Постанова

від 04.11.2008 по справі 39/629-07(10/248)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/629-07(10/248)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2008                                                                                   Справа № 39/629-07(10/248)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В.  (доповідач),    

суддів: Герасименко І.М., Науменко І.М

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Барановський Олександр Миколайович, представник, довіреність № б/н  від 31.07.2008р;

від відповідача-1: Черняк Тетяна Ігнатіївна, директор, наказ №13  від 13.02.2003р;

від відповідача-2 представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційні скарги дочірнього підприємства "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед", м.Кривий Ріг та Криворізького територіального об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 16.10.2007р у справі №39/629-07(10/248)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100" , м. Кривий Ріг  

до відповідача-1 дочірнього підприємства "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" , м.Кривий Ріг

відповідача-2 Криворізького територіального об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту, м.Кривий Ріг

про визнання договору недійсним          

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007р (суддя Ліпинський О.А.) позов відкритого акціонерного товариства "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100" задоволено повністю. Визнано недійсним договір №09 від 31.03.1998 року переводу боргу між ДП “Новий Світ”Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” та Криворізьким територіальним об'єднанням державних підприємств автомобільного транспорту та Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100 по договору комісії №53 від 11.10.1997 року укладеного між Дочірнім підприємством “Новий Світ”Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” та Криворізьким територіальним об'єднанням державних підприємств автомобільного транспорту.

Визнано відсутність у ДП “Новий Світ”Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” права на вимогу з ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” грошових коштів в сумі 586 666,00 доларів США по договору №09 від 31.03.1998 року. Стягнуто судові витрати.  

Рішення суду обґрунтовано невідповідністю договору ч.3 ст 62 Цивільного кодексу УРСР,  оскільки спірна угода від імені позивача і другого відповідача підписана однією стороною Босняк М.Г.

На час підписання спірної угоди трудовий контракт з працівником Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 не укладався, таким чином договір підписано з боку Криворізького державного АТП 14100 особою, яка не мала на  це повноважень.

Згідно висновку експерта відділу ЕКЗРКГУ науково –дослідного експертно –криміналістичного центру при УМВС України в Дніпропетровській області від 18.07.2003р встановлено факт виготовлення відбитків печатки на спірному договорі струменево –крапельним способом, що свідчить про недостовірність спірного договору, його фальсифікацію.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідачі - 1,2 звернулися з апеляційними скаргами.

ДП “Новий Світ”Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не створив для осіб, які беруть участь у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, що призвело до порушення норм  ст. 43 ГПК України. Заява про задоволення позовних вимог сторонам не надсилалася, що свідчить про порушення приписів статі 54 ГПК України. Копія договору комісії №53 від 11.10.1997р позивачем до позовної заяви не надавалася, судом не досліджено, що на базі структурного підрозділу КТПОАТ було створено державне автотранспортне підприємство “КАТП –14100”на підставі наказу №81 від 14.03.1997р Міністерства транспорту України.

Відповідач-1 також вважає, що діюче на той час законодавство пов'язувало дійсність договору з його підписанням, а не відбитком печатки.

Висновок експерта від 18.07.2003р не містить в собі висновку про недостовірність або фальсифікацію договору, у висновку відсутні дані про те чи проводив експерт перевірку підписів осіб, які підписали даний договір, до висновку експерта не додано ліцензії на право здійснення таких експертиз, дана експертиза проведена не судовим експертом.

Скаржник вважає, що до даного договору не може застосовуватися ч.3 ст 62 ЦК УРСР, оскільки договір укладено юридичною особою через свої органи на підставі ст. 29 ЦК УРСР.

В рішенні, як вважає скаржник, не надана оцінка тому, що позивач визнав свою заборгованість за оскаржуваним договором, умови договору сторонами виконані. В порушення приписів  ст. 48 ЦК УРСР суд не провів реституцію.

Відповідач –1 просить скасувати рішення суду від 16.10.2007р.

В апеляційній скарзі відповідач-2 Криворізьке територіальне об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту зазначає, що ст. 22 ГПК України не надає позивачу права на доповнення позовних вимог, заява про доповнення позовних вимог не надсилалася сторонам по справі.

Судом невірно визначено дату з якої слід обліковувати термін позовної давності, оскільки директору відкритого акціонерного товариства "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100" та голові правління  позивача було відомо про укладення договору комісії №53 від 11.10.1997р та договору переводу боргу №09 від 31.03.1998р з моменту їх укладання.

Відповідач-2 зазначає, що відсутня наявність злочину в діях посадових осіб при підписанні договору переводу боргу, тому і відсутні підстави для визнання недійсним договору переводу боргу №9 від 31.03.1998р.

Відповідач-2 просить скасувати рішення господарського суду, в позові позивачу відмовити.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2007р та 21.11.2007р апеляційні скарги сторін були прийняті до розгляду.

У зв'язку з поданням відповідачем-1 касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007р апеляційне провадження у справі 03.12.2007р зупинено до розгляду касаційної скарги і повернення справи з ВГСУ.

24.04.2008р апеляційне провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 27.05.2008р.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2008р апеляційне провадження зупинено у зв'язку з поданням касаційної скарги до Верховного Суду України.

11.08.2008р апеляційне провадження поновлено, розгляд справи призначено на 28.08.2008р.

          У відзиві на апеляційні скарги ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Відповідачем –1 заявлені клопотання:

-          про витребування від позивача опису вкладень в цінний лист, яким направлено позовну заяву із зазначенням адреси відповідача-2, м.Кривий Ріг, вул. Радянської міліції,1, фіксальний чек про направлення цінного листа на адресу відповідача-2;

-          про витребування від позивача оригіналу договору та додатків до нього, згідно якого до позивача надійшли автомобілі з зазначеними номерами, акт прийому –передачі автомобілів, довідку про те, чи є дані автомобілі у позивача станом на 03.12.2007р, заяву від 29.08.1998р згідно якої Криворізьке МРЕВ ДАІ 29.08.1998р видані свідоцтва про реєстрацію ТЗ автомобілів за ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство АТП-14100”;

-          витребувати від ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство АТП-14100”докази досудового врегулювання спору за додатковими вимогами в порядку ст. 5 ГПК України, докази направлення заяв про зміну підстав та предмету позову, оригінал договору №53 від 11.10.2007р.

Заявами поданими згідно ст. 22 ГПК України відповідач-1 просить суд зобов'язати позивача направити відповідачу-2, 1 заяви про зміну підстав та предмету позову.

Оскаржуючи дії керуючого санацією Рукавішнікова К.Р. відповідач-1 просить не долучати до участі в справі представників, які діють на підставі довіреності виданої керуючим санацією Рукавішніковим К.Р.

Також відповіда-1 просить відхилити висновок експерта від 18.07.2003р, призначити судову експертизу на предмет справжності підписів сторін на договорі №9 від 31.03.1998р, договорі №53 від 11.10.1997р та встановлення, на підставі яких документів позивач отримав автомобілі в кількості 20 одиниць, які належали відповідачу-2.

-          витребувати у Регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській області матеріали приватизаційної справи ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100.

Заявою від 27.05.2008р відповідач-1 просить застосовувати наслідки спливу терміну позовної давності до вимог позивача (т.3 а.с.157).

Заявою від 17.09.2008р відповідач-1 просить залучити для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна в Дніпропетровській області.

Клопотанням від 29.09.2008р (т.5 а.с.95) позивач просить витребувати від Міністерства транспорту України докази погодження відчуження відповідачем-2 автомобілів ГАЗ 32213у кількості 20 шт та запасних частин до них за договором №09 від 31.03.1998р.

Відповідачем-2 заявлено клопотання про:

-          витребування у РВФДМ України по Дніпропетровській області з матеріалів приватизаційної справи ВАТ “Криворізьке АТП 14100” копії наказу №14 від 16.03.1998р Мінтранспорту України про призначення директором державного підприємства Босняк М.Г.;

-          наказ №75 від 16.03.1998р про реорганізацію Криворізького територіального виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту в “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100”

-          наказ №105 від 31.03.1998р Криворізького державного АТП 14100 про інвентаризацію” розрахунків з постачальниками та підрядниками” (зобов'язань підприємства) та “основних засобів”;

-          інвентаризаційні описи “основних засобів” станом на 01.04.1998р;

-          передаточний баланс станом на 01.04.1998р, аудиторський висновок, акт інвентаризації станом на 01.04.1998р, довідку інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами станом на 01.04.1998р.

В судовому засіданні 22.10.2008р оголошена перерва до 04.11.2008р.

04.11.2008р до апеляційного господарського суду надійшла телеграма від відповідача-1 про неможливість прибуття в судове засідання представника, просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Судова колегія відхиляє вказане клопотання, оскільки представники сторін були повідомлені належним чином під розпис 22.10.2008р про час та місце наступного судового засідання 04.11.2008р. Крім того в судовому засіданні 04.11.2008р відповідача-1 представляє директор підприємства Черняк Т.І.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

31.03.1998 року між Дочірнім підприємством “Новий Світ”Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” (кредитор) та Криворізьким територіальним об'єднанням державних підприємств автомобільного транспорту (первісний боржник) та Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100 укладено договір переводу боргу по договору комісії №53 від 11.10.1997р (т.1 а.с.9)

Згідно вказаного договору за згодою кредитора (відповідач-1) первісний боржник (відповідач-2) передав новому боржнику (позивачу) майно, яке було отримано відповідачем-2 по договору комісії №53 від 11.10.1997р, укладеному між відповідачами (т.1 а.с.98).

Згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області від 25.06.1998 року Криворізьке державне автотранспортне підприємство 14100 було перетворене у Відкрите акціонерне товариство “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” внаслідок приватизації (т.1 а.с.10).

На даний час ВАТ “Криворізьке АТП-14100” знаходиться в стадії санації, оскільки відносно нього порушено провадження у справі №Б26/2/37/00 про банкрутство.

Згідно п.2.1 з моменту підписання договору переводу боргу новий боржник, тобто позивач придбав права та обов'язки, які випливають із договору комісії №53 від 11.10.1997р. Повернення боргу відповідачу-1 позивачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора, згідно з додатком №2 до договору комісії №53 від 11.10.1997р.

З моменту підписання договору №09 від 31.03.1998р зобов'язання відповідача-2 перед відповідачем-1 по договору комісії №53 вважаються виконаними (п.2.3 договору).   

Згідно п.3.1 договору переводу боргу відповідач-2 передає позивачу при підписанні даного договору договір комісії №53 від 11.10.1997р з додатками, автомобілі ГАЗ-2213 в кількості 20 одиниць, згідно специфікації №1, запасні частини до автомобілів згідно акту прийому –передачі від 31.03.1998р.

Згідно акту прийому – передачі від 31.03.1998р, нотаріально посвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.115) відповідач-2 передав позивачу автомобілі  ГАЗ –32213, які були ним отримані по договору комісії №53 в кількості 20 одиниць та запчастини до автомобілів.

В судовому засіданні 01.10.2008р були оглянуті оригінали договору комісії №53 від 11.10.1997р,  договору переводу боргу №09 від 31.03.1998р, акту прийому –передачі автомобілів  по договору №09 переводу боргу від 31.03.1998р. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (т.5 а.с.141-143). Вказані оригінали документів представлені на вимогу апеляційної інстанції помічником прокурора Довгинцівського району м.Кривого Рогу і знаходяться в матеріалах кримінальної справи №57049034 за обвинуваченням гр.-ки Черняк Т.Г. у скоєні злочинів передбачених ч.2 ст 364, ч.2 ст 366 Кримінального кодексу України.

Договір переводу боргу №09 від 31.03.1998р та акт прийому –передачі від 31.03.1998р, складений на підставі цього договору, підписані з боку первісного боржника (відповідача-2) та нового боржника (позивача) директором Босняк М.Г. Вказані документи підписані також директором ДП “Новий Свєт” Іваненко Л.Г. Підписи посадових осіб засвідчені печаткою підприємств.

Як на підставу позову позивач посилається на невідповідність договору переводу боргу №09 від 31.03.1998р. частині 3 статті 62 ЦК УРСР, оскільки представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є. Також позивач стверджує, що наказ Міністерства транспорту №81 від 14.03.1997р не передбачає передачі боргу за майно по договору комісії від 11.10.1997р від відповідача-2 позивачу за згодою кредитора  - відповідача-1. Згідно п.3.5 Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями Міністерства транспорту України, Криворізького ТВО автотранспорту.

Посилаючись на п. 6.2 Статуту державного АТП-14100 позивач в заяві від 25.06.2004р зазначає, що контракт з Босняк М.Г. як директором Криворізького державного АТП –14100 не укладався, у зв'язку з чим він не мав відповідних повноважень на укладання спірного договору (т.1 а.с.21).

Доповнюючи позовні вимоги заявою від 12.07.2004р позивач послався на результати експертного дослідження, яким встановлено, що печатки на спірному договорі виготовлені струменеві –крапельним способом (т.1 а.с.84). Позовні вимоги позивач доповнив вимогою про визнання відсутності у ДП “Новий Свєт” Кіпрської компанії “Неолюкс Трейдінг Лімітед” права на вимогу з ВАТ “Криворізьке АТП –14100” грошових коштів в сумі 586666 доларів США по договору переводу боргу №09 від 31.03.1998р (т.1 а.с.86).

Згідно висновку експерта від 18.07.2003р. відтиски печаток ДП “Новий Свєт” і Криворізького АТП-14100 на договорі переводу боргу №09 від 31.03.1998р, акті прийому –передачі автомобілів  від 31.03.1998р, договорі комісії №53 від 11.10.1997р виконані струминево –крапельним способом з використанням кольорового принтера або іншої техніки струменевого типу. (т.2 а.с.122-123)

Клопотанням від 29.06.2004р (т.1 а.с.25) позивач просив поновити строк позовної давності, оскільки як він зазначає, що про відсутність контракту між керівником Криворізького автотранспортного підприємства 14100 та Міністерством  транспорту України він дізнався із листа  Міністерства транспорту 18.06.2004р (т.1 а.с.24).

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Міністерства транспорту України 14.03.1997р №81 на базі структурного підрозділу Криворізького територіального виробничого об'єднання автотранспорту було створено шляхом виділення Криворізьке державне автотранспортне підприємство 14100 (т.1 а.с.11).

Згідно Статуту затвердженого виконкомом Криворізької міської Ради 12.08.1997р новостворене підприємство є юридичною особою та входить до складу Криворізького територіального виробничого об'єднання державних підприємств автотранспорту (т.1 а.с.17).

Згідно п.6.1 Статуту Криворізького державного АТП-14100 управління підприємством здійснює директор. Наймання директора здійснюється Міністерством транспорту України шляхом укладання з ним контракту (п.2.2 Статуту). Директор підприємства діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях.

За повідомленням Міністерства транспорту України від 18.06.2004р та Державного департаменту автомобільного транспорту від 17.06.2004р контракти з керівниками державного підприємства Криворізьке автотранспортне підприємство 14100, правонаступником якого є позивач, відсутні (т.1 а.с. 23, 24).

На вимогу апеляційного господарського суду згідно ухвали від 17.09.2008р Міністерство транспорту та зв'язку України листом від 17.10.2008р повідомило, що наказом Міністерства транспорту України від 16.02.1998р №14 Босняк М.Г. призначено директором Криворізького АТП –14100 на умовах контракту з  16.02.1998р по 16.02.2003р (т.6 а.с.58).

Такий саме наказ Міністерству транспорту України в підтвердження своїх повноважень надав апеляційному господарському суду відповідач-2 (т.6 а.с.48).

Отже з 16.02.1998р директором Криворізького АТП 14100 був Босняк М.Г.

Зазначене підтверджується також наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 25.06.1998р №12/348-АО, в якому Босняк М.Г. зазначено як директор Криворізького державного автотранспортного підприємства (т.1 а.с.10).

Одночасно Босняк Микола Григорович був керівником Криворізького територіального виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту (відповідач-2), що підтверджується витягом з довідок облстату (т.1 а.с.32, 36, т.5 а.с.44) і не спростовано самим відповідачем-2 та іншими учасниками судового процесу.

На предмет відповідності діючому законодавству угода оцінюється на момент її укладання.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (набув чинності з 01.01.2004р) цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Договір переводу боргу №09 укладено сторонами 31.03.1998р, тобто під час дії Цивільного кодексу УРСР.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Таким чином загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 29 Цивільного кодексу УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих ім за  законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом.

Зазначене означає, що дія органів юридичної особи кваліфікується як дія самої юридичної особи. Тому на орган юридичної особи не розповсюджуються норми про представництво. Орган юридичної особи не є представником юридичної особи, якому у відповідності з ч.3 ст 62 Цивільного кодексу України заборонено укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Як було встановлено вище, Босняк М.Г. в Криворізькому державному АТП-14100, у Криворізькому територіальному виробничому об'єднанні виконував функції директора, тобто діяв як орган юридичної особи.

Отже в даному випадку на ці правовідносини не розповсюджуються норми які регулюють представництво. Правила про представництво регулюють відносини між представником і тією особою, відносно якої представник уповноважений здійснити юридичні дії.

При цьому твердження позивача, що з Босняк М.Г. контракт не укладався, не може бути беззаперечною підставою для висновку, що на Криворізькому державному АТП-14100 був на час укладення спірної угоди відсутній орган юридичної особи.

По –перше, представлені позивачем листи Міністерства транспорту України від 17.06.2004р та 18.06.2004р (т.1 а.с.23-24) свідчать лише про  факт відсутності контракту з керівниками державного підприємства Криворізьке АТП-14100, проте не засвідчують те, що контракти з керівником взагалі не укладалися.

По –друге, надані Міністерством транспорту України документи на запит апеляційної інстанції свідчать про те, що Босняк М.Г. наказом №14 від 16.02.1998р призначено на посаду директора Криворізького АТП-14100. Вказаний наказ в судовому порядку недійсним не визнано, належними доказами в розумінні ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України позивач не довів неправомочність підприємства на укладення спірного договору.

Згідно Статуту директор АТП-14100 розпоряджається коштами та майном підприємства, укладає договори (п.6.3 Статуту).

Таким чином відсутні правові підстави для визнання недійсним договору боргу на підставі ч.3 ст 62 ЦК України.

Згідно п.1.1 договору №09 від 31.03.1998р передача боргу відповідачем-2 позивачу здійснена на підставі наказу Міністерства транспорту України №81 від 14.03.1997р “Про створення Криворізького автотранспортного підприємства 14100”, копія якого надана Міністерством транспорту України на вимогу апеляційної інстанції. (т.6 а.с.59).

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992р №8-92, який діяв на час укладення спірної угоди, на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади були покладені повноваження про прийняттю рішень щодо створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організації, заснованих на загальнодержавній власності, здійсненню контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Криворізьке ТВО автотранспорту та Криворізьке АТП –14100 були на той час державними підприємствами, при цьому Криворізьке ТВО автотранспорту діяло на правах об'єднання, до складу якого  входила низка автотранспортних підприємств.

Згідно ч.4 ст 3 Закону України “Про підприємства України”, який діяв на час укладення спірного договору, об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).   

Зазначена норма Закону відтворена в частині 3 п.3.4 Статуту Криворізького територіально –виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту, зареєстрованого виконкомом Криворізької міської ради від 12.10.1994р (т.5 а.с.49).

Згідно частини 2 пункту 3.5 Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 (т.1 а.с.14) підприємство не несе відповідальності  за зобов'язаннями Міністерства  транспорту України, Криворізького ТВО автотранспорту.

На момент укладання договору переводу боргу позивач був державним підприємством і згідно п.4.2 Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 його майно належало до державної власності і було закріплено за ним на праві господарського відання.

Також майно відповідача-2 належало йому на праві повного господарського відання (п.6.1 Статуту Криворізького ТВО державних підприємств” (т.5 а.с.56).

Всупереч статутним положенням, уклавши договір переводу боргу відповідач-2 передав борг, який мав перед відповідачем –1  за договором комісії №53, позивачу. Докази того, що передача боргу позивачу була погоджена з власником майна, яким є Міністерство транспорту України сторонами не надані, що дозволяє зробити висновок  про те, що укладення договору переводу боргу №09 не було погоджено з Міністерством транспорту України. Наказ Міністерства транспорту  України від 14.03.1997р №81 (т.6 а.с.59) не дозволяв генеральному директору Криворізького ТВО автотранспорту Босняк М.Г. здійснити передачу майна новоутвореному Криворізькому АТП –14100 шляхом передачі своїх боргів.

 Твердження позивача про фальсифікацію спірної угоди, з яким погодився суд першої інстанції, не підтверджено належними доказами, вироком суду по кримінальній справі. Експертом встановлено, що печатки на договорі  з боку позивача та ДП “Новий Свєт” виготовлені струменеві – крапельним способом.

Проте, діюче на момент укладення договору переводу боргу законодавство не пов'язувало недійсність договору з відсутністю відтиску печатки підприємства на скріпленій підписом угоді. Експерт не досліджував справжність підписів осіб на спірній угоді, але жодна із сторін не ставить під сумнів справжність підписів на договорі переводу боргу. До того ж ця обставина не була підставою позову.

Таким чином договір №09 переводу боргу по договору комісії №53 від 11.10.1997р від 31.03.1998р не відповідає наказу Міністерства транспорту України від 14.03.1997р №81, пункту 3.5. ч.2 Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100, правонаступником якого є позивач, пункту 3.4 ч.3 Статуту Криворізького територіального об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту, що є підставою для визнання договору переводу боргу недійсним.

 На спори про визнання угод недійсними розповсюджується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу УРСР в три роки. Позов пред'явлено позивачем 3 червня 2004р. Виходячи з дати укладення спірної угоди на час звернення до суду з позовом строк позовної давності сплинув.

Згідно ст. 80 ЦК УРСР  закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо, суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності порушене право підлягає захисту.     

Судова колегія вважає можливим відновити пропущений строк позовної давності, приймаючи до уваги, що на протязі 5-ти років, підприємством позивача керував Босняк М.Г., ВАТ “Криворізьке АТП-14100” можливо було невідомо про укладений Криворізьким АТП –14100 договір переводу боргу.

Судова колегія не вважає причини пропуску строку позовної давності, які наведені в заяві  від 25.06.2004р поважними, оскільки укладення контракту Міністерством транспорту України з Босняк М.Г. не може впливати на недійсність угоди з причин зазначених вище.

Саме з вказаних підстав судова колегія не погоджується з висновком господарського суду, який обчислює строк позовної давності з 18.06.2004р,  тобто з дати отримання відповіді від Міністерства транспорту України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними  від 28.04.1978 р №3 ( з подальшими змінами), угода можу бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом.

В порушення частини другої  ст.  48 ЦК УРСР, визнаючи недійсним договір №09 переводу боргу від 31.03.1998р господарський суд Дніпропетровської області не провів двосторонню реституцію, тобто не повернув сторони в первісний стан.

Судом першої інстанції не досліджувалося питання щодо виконання умов договору переводу боргу.

По акту прийому  - передачі автомобілів до договору №09 від 31.03.1998р відповідач-2 передав позивачу 20 автомобілів ГАЗ 32213 та запчастини до них. Вказані автомобілі були отримані відповідачем –1 із Росії по митній декларації №11300/700558 від 26.11.1997р (т.1 а.с.96) і передані відповідачу-2 по акту згідно договору комісії №53 від 11.10.1997р згідно специфікації №1 (т.1 а.с.104).

Посилаючись на фіктивність акту прийому –передачі від 31.03.1998р,  відсутність первинних документів, їх втрату, позивач заперечує факт передачі йому автомобілів, що були предметом договору переводу боргу від 31.03.1998р №09.

Користуючись правами наданими суду згідно ст. 38, 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд витребував від УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області відомості щодо реєстрації за Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100, яке перетворено з 25.06.1998р у ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” автомобілів ГАЗ 32213 (т.5 а.с.173-175).

Згідно відомостей наданих Управлінням Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області  (т.6 а.с.10-13) 20 автомобілів ГАЗ 32213 зазначених в акті прийому –передачі від 31.03.1998р зареєстровані за Криворізьким АТП-14100, перереєстровані потім за ВАТ “Криворізьке АТП-14100”, тобто після приватизації підприємства. Судова колегія перевіряла реєстрацію автомобілів за номером шасі, який в будь –якому випадку є незмінною величиною.

Реєстрація автомобілів ГАЗ-32213 за Криворізьким АТП-14100 підтверджується інвентаризаційним описом №1, складеним станом на 01.04.1998р в час коли проводилася інвентаризація майна державного підприємства з метою підготовки до приватизації. (т.5 а.с.148).

Інвентаризаційний опис №1, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 01.10.2008р наданий апеляційному господарському суду працівниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, які були викликані в апеляційний господарський суд з матеріалами приватизаційної справи Криворізького державного АТП-14100.

В інвентаризаційному описі №1 автомобілі ГАЗ-32213 ідентифіковані за державними номерами. При співставленні державних номерів ГАЗ 32213 наведених в інвентаризаційному описі 1 з номерами автомобілів зазначених в довідці Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 16.10.2008р (т.6 а.с.10) випливає, що станом на 01.04.1998р автомобілі ГАЗ 32212, які передані по договору переводу боргу були зареєстровані за позивачем та увійшли до його основних засобів.

Вказаним спростовується твердження позивача, що автомобілі  по договору переводу боргу йому не передавалися.

Проаналізувавши відомості, що містяться в інформації, яка отримана апеляційним господарським судом від Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 16.10.2008р (т.6 а.с.10) судова колегія прийшла до висновку, що на даний час автомобілі ГАЗ-32213 у позивача відсутні, із 20 автомобілів ГАЗ –32213 16 мають нового власника, 4 знято з обліку для продажу через комісійний магазин.

Вказана інформація підтверджується довідкою 3-го міжрайонного відділу ДАІ Управління МВС України в Дніпропетровській області від 24.05.2007р., із якої вбачається, що жодного автомобіля ГАЗ 32213, переданих йому за договором переводу боргу №09 за ним не рахується ( т.5 а.с.101).

Що стосується запчастин до автомобілів, які також були передані по акту прийому –передачі від 31.03.1998р, то позивач не представив доказів, що вказані запчастини є у нього в наявності , що дає можливість зробити висновок, що запчастини до автомобілів також відсутні у позивача.

Таким чином проведення двосторонньої реституції майном є неможливим. Згідно договору переводу боргу №09 від 31.03.1998р, акту прийому –передачі автомобілів до вказаного договору вартість переданого позивачу майна складає 586 666 доларів США.

Передача автомобілів згідно п.3.1 договору №09 переводу боргу здійснена первісним боржником, яким є відповідач-2, у зв'язку з чим стягнення грошових коштів в розмірі 586 666 доларів США здійснюється з позивача на користь відповідача-2.

Заявлена позивачем на підставі заяви від 12.07.2004р вимога про визнання відсутності у ДП “Новий Свєт” права на вимогу з ВАТ “Криворізьке АТП-14100” грошових коштів в розмірі 586 666 доларів США не є способом захисту цивільних прав зазначених в ст. 16 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1 ст 80 ГПК України.

Відповідно заявлених сторонами в ході розгляду справи клопотань судова колегія визначилась наступним чином.

Клопотання відповідача-1 про витребування від позивача опису вкладень в цінний лист, яким направлено позовну заяву та фіскальний чек відхилити, оскільки спір вирішено по суті в суді першої інстанції і на стадії апеляційного оскарження витребування подібних доказів втрачає сенс.

Клопотання відповідача-1 про витребування від позивача оригіналу договору відхилено, оскільки позивач пояснив в судових засіданнях, що цей документ у нього відсутній. Оригінали договорів комісії №53, переводу боргу №09, акту прийому –передачі від 31.03.1998р оглянуті в судовому засіданні 01.10.2008р, копії долучені до матеріалів справи.

Клопотання відповідача-1 про витребування від позивача доказів досудового врегулювання спору за додатковими вимогами в порядку ст. 5 ГПК України, доказів направлення відповідачам 1,2 заяви про зміну підстав та предмету позову відхиляється, оскільки на протязі 4річного розгляду справи в судових інстанціях відповідач-1 мав змогу ознайомитися з матеріалами справи.

Рукавішніков К.Р. є керуючим санацією ВАТ “Криворізьке АТП-14100”, процедура санації неодноразово продовжувалася ухвалами  господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б15/29/24/26/2/37/00, тому відсутні підстави не допускати керуючого санацією або його представників до участі у справі.

Оскарження дій керуючого санацією здійснюється в процедурі банкрутства, а ні в позовному провадженні.

Клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи на предмет встановлення справжності підписів осіб на договорі переводу боргу №9, відхиляється оскільки ця обставина не була підставою позову.

Клопотання відповідача-1 про витребування у Регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській області матеріалів приватизаційної справи ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” задоволено частково. 01.10.2008р в судовому засіданні за участю представників РВ ФДМ України по Дніпропетровській області досліджені матеріали приватизаційної справи, що стосуються безпосередньо предмету спору. Дослідження усіх томів приватизаційної справи вважається недоцільним.

Залучення до участі у справі Регіональне відділення ФДМ України по Дніпропетровській області не відповідає нормам ГПК, оскільки вказана установа не є стороною у спірній угоді.

Клопотання позивача про витребування від Міністерства транспорту України доказів погодження відчуження відповідачем-2 автомобілів ГАЗ-32212 у кількості 20 шт та запасних частин задоволенню не підлягає, оскільки позивач повинен самостійно доводити свої вимоги і сам може запросити у Міністерства транспорту України необхідні документи.

Клопотання відповідача-2 про витребування у РВ ФДМ України по Дніпропетровській області бухгалтерських документів задоволенню не підлягає, оскільки не стосується предмету спору. В судовому засіданні 01.10.2008р оглянуто інвентаризаційний опис основних засобів позивача станом на 01.04.1998р, копія долучена до матеріалів справи.

Копія наказу №14 від 16.03.1998р Міністерства транспорту про призначення Босняк М.Г. директором державного підприємства надіслана суду Міністерством транспорту України (т.6 а.с.58) і долучена до матеріалів справи.

В матеріалах справи відсутні будь –які документи про реорганізацію Криворізького територіального виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту в “Криворізьке АТП-14100”.  Проте докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що Криворізьке територіальне виробниче об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту як підприємство зареєстровано і здійснює свою діяльність, що підтверджується довідкою облстата від 04.09.2008р, представленою Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області.

Судова колегія зазначає, що на протязі розгляду справи в апеляційній інстанції сторони недобросовісно користувалися своїми правами, які надані їм як учаснику судового процесу, згідно ст. 22 ГПК України. Сторони не виконували свої обов'язки, які встановлені статтею 33 ГПК України щодо того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дії усіх сторін були спрямовані на затягування судового процесу, намагання увести процес в сторону від предмету спору, з'ясувати свої стосунки через суд.  

Фактично жодного доказу на вимогу апеляційного господарського суду учасниками судового процесу надано не було, у зв'язку з чим апеляційний  господарський суд змушений був витребувати докази від організацій, які не є учасниками провадження у справі.

Судова колегія враховує, що ВАТ “Криворізьке підприємство 14100” знаходиться в стадії санації в процедурі банкрутства і вважає, що даний спір повинен розглядатися в позовному провадженні, оскільки позов заявлено не на підставах передбачених ч.11 ст 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При вирішенні спору, господарський суд Дніпропетровської області неповністю з'ясував всі обставини справи, висновки господарського суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального права. Так, господарський суд не дослідив факт передачі майна позивачу  по договору переводу боргу №09, не застосував наслідки визнання угоди недійсною. У зв'язку з чим апеляційна інстанція змушена була повторно розглянути справу по суті.

З огляду на викладене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007р як таке, що не відповідає ч.ч. 1, 3, 4 ст 104 ГПК України підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.     

У зв'язку з переведенням сторін у первісний стан за угодою визнаною недійсною з позивача підлягає стягненню державне мито в доход державного бюджету в розмірі 4402, 78 доларів США у відповідності до ст. 7 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993р №7-93. Офіційний курс НБУ долару США до гривні станом на 04.11.2008р становить 5, 791800.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги дочірнього підприємства "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед", м.Кривий Ріг та Криворізького територіального об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту, м.Кривий Ріг задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 16.10.2007р у справі №39/629-07(10/248) скасувати.

Позов задовольнити частково.

Поновити строк позовної давності.

Визнати недійсним  договір №09 від 31.03.1998р переводу боргу між дочірнім підприємством "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед", м.Кривий Ріг (код ЕДРПОУ 23651036), Криворізьким територіальним об'єднанням державних підприємств автомобільного транспорту м.Кривий Ріг (код ЕДРПОУ 13416587), Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100, м. Кривий Ріг (ЕДРПОУ 24995832) по договору комісії №53 від 11.10.1997р, укладеним між дочірнім підприємством "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" та Криворізьким територіальним об'єднанням державних підприємств автомобільного транспорту.

Стягнути з ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство14100” (50103 Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг вул. Косіора, 117, код ЕДРПОУ 24995832) на користь Криворізького територіально – виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту  ( 50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. 50 річчя Радянської міліції,1 код ЕДРПОУ 13416587) 586666 доларів США боргу за угодою визнаною недійсною.

Видати наказ.

Стягнути з ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство 14100” (50103, Дніпропетровська область вул. Косіора,117, код ЕДРПОУ 24995832) в доход державного бюджету державне мито в розмірі 4402,78 доларів США.

Видати наказ.

Стягнути з Криворізького територіально –виробничого об'єднання державних підприємств автомобільного транспорту  ( 50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. 50 річчя Радянської міліції,1 код ЕДРПОУ 13416587) на користь ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство14100” (50103 Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг вул. Косіора, 117, код ЕДРПОУ 24995832) 2201,39 доларів США витрат по сплаті державного мита; 42, 50 грн витрат по сплаті державного мита; 59 грн витрат на  інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті провадження у справі припинити.

Видачу наказів відповідно до вимог ст. 117 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.        

Головуючий суддя                                                              О.В.Джихур

Судді                                                                                      І.М.Науменко

                                                                                                      І.М.Герасименко