Постанова

від 05.11.2008 по справі 19/51-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/51-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2008                                                                                   Справа № 19/51-08  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача – Івженко Л.В., довіреність від 26 серпня 2008 року б/н;

від відповідача - Барановська А.С., довіреність від 27 жовтня 2008 року №04/734;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем'єрбанк”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2008 року у справі №19/51-08

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре”, м.Київ          

до Акціонерного комерційного банку “Прем'єрбанк”, м.Дніпропетровськ   

про визнання позачерговим кредитором на загальну суму 6434462,06 грн. та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2008 року у справі №19/51-08 (суддя Петренко І.В.) позов Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре” задоволено; позивача визнано позачерговим кредитором задоволення вимог до АКБ “Прем'єрбанк” на загальну суму 6434462,06 грн. заборгованості за договорами про строковий депозит в іноземній валюті; зобов'язано ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк” внести в реєстр кредиторів АКБ  “Прем'єрбанк” Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре” позачерговим кредитором задоволення вимог до АКБ “Прем'єрбанк” на загальну суму 6434462,06 грн. за договорами про строковий депозит в іноземній валюті; зобов'язано ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк” здійснити позачергове погашення кредиторських вимог позивача. Також, з відповідача на користь позивача стягнуто витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем вимог ст.17 Закону України “Про заставу”, ст.ст.93, 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо порядку реалізації заставленого майна та задоволення вимог заставодержателя.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач –АКБ  “Прем'єрбанк”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд у іншому складі суду.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про порушення судом порядку розгляду справи та ведення судового процесу. Також відповідач вказує, що судом неправомірно залишено без вирішення його заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи іншого заставного кредитора банку АКБ “Імексбанк”.

Позивач –Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

29 вересня 2003 року між позивачем –Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре” та відповідачем –АКБ “Прем'єрбанк” укладений договір № 0017/840 про строковий депозит в іноземній валюті /а.с.9-13/, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в управління кошти в іноземній валюті в сумі 580000 доларів США з датою повернення внеску, згідно додаткової угоди від 01 жовтня 2004 року № 5, до 05 жовтня 2005 року.

Також, 21 жовтня 2003 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 0018/840 про строковий депозит в іноземній валюті /а.с.14-19/, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в управління кошти в іноземній валюті в сумі 500000 доларів США з датою повернення, відповідно до додаткової угоди від 25 жовтня 2004 року №6, до 25 жовтня 2005 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами про строковий депозит в іноземній валюті від 29 вересня 2003 року №0017/840 та від 21 жовтня 2003 року №0018/840 та своєчасного повернення відповідачем АКБ “Прем'єрбанк” депозитних коштів, 09 січні 2004 року між сторонами укладений договір застави /а.с.20-26/.

Як встановлено п.1.1 договору застави, заставодержатель (позивач) має право у випадку невиконання заставодавцем (відповідачем) своїх зобов'язань за основними договорами про строковий депозит в іноземній валюті, звернути стягнення на заставлене майно. Здійснення стягнення здійснюється шляхом передачі заставодавцем заставленого майна у власність заставодержателя за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору предметом застави є рухоме майно узгодженою вартістю 7000000 грн. Заставлене майно залишилось у користуванні АКБ “Прем'єрбанк”.

28 січня 2005 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №1640214 зареєстровано на підставі договору застави від 09 січня 2004 року обтяження рухомого майна: транспортні засоби у кількості 9 од. та інше майно на суму 7000000 грн. /а.с.26-28/.

10 березня 2005 року постановою Правління Національного банку України № 71 “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АКБ “Прем'єрбанк” було розпочато процедуру ліквідації відповідача, про що надруковано оголошення в газеті “Голос України “ від 18 березня 2005 року № 49 (3549) /а.с.47/.

Позивач, відповідно до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність”, на протязі місяця з дня публікації оголошення заявив свої вимоги до банку в сумі депозитних внесків за договорами про строковий депозит в іноземній валюті від 29 вересня 2003 року № 0017/840 та від 21 жовтня 2003 року №0018/840.

Кредиторські вимоги позивача в сумі 6434462,06 грн. були визнані ліквідатором банку відповідно до листів від 23 вересня 2005 року №№ №09-02, 09-02/01, 09-02/02 та 09-02/3 з віднесенням вимог до 3 групи черговості /а.с.29-30/.

Листом від 12 жовтня 2005 року вих.№ 242 позивач звернувся до ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк”, в якому, з посиланням на положення ст.96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (у чинній на той час редакції), просив віднести його кредиторські вимоги до першої черги реєстру кредиторів банку /а.с.32/. Проте, відповідачем вказана вимога позивача залишена без відповіді.

Разом з цим, листом від 06 листопада 2006 року № 11-03 ліквідатором АКБ “Прем'єрбанк” повідомлено про те, що у зв'язку з внесенням змін до ст.96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” вимоги позивача віднесені до 7 групи черговості /а.с.31/.

Листом від 21 листопада 2006 року вих.№ 264 позивач направив на адресу відповідача вимогу про визнання його кредиторських вимог, забезпечених заставою, позачерговими, та про вирішення питання виконання договору застави від 09 січня 2004 року і вирішення питання щодо реалізації майна для задоволення вимог заставодержателя –Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре” /а.с.33/.

Проте, вказані вимоги позивача відповідачем АКБ “Прем'єрбанк” враховані не були та залишені останнім без реагування.

В квітні 2008 року позивач –Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре”, звернувся до господарського суду з позовом до АКБ “Прем'єрбанк”, в якому, з урахуванням доповнень позовних вимог, просив суд  визнати його позачерговим кредитором задоволення вимог до АКБ “Прем'єрбанк” на загальну суму 6434462,06 грн. заборгованості за договорами про строковий депозит в іноземній валюті та зобов'язати ліквідатора відповідача включити його до реєстру кредиторів як позачергового кредитора, та зобов'язати ліквідатора здійснити позачергове погашення його кредиторських вимог.

Судова колегія приходить до висновку про правомірність задоволення господарським судом позовних вимог.

Відповідно до п.“а”ч.1 ст.96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 29 листопада 2005 року № 3127-IV, кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, у першу чергу спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою.

Як встановлено ч.3 ст.96 Закону у діючій на даний час редакції, майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Також, згідно ч.4 ст.96 Закону, заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

Отже, виходячи із вищезазначених положень закону, вимоги позивача до АКБ “Прем'єрбанк” в сумі 6434462,06 грн., які забезпечені заставою згідно договору застави від 09 січня 2004 року, до внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” Законом від 29 листопада 2005 року № 3127-IV підлягали віднесенню до першої черги задоволення вимог кредиторів, а після внесення вказаних змін – підлягають задоволенню у першочерговому порядку.

Відповідно до ст.586 ЦК України, ст.17 Закону України “Про заставу” заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя.

Проте, відповідач АКБ “Прем'єрбанк” з питання надання дозволу на реалізацію майна, яке є предметом застави за договором від 09 січня 2004 року, до позивача не звертався і дозволу останнього не отримував.

З урахуванням вищевказаних обставин, оскільки відмова у позачерговому задоволенні вимог Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Народна Ре” до АКБ “Прем'єрбанк” та реалізація заставленого майна без згоди заставодержателя є неправомірними, порушені права позивача підлягають захисту.

При цьому судова колегія визнає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі та твердження представника відповідача в судовому засідання щодо нікчемності договору застави.

Законом встановлений принцип презумпції правомірності правочину. Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач доказів визнання договору застави від 09 січня 2004 року недійсним за рішенням суду не надав, а вимоги щодо обов'язкової нотаріальної форми договорів застави транспортних засобів, про що вказує представник відповідача, закон не містить.

Також судова колегія відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про те, що ним не отримувались листи із запереченнями від 12 жовтня 2005 року № 242 та від 21 листопада 2006 року № 264, оскільки факт надсилання вказаних листів підтверджується поштовими квитанціями /а.с.115, 117/. Крім цього, ст.93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачає право кредитора на звернення до ліквідатора із запереченнями щодо визнаних ним вимог, проте позивачем оспорюється не розмір визнаних вимог, а черговість їх задоволення.

Що стосується посилання відповідача на порушення господарским судом при розгляді справи норм процесуального права, то вказані в апеляційній скарзі обставини свого підвтердження не знайшли, порушень судом порядку ведення засідання та прав відповідача судовою колегією не встановлено.

Крім цього, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що за правилами ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправиольне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, а оскаржуване рішення є по суті вірним.

Також судова колегія визнає неспроможними заперчення відповідача щодо невирішення судом його клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи АКБ “Імексбанк”, оскільки підстави відхилення вказаного клопотання відповідача викладені в рішенні господарського суду.

Судова колегія визнає безпідставними викладені відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позову доводи про погашення вимог позачергового кредитора АКБ “Імексбанк”, оскільки вказана обставина не може бути підставою для відхилення кредиторських вимог іншого позачергового кредитора, а саме, позивача, або встановлення якихось обмежень при задоволенні його вимог.

На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що господарським судом з'ясовані всі фактичні обставини справи та надана їм належна правова оцінка, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2008 року у справі №19/51-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем'єрбанк” –без задоволення.

Головуючий                                                                                           О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                      Л.М.Білецька

                                                                                                                               І.М.Науменко