Постанова

від 04.11.2008 по справі 15/748

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/748

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.11.2008                                                                                           № 15/748

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача: Колесников І.Г. - юрист;

від відповідача: Міхєєва В.М.- юрист;

від третьої особи: Швець О.І. - юрист;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2007

 у справі № 15/748  

 за позовом                               Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

 до                                                   Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"

 третя особа відповідача           Міністерство оборони України

 про                                                  стягнення 448837,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 15/748 від 20.11.2007 року позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» 448837 грн. основного боргу, 231, 89 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державне підприємство Міністерства оброни України «Українська авіаційна транспортна компанія» оскаржує його в апеляційному порядку, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, оскільки рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що між позивачем та відповідачем не було договірних відносин, а майно знаходиться на території позивача на підставі Наказу Міністра оборони України № 417 від 21.11.1997 року, що є достатньою підставою  для його збереження та підставою виникнення господарських зобов'язань зі зберігання між позивачем та Міністерством оборони України, тобто на думку скаржника він є неналежним відповідачем.  

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 417 від 21.11.1997 року Військовою частиною А 1987 були передані Державному підприємству Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» вертольоти, а саме: МІ-6 № 3681503 (переданий 07.03.2000 року); МІ-6 № 3681309 (14.03.2000 року); МІ-6 № 704901 (07.03.2000 року); МІ-6 № 6683005 (07.03.2000 року); МІ-6 № 6682706 (14.03.2000 року); МІ-6 № 4680601 (07.03.2000 року); МІ-6 № 705210 (07.03.2000 року); МІ-6А № 715509 (07.03.2000 року); МІ-6А № 736901 (07.03.2000 року); МІ-6А № 736810 (07.03.2000 року); МІ-6АЯ № 0697 (14.03.2000 року); МІ-6АЯ № 0692 (14.03.2000 року); МІ-26 № 12034 (14.03.2000 року); МІ-26 № 12046 (14.03.2000 року); МІ-26 № 12089 (14.03.2008 року); МІ-26 № 12090 (14.03.2000 року).

Факт передачі зазначених вище вертольотів підтверджується відповідними актами прийому-здачі вертольотів.

Відповідно до п. 2 Наказу № 417 від 21.11.1997 року вертольоти були передані на баланс Державному підприємству Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» та були закріплені за ним на праві господарського відання.

Пунктом 10 Наказу передбачено, що охорона та збереження авіаційної техніки та іншого майна, яке передається на баланс відповідача  і не може бути передислоковане на аеродроми базування  забезпечується силами військових частин в місцях його знаходження.

Тобто пунктом 10 Наказу, передбачено, що охорону та зберігання вертольотів покладено на Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», оскільки воно є правонаступником військової частини А 1987, відповідно до Наказу Міністрів оборони України № 52 від 16.02.1998 року та листом Міністерства оборони України № 322/1/1104.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно.

Факт зберігання Державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» на протязі березня 2000 року по жовтень 2006 рік підтверджується актами приймання-здачі та актом ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 5 від 19.06.2006 року.

09.06.2005 року позивачем на адресу відповідача направлено лист № 1153 з вимогою сплати боргу, але відповідач оплату не здійснив.

Позивачем Державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до суду першої інстанції надано розрахунок загальної вартості витрат на зберігання вертольотів, які належать ДП МО України «Українська авіаційна транспортна компанія» станом на 01.10.2006 року, відповідно до якого позивачем понесенні витрати в сумі 448837,20 грн.

На виконання вимог ухвали колегії судів Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 року позивачем надано розрахунок загальної вартості витрат на зберігання вертольотів належних ДП МО України «Українська авіаційна транспортна компанія» станом на 01.10.2006 року, відповідно до якого позивачем понесенні витрати в сумі 312801,30 грн.

В зв'язку з тим, що в розрахунках позивача зазначенні різні суми витрат, ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду 11.03.2008 року призначено судово-економічну експертизу.

Висновком експерта Київського науково-дослідного інститут судових експертиз № 3538/3539 від 20.08.2008 року, встановлено, що витрати, які фактично понесло Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» на зберігання (охорону) 16 вертольотів, розраховані згідно Методичних рекомендацій, станом на 01.10.2006 року підтверджується в сумі 311809,90 грн.

Відповідно до частини 3 статті 947 Цивільного кодексу України, при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійсненні ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуюче вище викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» необхідно стягнути витрати понесенні Державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» за зберігання 16 вертольотів, але колегія судів не погоджується з сумою витрат, а тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Доводи апелянта, що рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме, що між позивачем та відповідачем не було договірних відносин, а майно знаходиться на території позивача на підставі Наказу Міністра оборони України № 417 від 21.11.1997 року, що є достатньою підставою для його збереження та підставою виникнення господарських зобов'язань зі зберігання між позивачем та Міністерством оборони України, а тому він є неналежним відповідачем, є безпідставними та не заслуговують на увагу. Оскільки, вертольоти які охороняються позивачем знаходяться на балансі відповідача, а тому відповідач повинен відшкодувати витрати понесенні позивачем за зберігання його майна.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення Господарського сулу м. Києва змінити в частині стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2007 року у справі № 15/748 змінити в частині суми основного боргу, в іншій частині залишити без змін.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, ЄДРПОУ 24964464) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) 311809 (триста одинадцять тисяч вісімсот дев'ять) грн. 90 коп. – основного боргу, 231 (двісті тридцять одна) грн. 89 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 15/748 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді