Постанова

від 29.10.2008 по справі 13/48-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/48-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 жовтня 2008 р.                                                                                    № 13/48-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                      Вовка І.В.,

                                                                      Стратієнко  Л.В.,

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні касаційну скаргу Приватного  підприємства ”Савой” на постанову   Житомирського   апеляційного господарського суду   від 12 червня  2008 року у справі № 13/48-08 за позовом  Управління  спільної  комунальної власності територіальних  громад Вінницької  області до Приватного  підприємства ”Савой” про стягнення  заборгованості,-

Встановив:

У  березні  2008р.  Управління  спільної  комунальної власності територіальних  громад Вінницької  області звернулось  до  господарського суду  Вінницької  області  з  позовом  до   Приватного  підприємства ”Савой”  про  стягнення  87975,91  грн.   заборгованості  по  орендній  платі за договором  оренди від  31 січня  2002 р.  № 4 та  додаткової  угоди  до  нього.

Рішенням  господарського суду  Вінницької  області   від  1 квітня  2008р., залишеним  без  змін  постановою  Житомирського  апеляційного  господарського суду   від  12 червня  2008р.,   позов  задоволено. Стягнуто  з  відповідача  на  користь  позивача   87975,91  грн.   заборгованості   та  судові  витрати.

У  касаційній  скарзі відповідач, посилаючись на  порушення  судами норм  матеріального і   процесуального права, просить скасувати  прийняті  у  справі  судові  рішення та направити  справу  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

Клопотання відповідача про  відкладення  розгляду    справи відхилено за відсутності підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення  представника  позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга   не  підлягає  задоволенню з таких підстав.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи та встановлено  судами  попередніх  інстанцій, 31 січня 2002р. Обласним комунальним підприємством "Ресурсна компанія" та приватним підприємством "Савой" укладено договір оренди №4, відповідно до якого ОКП "Ресурсна компанія"передає, а ПП "Савой" приймає у строкове платне володіння і користування приміщення загальною площею 633,7м2, за адресою м. Вінниця, вул. Козицького, 26 (окремий вхід –Козицького, 34).

Доповідач:  Гончарук  П.А.

Згідно п. 4.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Вінницької обласної ради від 15 вересня 2000 р., і становить за перший місяць 2978,39 грн. з ПДВ. Пунктом 4.2 договору передбачено, що  орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний  місяць.

На виконання вказаного договору ОКП "Ресурсна компанія" передано, а відповідачем прийнято в оренду приміщення загальною площею 633,7кв.м, за адресою м. Вінниця, вул. Козицького, 26 (окремий вхід –Козицького, 34).

Починаючи з березня по липень 2006 р. відповідачем частково сплачувалась орендна плата, без врахування індексу інфляції передбаченого п. 4.1 договору, внаслідок  чого виникла заборгованості за вказаний період в сумі 993,79 грн.

21 липня 2006 р. ОКП "Ресурсна компанія"та ПП "Савой" укладено додаткову угоду до договору оренди №4  від 31 січня 2002р. Відповідно до п. 2 даної  угоди,  п. 4.1 договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення Вінницької міської № 917 від 12 жовтня 2005р. за ставкою 343,7 м (казино) –35 грн. 1 кв. м, що становить 12029,50 грн. та 290 м (кафе, ігрові автомати) –30 грн. за 1 кв.м, що становить 8700 грн., разом без ПДВ за перший місяць 20729,50 грн."

Проте, відповідач продовжував сплачувати орендну плату частково виходячи з розміру встановленого договором № 4   від 31 січня 2002р. без врахування індексу інфляції, внаслідок  чого  виникла заборгованість відповідача за період з серпня по листопад 2006 р. в сумі 86982,12 грн. Враховуючи заборгованість  відповідача  з березня по липень 2006 р. у  розмірі 993,79 грн.,  заборгованість відповідача станом на час розгляду справи складає 87975,91 грн.

Рішенням Вінницької обласної ради №190 від 29грудня 2006р.  "Про передачу дебіторської заборгованості обласного комунального підприємства "Ресурсна компанія" вирішено передати управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області дебіторську заборгованість обласного комунального підприємства "Ресурсна компанія" в  тому  числі  в  сумі  87975,91 грн.

На виконання вказаного рішення, 1 березня  2007р. ОКП "Ресурсна компанія" та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого ОКП "Ресурсна компанія" відступає, а позивач набуває право вимоги суми боргу по орендній платі в розмірі 87975,91 грн., належне ОКП "Ресурсна компанія" у відповідності до договору оренди № 4 від 31 січня  2002р. з додатковою угодою від 21 липня 2006р., укладеного між ОКП "Ресурсна компанія" та ПП "Савой".

Листом №161 від 1 березня 2007р. ОКП "Ресурсна компанія" повідомила про укладення з Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області договору про відступлення права вимоги.

29січня 2008р. позивач  звернувся до відповідача з вимогою до 6 лютого 2008р. погасити заборгованість в розмірі 87975,91 грн.

Заборгованість  відповідачем  не  погашено.

Суд першої  інстанції,  з  яким  погодився  апеляційний  господарський  суд, встановивши дані  обставини  справи,  враховуючи вимоги ,  ст. ст. 512, 516, 525, 526, 527 Цивільного  кодексу  України, дійшов  висновку,  що  позов    є обґрунтованим  і  підлягає  задоволенню.

Відповідно до  ч. 1 ст. 1117 ГПК України підставами касаційного  оскарження  є   неправильне  застосування  судом  першої  або  апеляційної  інстанції норм  матеріального права   чи  порушення  норм  процесуального  права.

Доводи  касаційної скарги  не  дають  підстав  для  висновку,  що   при  розгляді  справи  судами   допущене неправильне  застосування  норм  матеріального  права чи  порушення  норм  процесуального  права,  які  передбачені  ст. 11110 ГПК України, як   підстави  для скасування  або  зміни  судових  рішень.

Враховуючи  вищевикладене,  колегія  суддів  вважає за  необхідне касаційну  скаргу  залишити  без  задоволення,  а  оскаржувану  постанову апеляційного суду   без  змін,  як  таку,  що  постановлена  з  дотриманням норм  матеріального  і  процесуального  права.  

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного  підприємства ”Савой” залишити без задоволення, а постанову    Житомирського   апеляційного господарського суду   від 12 червня  2008 року у справі № 13/48-08 –без змін.

Поновити  виконання   рішення  господарського суду  Вінницької області   від  1 квітня  2008р.

Головуючий                                                                                   Гончарук П.А.

Судді                                                                                           Вовк І.В.

                                                                                                    Стратієнко  Л.В.