Рішення

від 10.11.2008 по справі 47/340-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/340-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2008 р.                                                            Справа № 47/340-08

вх. № 7158/5-47

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Куц К.К. за довіреністю №215 від 29.09.2008р.;  відповідача - Княжинська О.В. за довіреністю від 31.03.2008р.

розглянувши справу за позовом Державного університету Інформаційно - комунікаційних технологій в особі навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастеркабель", м. Харків  

про стягнення 256997,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій в особі навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ, звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення збитків завданих поставкою неякісної продукції. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 256997,04 грн., з них: 163964,40 грн. сплачених за поставку неякісної продукції -кабелю ТППзпз 100x2x0.5 відповідно до Договору поставки від 25.12.2007р.; 32792,88 грн. - штраф за поставку неякісної продукції; 38344,00 грн. - збитків завданих внаслідок поставки неякісної продукції; 20000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг адвоката Куц К.К.; 1895,76 грн. - витрат, пов'язаних з проведенням комплексного електротехнічного та трасологічного дослідження.

Відповідач 05.11.08р. надав відзив на позовну заяву, 07.11.08р. доповнення до відзиву, які були прийняті судом. Відповідач позовні вимоги вважає необгрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на недоведеність позивачем факту поставки продукції неналежної якості належними засобами доказування. Відповідач вважає, що при здійсненні приймання продукції позивачам не витримано жодної вимоги приймання, які встановлені Інструкцією про приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання по якості затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрі СРСР від 25 квітня 1966р. N П-7, а також в подальшому були порушені правила експлуатації продукції, встановлені нормативними документами в галузі будівництва. Відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів встановлення неякісності саме продукції, яка була поставлена йому відповідачем.

У судовому засіданні призначеному на 05.11.2008 р. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 07.11.2008р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки кабельно-проводникової продукції № б/н від 25.12.2007р. (надалі - Договір), згідно з яким постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити кабельно-проводниковую продукцію (надалі - Продукцію) на умовах цього договору згідно з виставленими рахунками. За видатковими накладними РН-0087 від 08.02.2008 року та РН -0038 від 21.01.2008р. відповідач поставив продукцію - кабель ТППепз 100x2x0,5 загальною довжиною 2825 метрів на загальну суму 163964,40 грн. Позивач оплатив продукцію платіжними дорученнями №23 від 14.01.2008р., №28 від 14.01.2008р., №68 від 31.01.2008р.

Станом на 29 лютого 2008 року відповідно до акту №3/08-1 приймання виконаних підрядних робіт на виконання умов договору №3/08 від січня 2008 року між позивачем та фірмой «Актив» ТОВ, продукція - кабель ТППепз 100x2x0,5 довжиною 2500 метрів було прокладено та змонтовано в міській кабельній каналізації. 12 травня 2008 року кабель було демонтовано довжинами 680м, 580м, 520м, 360м, 140м, 65м, 42м, 40м, всього 2427м, були проведені електричні заміри, в результаті були виявлені ділянки з обірваними жилами. Представник відповідача в складанні акту участі не приймав. У відповіді на претензію від 08.07.2008 р. зазначив, що в зв'язку з тим, що не було забезпечено збереження продукції, кабель було прокладено та демонтовано, визначити походження дефектів не уявляється можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 ЦК України ("Договір поставки") за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення статей ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.б ст.269 Господарського кодексу України - постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії В АСУ від 12.11.93 N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (И П-6) та якістю (И П-7), а також договором.

Відповідно до пунктів 6, 14, 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 N П-7 (з доповненнями та змінами), приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем. Приймання продукції по якості здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції (товарів).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі при прийманні продукції представника постачальника.

Відповідно до Інструкції з монтажу споруд та обладнань зв'язку, радіомовлення та телебачення ВСН 600-81, затвердженої наказом Міністерства зв'язку СРСР №479 від 31 грудня 1981 року, що міститься в офіційному переліку чинних нормативних документів в галузі будівництва станом на 01 січня 2008 року, встановлюється, що будівельні довжини кабелю по мірі їх отримання від постачальників, а в необхідних випадках перед прокладкою або установленням повинні бути підданими вхідному контролю якості в обсязі слідуючих випробувань: контроль електричного опру ізоляції, перевірка цілісності жил та екранів (п.3.44); зовнішній облік, електричні характеристики та вимоги з герметичності кабелю повинні відповідати нормам та вимогам стандартів та технічних вимог для даного виду продукції. Кабель, устаткування (арматура),що не відповідають нормам та вимогам стандартів, технічним умовам та цієї інструкції, прокладанню та монтажу не підлягають. Результати вхідного контролю (огляду, замірів та випробувань) фіксуються в протоколі. У випадку виявлення дефектів, знищуючих якість та надійність споруди, необхідно скласти акт за участю представників підрядника та замовника, а при необхідності і поставщика (п.3.45).

Така сама безумовна вимога перевіряти перед монтажем кабель на обрив та електричний контакт жил, міститься в Керівному нормативному документі Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Керівництво з експлуатації лінійно-кабельних споруд місцевих мереж зв'язку» (КНД 45-189-2003).

Відповідно до пп.7.2.8. ГОСТ Р 51311-99 «Кабелі телефонні в поліетиленової ізоляції в пластмасової оболонці» перевірку відсутності обривів жил провадять з допомогою любого індикаторного приладу або сигнальної лампи при постійній напрузі не більше 42В.

Судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищенаведених нормативних документів щодо приймання продукції за якістю, хоча мав можливість та необхідні пристрої для перевірки цілісності жил в кабелі, про що свідчить Акт про приховані недоліки продукції та лист запису результатів електричних замірів від 12.05.2008 року. Ніяких актів про неякісність кабелю на момент прокладення кабелю та його монтажу позивачем не складалися. Таким чином, у суду не має  підстав вважати, що на момент прокладання та монтажу кабелю він був неякісним.

Суд вважає, що невиконанням вимог Інструкції з монтажу споруд та обладнань зв'язку, радіомовлення та телебачення ВСН 600-81, щодо перевірки цілісності жил кабелю перед його прокладанням та монтажем, позивач порушив правила його експлуатації.

Висновок спеціалістів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса за результатами комплексного електротехнічного, трасологічного дослідження №6142/6143 від 08 вересня 2008 року не може бути прийнятий судом як належний доказ по слідуючим підставам. Як виходить з самого висновку об'єктом дослідження був кабель ТППепз 100x2x0,5 укладений в 4 дерев'яні катушки, які знаходились в гаражному боксі Навчально-наукового Інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Ніяких ідентифікуючих ознак цього кабелю, які б давали можливість ідентифікувати його як саме той кабель, що був поставлений відповідачем, в висновку не приводиться. Представник відповідача не був запрошеним взяти участь в дослідженні, тому немає ніяких підстав вважати, що для дослідження був представлений саме кабель, який поставив відповідач. Крім цього, у висновку (розділ «Дослідження», по першому питанню) вказано, що з метою збер'еження об'єкту дослідження в первинному стані кабель не розмотувався, тому загальна довжина не вимірювалась. Електротехнічні заміри не провадились, а були взяті з даних позивача. Все це не дає можливості прийняти цей висновок як безперечний доказ неякісності кабелю, довжиною 2500 м, який був поставлений позивачу відповідачем.

Позовні вимоги позивача базуються на визнані неякісним 2500 м кабелю, хоча в Акті про приховані недоліки продукції та листу запису результатів електричних замірів від 12.05.2008 року йдеться про 2427м кабелю, а сума збитків рахується позивачем виходячи з визнання неякісним 2825 м кабелів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Відповідно до цього суд вважає покласти судові витрати на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 33, 43, 44, 49, 69, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, пунктів 6, 14, 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, -   

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 10.11.2008р.

Суддя