 зменшив податкове зобовязання ТОВ «Інвест Строй» з податку на додану вартість за березень 2010 року на вищевказану суму фіктивного податкового кредиту, ухилившись від сплати цього податку.

Усього, упродовж грудня 2009 року квітня 2010 року ОСОБА_2 ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 2 млн. 926 тис. 011 грн. (грудень 2009 року 1121812 грн., січень, лютий, березень 2010 року на 549606 грн, 488709 грн., та 765884 грн. відповідно), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у вказаній сумі, яка більше ніж в 5 тисяч разів перевищує встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великими розмірами.

Одночасно ОСОБА_2, являючись службовою особою, як директор ТОВ «Інвест Строй», маючи право та будучи зобовязаним, відповідно до статуту товариства, діяти від його імені у т.ч. представляти інтереси у державних органах та установах, а також підписувати фінансові документи, затверджувати своїм підписом всі документи фінансового та розрахункового характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі звіти та баланси, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, у грудні 2009 року квітні 2010 року ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, приблизно у середині січня 2010 року, ОСОБА_2 у офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, вніс в офіційні документи завідомо неправдиву інформацію, а саме: в податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за грудень 2009 року та додаток №5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», шляхом дачі вказівки найнятому ним ОСОБА_3 внести у ці документи завідомо неправдиві відомості про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 5 млн. 609 тис. 060 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 1 млн. 121 тис. 812 грн., із зазначенням, що товари та послуги придбані та податок на додану вартість сплачено неіснуючому підприємству з індивідуальним податковим номером 357564226571.

Тоді ж ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї, а 20.01.2010 року особисто подав її у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 приблизно у середині лютого 2010 року, у загаданому офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, у такий же спосіб вніс в офіційні документи завідомо неправдиву інформацію в податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за січень 2010 року та додаток №5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», шляхом дачі вказівки найнятому ним ОСОБА_3 внести у ці документи завідомо неправдиві відомості про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 2 млн. 750 тис. 486 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 550 тис. 097 грн., із зазначенням, що товари та послуги на суму 2 млн. 748 тис. 028 грн. придбані у вже згаданого підприємства з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує, і якому, начебто, сплачено податок на додану вартість у сумі 549 тис. 605 грн. 60 коп.

18.02.2010 року ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї, а 22.02.2010 року особисто подав її у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві.

Приблизно у середині березня 2010 року, ОСОБА_2 у офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, в аналогічний спосіб вніс в офіційні документи завідомо неправдиву інформацію в податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за січень 2010 року та додаток №5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», шляхом дачі вказівки найнятому ним ОСОБА_3 внести у ці документи завідомо неправдиві відомості про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 2 млн. 443 тис. 145 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 489 тис. 029 грн., із зазначенням, що товари та послуги на суму 2 млн. 443 тис. 545 грн. 20 коп. придбані у вже згаданого підприємства з індивідуальним податковим номером 357564226571, яке фактично не існує, і якому, начебто, сплачено податок на додану вартість у сумі 488 тис. 709 грн. 04 коп. 18.03.2010 року ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї, а 22.03.2010 року особисто подав її у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві.

Також і у середині квітня 2010 року ОСОБА_2 у офісному приміщенні №311 в буд. №2 по вул. Механізаторів, що у Соломянському районі м. Києва, вніс в офіційні документи завідомо неправдиву інформацію в податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Інвест Строй» за березень 2010 року та додаток №5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», шляхом дачі вказівки найнятому ним ОСОБА_3 внести у ці документи завідомо неправдиві відомості про те, що товариство, начебто, придбало у звітному періоді товарів та послуг на суму 3 млн. 847 тис. 526 грн., сплативши при цьому податку на додану вартість 769 тис. 505 грн., з них товари та послуги на суму 3 млн. 829 тис. 420 грн. придбані та податок на додану вартість 765 тис. 884 грн. сплачено неіснуючому підприємству з індивідуальним податковим номером 357564226571.

19.04.2010 року ОСОБА_2 у згаданому офісному приміщенні підписав як директор ТОВ «Інвест Строй» зазначені податкову декларацію та розшифровку (додаток №5) до неї, а 22.04.2010 року особисто подав її у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, що в буд.6 по вул. Смілянській у м. Києві.

Зазначені дії ОСОБА_2 призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 2 млн. 926 тис. 011 грн., тим самим спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляції прокурор Степанечко О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок скасувати у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його мякості, та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки., за ч.2 ст. 366 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки. Апелянт вважає, що суд при призначенні покарання не врахував, що злочин, вчинений ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України відноситься до тяжких злочинів, а за ч.2 ст. 366 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, збитки, завдані державі засудженим не відшкодовані, що свідчить про неможливість перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства, а тому суд необґрунтовано застосував до засудженого ст. 75 КК України. Також прокурор вказує на порушення судом вимог ст. 275 КПК України, яке полягало в тому, що суд вказав в мотивувальній частині вироку при кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст. 366 КК України на кваліфікуючу ознаку «складання та видачу завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки», однак ОСОБА_2 не було інкриміновано вчинення таких дій, а тому просить виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку вчинення дій повязаних з «складанням та видачею завідомо неправдивих документів».

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, пояснення засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, провівши судове слідство в частині дослідження даних про особу засудженого та судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено за обставин, викладених у вироку суду, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 299 КК України доказах, в тому числі показаннях засудженого, який повністю визнав вину, і фактичні обставини справи в апеляції не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України кваліфіковані правильно.

При кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст.366 КК України, суд вийшов за межі предявленого обвинувачення, вказавши на вчинення ним дій, повязаних з «складанням та видачею завідомо неправдивих документів», як кваліфікуючу ознаку злочину. При цьому судом не було враховано постанову прокурора про зміну обвинувачення від 28.07.2011 року, якою ОСОБА_2 не було інкриміновано вчинення дій, повязаних зі складанням та видачею завідомо неправдивих документів. Тому посилання на цю кваліфікуючу ознаку підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку, а апеляційні вимоги прокурора в цій частині підлягає задоволенню. В решті дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.366 КК України правильно кваліфіковані як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Всупереч доводам апелянта, при призначенні покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі суд керувався положеннями ст.ст.50-52,65-67 КК України і в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочину, те, що злочин, вчинений ним за ч.3 ст. 212 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а за ч.2 ст. 366 КК України є злочином середньої тяжкості, врахував характер суспільної небезпеки скоєних злочинів, яка виразилась в спричиненні тяжких наслідків державним інтересам, які на час розгляду справи не відшкодовані, дані про особу засудженого, обставини, що помякшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність застосування до засудженого основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязаних з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно- господарських функцій.

Своє рішення про застосування ст.75 КК України суд мотивував тим, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Також суд врахував крім даних про особу, обставини, що помякшують покарання - щире каяття засудженого та явку з повинною.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, до притягнення до кримінальної відповідальності і на цей час займається суспільно- корисною працею, та наведених у вироку даних про його особу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість досягнення мети його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства і доцільність звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку застосування ст..ст.75,76 КК України.

В силу викладеного, колегія суддів вважає, що таке покарання не може бути визнане явно несправедливим внаслідок надмірної мякості, і немає підстав для скасування вироку в частині призначення покарання та постановлення нового вироку. Тому апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Соломянського районного суду м. Києва від 29 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити : виключити з мотивувальної частини вироку посилання на «вчинення дій повязаних з складанням та видачею завідомо неправдивих документів», як кваліфікуючу ознаку злочину за ч.2 ст.366 КК України.

В решті вирок залишити без змін.

СУДДІ:

Корнієнко Т.Ю. Сілкова І.М. Худик М.П.