Рішення

від 28.10.2008 по справі 5020-3/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2008 р. справа № 5020-3/105

За позовом          Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості

(99033  м. Севастополь, вул. Курчатова, 7)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій в сумі 11359,69 грн.,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача – Марченко О.В., довіреність № 1/18-262 від 20.02.2008,

від відповідача – не з'явився;

Суть спору:

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення суми боргу та штрафних санкцій в сумі 11359,69 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню № 59 від 11.02.2008. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. (Детальні обґрунтування викладені у позовній заяві).

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 05.09.2008, 25.09.2008, 28.10.2008 щодо надання відзиву та витребуваних судом документів не виконав, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином. Неодноразово відповідач заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов, закріпленим у статті 59 Господарського процесуального кодексу України, та на участь у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка сторін в судове засідання –це право, а не обов'язок, справу може бути розглянуто без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. Також відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалами від 05.09.2008, 25.09.2008 суд зобов'язував відповідача надати відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують зазначені в ньому обставини, і попереджав останнього про наслідки неподання відзиву на позов та нез'явлення в судове засідання.

Однак, відповідач чергового разу в судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані судом документи не надав.

Щодо поданого відповідачем клопотання від 28.10.2008 про зобов'язання сторін до проведення звірки взаєморозрахунків за вказаний у позовній заяві період, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Севастополя від 05.09.2008 суд зобов'язав сторони здійснити звірення розрахунків на дату подачі позову та акт звірення надати суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав акт звірення від 21.07.2008 разом із супровідним листом № 1/18-1234 від 24.07.2008, тому зазначене клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив:

11.02.2008 між Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості (Виконавець) та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (Замовник) був укладений договір про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню № 59 (далі –Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Виконавець надає право по холодному водопостачанню та водовідведенню із мереж Виконавця по гуртожитку Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, який розташований за адресою: м.Севастополь, вул. Курчатова, б. 16-А, а Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати  відшкодування витрат Виконавцю за спожиту та відведену воду згідно з умовами Договору.

Строк дії Договору визначений сторонами з моменту підписання Договору –11.02.2008 до 31.12.2008 (п. 7.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору Виконавець здійснює нарахування Замовнику платежів за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за тарифами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади і діючими у відповідному періоді. Розрахунковий період з 20-го числа попереднього місяця по 20-те число поточного місяця. На момент укладення договору тарифи складають для населення: за 1 м3 води з урахуванням ПДВ –2,016 грн., за 1 м3 стоків з урахуванням ПДВ –0,984 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник здійснює оплату Виконавцю за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню в 3-денний строк після одержання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця або іншими видами оплати, встановленими законодавством України. Примітка: пред'явлений до оплати рахунок одночасно є попередженням про припинення подачі води у разі затримки оплати.

18.07.2008 сторонами Договору підписаний акт виконаних робіт № 2446, згідно з яким заборгованість відповідача по сплаті за отримані послуги склала 9027,00 грн.

На виконання умов Договору позивач направив на адресу відповідача рахунки за період з 11.02.2008 по 31.07.2008:

- рахунок № 9 від 20.02.2008 на суму 1845,00 грн.;

- рахунок № 15 від 19.03.2008 на суму 2082,00 грн.;

- рахунок № 21 від 22.04.2008 на суму 1860,00 грн.;

- рахунок № 27 від 21.05.2008 на суму 1620,00 грн.;

- рахунок № 36 від 23.06.2008 на суму 1620,00 грн.;

- рахунок № 42 від 21.07.2008 на суму 1920,00 грн.

Позивачем наданий акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2008, згідно яким заборгованість склала 10947,00 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору звірка розрахунків між Виконавцем та Замовником здійснюється не рідше одного разу на три місяці зі складанням двостороннього акта, щомісячно за необхідністю –на вимогу Виконавця або Замовника.

Відповідач не вносив плату за Договором про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню № 59 від 11.02.2008, у зв'язку з чим, починаючи з 11.02.2008 по 31.07.2008 у нього склалася заборгованість в сумі 10947,00 грн. (рахунки № 9 від 20.02.2008, № 15 від 19.03.2008, № 21 від 22.04.2008, № 27 від 21.05.2008, № 36 від 23.06.2008, № 42 від 21.07.2008).

Позивач направив листи (вих. № 1/18-701 від 05.05.2008, вих. № 1/18-1155 від 08.07.2008) на адресу відповідача, якими повідомив його про залишок боргу по сплаті за користування послугами за Договором та листом (вих. № 1/18-1234 від 24.07.2008) надіслав пакет документів згідно з додатком та запропонував йому підписати акт звірки взаєморозрахунків, але відповіді на ці листи позивач не отримав, борг відповідачем не сплачений.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 11359,69 грн., з яких: 10947,00 грн. –борг по сплаті за користування послугами по водопостачанню та водовідведенню, 79,49 грн. –3% річних, 333,20 грн. –збитки від інфляції.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Судом встановлено, що відповідач не вносив плату за користування послугами за Договором,  тому починаючи з   11.02.2008   у нього  склалася заборгованість  в сумі 10947,00 грн., що підтверджується, зокрема, рахунками № 9 від 20.02.2008, № 15 від 19.03.2008, № 21 від 22.04.2008, № 27 від 21.05.2008, № 36 від 23.06.2008, № 42 від 21.07.2008, а також розрахунком, наданим позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів неотримання зазначених рахунків, або належного виконання зобов'язань за Договором.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10947,00 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Виконавець та Замовник несуть відповідальність за належне виконання умов цього Договору в порядку, встановленому цим Договором та діючим законодавством України.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому підлягає стягненню у повному обсязі: інфляційне відшкодування в розмірі 333,20 грн., 3% річних в розмірі 79,49 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача по сплаті ним державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЄДРПОУ 22992545, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (99033  м. Севастополь, вул. Курчатова, 7, код ЄДРПОУ 33729375, р/р 35225004000143 в УДК, МФО 824509) 11359,69 грн., у тому числі 10947,00 грн. –сума основного боргу, 333,20 грн. –сума інфляційного відшкодування, 79,49 грн. –3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 113,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                   В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 03.11.2008.

Розсилка:

1. Севастопольський  національний  університет ядерної енергії та промисловості

(99033  м. Севастополь, вул. Курчатова, 7)

2. Севастопольська  квартирно-експлуатаційна частина морська

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

3. справа

4. наряд