Рішення

від 10.11.2008 по справі 8/464-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/464-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.11.2008                                                                Справа №  8/464-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Реві Д. І., розглянувши у відкритому судовому засіданнісправу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тея ЛТД"м. Київ

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт "Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

про  стягнення 307281 грн. 37 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Брусенцева О. С. дов. від 24.09.08р. № 001.

від відповідача - Долгополов О. В. дов. від 10.05.07р.

          Товариство  з обмеженою відповідальністю „ТЕЯ” м. Херсон звернулось до суду з позовом про стягнення з  Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” м. Херсон 307 281 грн. 37 коп. заборгованості за поставлені паливно-мастильні матеріали, в тому числі 251 860 грн. 46 коп., 45743 грн. 66 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 6 806 грн.16 коп. та 2 874 грн. 09 коп. пені.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав. Представник відповідача проти позову заперечує частково, факт поставки паливно-мастильних матеріалів підтверджує, але посилається на невизначенність строку оплати ПММ та відсутність вимоги позивача про сплату вартості  продукції, тому вважає, що термін сплати не настав.

Розглянувши матеріали справи в судових засіданнях  28 жовтня, 3 листопада та 10 листопада 2008 року, заслухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

          Між товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕЯ" та Дочірнім підприємством “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" 10.01.2006  був укладений договір купівлі-продажу № 01.10.01, згідно умов якого позивач відпустив представнику відповідача  16.06.06  за видатковою накладною № РН-0000004 дизпаливо в кількості 20960 л на суму  76504 грн., 01.11.2006 відвантажено 200 л масла МС-20 на суму 1986 грн. Посилання відповідача на відсутність договірних відносин спростовуються наданим для огляду в судове засідання оригіналом договору купівлі продажу, який складено належним чином, підписано начальником порту Мирошко В.Н. та завірено печаткою. Пунктом 3 договору передбачено  оплату ПММ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача  згідно виставленого  рахунку-фактури протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку –фактури. Позивач надав суду копії рахунків-фактур № СФ-0000008 від 7 липня 2006 року на суму 76504 грн. та  № 0000001 від 1 листопада 2006 року на суму 1986 грн. з відмітками ДП „Херсонський річковий порт”  про отримання рахунків в день їх виписки, тому доводи представника відповідача в судовому засіданні на неодержання рахунків-фактур суд вважає необґрунтованими. Крім того, доказом одержання рахунків-фактур є посилання на номера рахунків-фактур в платіжних документах відповідача, якими частина  товару (дизпаливо) було оплачено (на суму  65000 грн.) Залишок заборгованості за цим договором на день розгляду справи складає 13490 грн., виходячи з розрахунку 76504 грн. + 1986 грн. –65000 грн.

06.01.2007 сторони уклали договір № 01.06.01 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів,  за яким позивач поставив відповідачу дизпаливо  на загальну суму 197531 грн., що підтверджується довіреностями представників відповідача та видатковими накладними. Оригінал належним чином складеного договору надано суду для огляду. Пунктом 3 договору передбачено  оплату ПММ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача  згідно виставленого рахунку-фактури протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку –фактури. Позивач надав суду копії рахунків-фактур № СФ-0000014 від 13 серпня 2007 року на суму 38360 грн. 40 коп., № СФ-0000015 від 13 серпня 2007 року на суму 41602 грн. 70 коп., № СФ-0000021 від 1 листопада 2007 року на суму 22901 грн. 25 коп., № СФ-0000021 від 8 листопада 2007 року на суму 22847 грн. 50 коп., №  СФ-0000027 від 16 листопада 2007 року на суму 23569 грн. № СФ-0000023 від 21 листопада 2007 року на суму 23809 грн. 50 коп., № СФ-0000029 від 30 листопада 2007 року на суму 12160 грн. № СФ-0000035 від 28 грудня 2007 року на суму 12281 грн. 60 коп., № 7 липня 2006 року на суму 76504 грн. та  № 0000001 від 1 листопада 2006 року на суму 1986 грн. з відмітками ДП „Херсонський річковий порт”  про отримання рахунків в день їх виписки Відповідач  отримані в 2007 році ПММ не оплачував.

Таким чином, станом на 01.01.2008 заборгованість відповідача перед позивачем складала 211 021 грн. 95 коп. (13490 грн. залишок 2006 року + 197531грн.95 коп. за 2007 рік)  

          01 січня 2008 року сторони уклали договір № 01.08.01купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 200000 грн. За умовами даного договору змінився порядок оплати вартості отриманих ПММ. За цим договором позивач поставив ПММ (дизпаливо та масло) на суму 102706 грн., що підтверджується довіреностями представників відповідача, видатковими накладними № РН-0000002 від 16 січня 2008 року на поставку 2430 л дизпалива вартістю 12757 грн. 50 коп., № РН-0000003 від 20 лютого 2008 року на поставку  2432 л дизпалива  вартістю 12768 грн., №  РН-0000004 від 25 лютого 2008 року на поставку 2432 грн. дизпалива вартістю 12768 грн.,  № РН-0000008 від 23 квітня 2008 року  про поставку   185 кг масла на суму 1950 грн., № РН-0000007 від 10 квітня 2008 року про поставку 1750 л дизпалива на суму 10307 грн. 50 коп., № РН-0000009 від 5 травня 2008 року про поставку  5285 л дизпалива на суму 31710 грн., № РН-0000011 від 25 липня 2008 року про поставку  2900 л дизпалива на суму 20445 грн. Згідно п. 3 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату ПММ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно накладної на поставлені ПММ на протязі трьох банківських днів з моменту поставки ІІММ. Вартість палива сплачена відповідачем частково в сумі 45500 грн. (в т.ч. 21 січня 2008 року - 12000 грн., 23 січня 2008 року - 8000 грн., 25 лютого 2008 року - 15000 грн., 6 травня 2008 року - 5500 грн., 8 травня 2008 року - 5000 грн.). Крім того, позивач зарахував у зменшення боргу вартість виконаних відповідачем робіт та вартість поставленого піску на загальну суму 16367 грн. 99 коп. (рахунок фактура № СФ-002898  від 31 січня 2008 року на суму 1739 грн. 40 коп., акти здачі прийомки виконаних робіт  № ОУ-0000598 від 16.04.08 на суму  3563 грн. 17 коп., № ОУ-0000597 від 18.04.08 на суму 3563 грн. 17 коп., № ОУ-0000958 від 14.06.08 на суму 467 грн. 25 коп., видаткова накладна № РН-000005 від 31 січня 2008 року на суму 875 грн., № РН-0000023 від 31 березня 2008 року на суму 6160 грн.) Заборгованість за цим договором складає 40838 грн. 01 коп., виходячи з розрахунку 102706 грн. - 45500 грн. - 16367 грн. 99 коп.

          Позивач помилково включив до розрахунку  ціни позову  вартість відвантаженого  відповідачу за видатковою накладною № РН-000005 від 29.02.08 якоря Холла 50960 грн., який був оплачений  28 січня 2008 року на суму 11000 грн., 28.02.08 на суму 39960 грн., оскільки договором  поставка якоря не передбачалась.

Загальна заборгованість відповідача за 2006-2008 роки за отримані ПММ становить 251 860,46 грн ( 13490 грн. + 197531 грн. 95 коп. + 40838 грн. 01 коп.).

Сторони  станом на 04.08.2008 року провели звірку взаємних розрахунків, про що склали акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний уповноваженими представниками сторін (керівниками та головними бухгалтерами). В  акті підтверджується заборгованість перед позивачем в сумі 252469.82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання манежним чином відповідно до закону, інших, правових актів, договору, а зц відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч. 7 цієї ж статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом а день розгляду справи відповідач зобов'язання щодо оплати в повному обсязі поставлених позивачем ПММ не виконав. За таких обставин, позовні вимоги про примусове стягнення 251860 грн. 46 коп. є правомірними і задовольняються судом.

Вищевказаними договорами (п. 4) сторонами  передбачалась  відповідальність  відповідача за  несвоєчасну сплату вартості  поставленого палива у виді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач нарахував 2874 грн. 09 коп. пені за несвоєчасну сплату вартості отриманого дизпалива, період нарахування пені  12.05.08 –07.10.08.  Розмір пені обчислений правильно, будь-яких зауважень зі сторони відповідача щодо розрахунку пені немає.  Суд стягує пеню в повному обсязі.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні збитки в сумі 45740 грн. 66 коп. за період  листопад 2006 року –серпень 2008 року та 3% річних в сумі 6 806,16 грн. за період  06.11.06 –07.10.08. Проти правильності обчислення інфляційних збитків та річних відповідач не заперечує.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача разом із штрафними санкціями, річними та з урахуванням інфляції  складає 307 281,37 грн., в добровільному порядку не сплачена.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача в сумі 3072 грн. 81 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 525. 526, 530, ч, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити. Стягнути  з Дочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" (м. Херсон. Одеська пл. 6, код СДРПОУ 03150208, р/р 26009870052802 в АКБ “Укрсоцбанк” МФО 352015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЯ” (м. Херсон, вул.. Кримська, буд. 137. кв.48,   р/р 260041296 в ХОД ВАТ “Райффайзен банк “Аваль” в м. Херсоні, МФО 352093, код 23 132968) 251 860 грн. 46 коп. боргу , інфляційні збитки в сумі 45740 грн. 66 коп.  (сорок п'ять тисяч сімсот сорок грн. 66 коп.), 3% річних в сумі 6 806,16 грн. та пені в сумі 2 874,09 три, (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гри. 09 коп.), судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 3072,81 гри. (три тисячі сімдесят дві гривні 81 копійку) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, який надається сторонам по справі для підготування апеляційної скарги на рішення суду, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

                            Суддя                                                           В.В. Хом'якова

         Рішення складено у повному обсязі

         та підписано 17 листопада 2008 року.