Постанова

від 17.02.2009 по справі 19/51-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/51-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2009 р.                                                                                    № 19/51-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року

у справігосподарського суду № 19/51-08Дніпропетровської області

за заявоютовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Народна Ре"

допроакціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк"визнання позачерговим кредитором на суму 6 434 462, 06 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Народна Ре" –директора Довбищука О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від                   29 вересня 2008 року у справі № 19/51-08 (суддя Петренко І.В.) товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Народна Ре" (далі –ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре") визнано позачерговим кредитором задоволення вимог до акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" (далі –Банк) з вимогами у розмірі 6 434 462, 06 грн. заборгованості за договорами про строковий депозит в іноземній валюті; зобов'язано ліквідатора банку внести ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре" в реєстр кредиторів позачерговим кредитором; зобов'язано ліквідатора здійснити позачергове погашення кредиторських вимог ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре", стягнуто з Банку на користь товариства 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року (колегія суддів: Голяшкін О.В. –головуючий,       Білецька Л.М., Науменко І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

        Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що  судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги рішення господарського суду Дніпропетровської області  у справі № 6/445, яким акціонерний комерційний банк "Імексбанк" (далі –АКБ "Імексбанк") було визнано позачерговим кредитором банку,  та що реєстрацію обтяження рухомого майна за договором застави з АКБ "Імексбанк" було проведено раніше ніж за договором застави  укладеним Банком з позивачем у даній справі, а тому вимоги АКБ "Імексбанк" підлягали першочерговому погашенню.

В обґрунтування касаційної скарги АКБ "Прем'єрбанк" посилається на порушення судами ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п. 27 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 р. № 18/5 (далі - Інструкція про вчинення нотаріальних дій).

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 9 лютого 2009 року через хворобу головуючого судді Панової І.Ю. було змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі суддів: Коваленка В.М. –головуючого, Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Ухвалою  Вищого господарського суду України від 10 лютого 2009 року розгляд справи було відкладено до 17 лютого 2009 року.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 16 лютого 2009 року колегію суддів призначено у складі суддів: Панової І.Ю. –головуючого, Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених  фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правлінням Національного банку України 10 березня 2005 року прийнято постанову № 71 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АКБ "Прем'єрбанк", про що в газеті "Голос України" від 18 березня 2005 року № 49 було надруковано оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України “Про банки і банківську діяльність”  від 7 листопада 2000 року № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121-ІІІ) протягом  одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем 29 вересня та 21 жовтня 2003 року було укладено договори про строкові депозити в іноземній валюті  № 0017/840 та № 0018/840 на загальну суму 1 080 000 доларів США і, відповідно, датами повернення депозитних коштів були 5 та 25 жовтня 2005 року.

9 січня 2004 року між сторонами укладено договір застави рухомого майна. Згідно договору застави вартість  рухомого майна складала 7 000 000, 00 грн. Термін дії обтяження –до 27 січня 2010 року.

У квітні 2008 року ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре" звернулося до суду з позовом до АКБ “Прем'єрбанк” про визнання його позачерговим кредитором задоволення вимог на загальну суму 6 434 462, 06 грн., та зобов'язання ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк” здійснити позачергове погашення його кредиторських вимог. Доповнивши в установленому законом порядку свої вимоги позивач просив також зобов'язати ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк” внести ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре" в реєстр кредиторів позачерговим кредитором з вказаними вище вимогами .

В обґрунтування позову ТзДВ "Страхова компанія "Народна Ре" вказало, що в межах місячного строку, передбаченого Законом, звернулось до ліквідатора Банку із заявами про визнання кредитором першої черги, як заставного кредитора.

Однак, ліквідатором, в порушення приписів ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вказані вимоги товариства були віднесені спочатку до 3-ї черги, а в подальшому –до 7-ї черги задоволення вимог кредиторів (а.с. 29-31).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 вересня 2005 року ліквідатор боржника повідомив позивача про те, що рішенням Національного банку України  № 419 від 5 вересня 2005 року його кредиторські вимоги визнані  і віднесені до 3 групи черговості.

         Листом на ім'я ліквідатора відповідача від 12 жовтня 2005 року № 242                    позивач заперечив  таку черговість задоволення його вимог і послався на договір застави рухомого майна вартістю 7 000 000 грн., укладений між ним і Банком 9 січня 2004 року, на підставі якого 28 січня 2005 року  в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано відповідне обтяження вказаного майна. Договір застави є чинним.

Листом від 6 листопада 2006 року ліквідатор АКБ “Прем'єрбанк», посилаючись на зміни, внесені 29 листопада 2005 року до ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність», повідомив позивача про те, що його кредиторські вимоги віднесені до 7 групи черговості, зміна черговості реєстру затверджена рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні НБУ у Дніпропетровській області від  29 вересня 2006 року № 490.

Не погоджуючись з даними рішенням позивач направив відповідачу лист від 21 листопада 2006 року № 264.

В обґрунтування касаційної скарги Банк зазначає, що листи на його адресу товариством не надсилались. Однак, вказане спростовується матеріалами справи  –копіями належно оформлених описів вкладень та поштових квитанцій (а.с. 32, 33 зворот).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем заявленого позову і права на позачергове задоволення його  кредиторських вимог, як заставодержателя.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції і посилаючись на принцип презумпції правомірності правочину, передбачений ст. 204 ЦК України, вважав безпідставними доводи апеляційної скарги Банку про нікчемність договору застави, який є чинним і сторонами не оспорювався.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено черговість задоволення вимог до банку. Статтею 96 в редакції, що діяла до внесення змін у вказану норму, передбачалося, що у першу чергу задовольняються вимоги забезпечені заставою.

Після змін, внесених Законом України “Про внесення змін  до ст. 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 29 листопада 2005 року № 3127-ІV (далі –Закон № 3127-ІV), ст. 96 передбачає, що майно банку яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

Наведені норми Закону, що діяли до і після внесення вказаних вище змін, містять приписи про особливий статус вимог забезпечених заставою і положення позивача  у зв'язку із змінами в Законі, на які послався відповідач, не погіршують.

Повідомляючи позивача листом  № 11-03 від 6 листопада 2006 року про зміну черговості і порядку задоволення його вимог, ліквідатор АКБ “Прем'єрбанк”, як на підставу послався на зміни, внесені до ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Законом № 3127-ІV, та на затвердження такого врегулювання спірного питання рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні НБУ у Дніпропетровській області від  29 вересня 2006 року № 490.

Наведене вказує на застосування відповідачем у процедурі ліквідації норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" із змінами внесеними Законом № 3127-ІV.

Пунктом. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін  до ст. 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 29 листопада 2005 року № 3127-IV, передбачено, що задоволення вимог кредиторів до банку, розпочате до дня набрання чинності цим законом, здійснюється у черговості, що встановлена нормами, які діяли на момент початку такої процедури.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про застосування до позивача, задоволення вимог якого не розпочате, положень Закону № 2121-ІІІ, із змінами внесеними у 2005 році,  з урахуванням наявності між сторонами правовідносин, що ґрунтуються на договорі застави від 9 січня 2004 року, який продовжує бути чинним.

Судами встановлено, що 19 лютого 2004 року відповідач - АКБ “Прем'єрбанк»договір застави основних засобів уклав також з АКБ "Імексбанк", який в подальшому визнаний першочерговим кредитором боржника. При цьому місцевий господарський суд зробив висновки, з якими правомірно погодився суд апеляційної інстанції, про те, що ці обставини не можуть впливати на права позивача (заставного кредитора), які були порушені відповідачем, до того ж Закон № 2121-ІІІ не містить обмежень щодо можливої кількості позачергових кредиторів.

Доводи касаційної скарги щодо пріоритетності вимог АКБ "Імексбанк" та позачерговості їх виконання за судовими рішеннями, висновків суду апеляційної інстанції про обґрунтованість рішення суду першої інстанції у даній справі, не спростовують і на законність прийнятої постанови не впливають з наведених вище міркувань.

Колегія суддів також вважає, що відповідачем не спростовані висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у даній справі ознак впливу на права і обов'язки АКБ "Імексбанк", а відтак погоджується з посиланням судів попередніх інстанцій на безпідставність клопотання відповідача про залучення АКБ "Імексбанк" до участі у даній справі.

        Оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року прийнята з дотриманням вимог закону і ґрунтується на матеріалах справи, колегія суддів підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від       5 листопада 2008 року у справі № 19/51-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                      І. Панова

Судді                                                                                          А. Заріцька

Л. Продаєвич