Постанова

від 05.11.2008 по справі 25/807

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/807

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 листопада 2008 р.                                                                                    № 25/807  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Владимиренко С.В.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008 в справі № 25/807 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія "Юрагролізинг" до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Малікова В.В.,

від відповідача: не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юрагролізинг"  у грудні 2006 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про стягнення 207498, 11 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2008  (суддя Морозов С.М.) позов задоволено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія "Юрагролізинг" 207498, 11 грн. з підстав правомірності та обґрунтованості заявлених вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування обставин справи  та  порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юрагролізинг" просить залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008, вказуючи на безпідставність її доводів.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанцій встановлено, що  відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" з товариством  з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юрагролізинг" 01.02.2006 укладено договір № 8 про надання юридичних послуг, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за виконання послуг, передбачених пунктами 1.1 та 1.2 договору замовник  сплачує виконавцю щомісячну винагороду в розмірі 28000 грн.

Оплата послуг виконавця здійснюється  шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок  поетапно:  передплата в розмірі 50 % суми платежу, зазначеного у пункті 3.1 договору, що становить 14000 грн., здійснюється до 5-го числа кожного місяця; остаточний розрахунок –14000 грн. замовник здійснює щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивачем надавались відповідачу послуги, що підтверджуються актами виконаних робіт № 3/6 від 28.02.2006, № 3/8 від 31.03.2006, № 4/8 від 30.04.2006, № 5/8 від 31.05.2006, № 6/8 від 30.06.2006 підписаними сторонами.

          Свої позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг позивач обґрунтовував тим, що відповідачем не виконувалися зобов'язання за  підпунктом 2.3.2 та  пунктом 3.1  договору № 8 з оплати наданих послуг.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно  пункту 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.     

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором  - оплати виконаних послуг.

У підтвердження виконання робіт місцевий суд послався на акти виконаних робіт від 31.07.2006 № 7/8, від 31.08.2006 № 8/8, від 29.09.2006 № 9/8  та на невиконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем, яким оплата наданих позивачем послуг не здійснена, що відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з даними висновками суду, вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

За правовою природою актами  виконаних робіт посвідчується виконання зобов'язань, які виникли з підстав, передбачених договором, а сам такий акт є доказом певних зобов'язань.

В порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд неповно дослідив обставини справи, пов'язані з виконанням сторонами умов договору. Так, суд  першої інстанції не дослідив чи дійсно надавалися послуги, вказані в актах  від  31.07.2006 № 7/8, від 31.08.2006 № 8/8, від 29.09.2006 № 9/8,

Викладене свідчить, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції належно не перевірив обставини фактичного отримання актів виконаних робіт за період липень-вересень 2006 року, передбачених договором; істотного порушення відповідачем умов вказаного договору та виклав у судовому рішенні передчасні висновки про наявність підстав для задоволення позову, які не можна вважати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору; про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, і відповідно до вимог чинного законодавства  вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" задовольнити

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008 в справі № 25/807 скасувати.

Справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя:

Ж. Бернацька

Судді:

С. Владимиренко

М. Малетич