Рішення

від 14.07.2008 по справі 17/425-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.08

          Справа № 17/425-08.

За позовом:           Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача:          Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

про визнання дійсним  договору та визнання права власності

Суддя Коваленко О.В.

        Представники:

        Від позивача:  ОСОБА_3.

        Від відповідача: не з'явився.

        У засіданні брали участь: секретар

судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач

просить суд визнати дійсним укладений 10.05.2007 р. між ФОП ОСОБА_1. та СПД

ОСОБА_2. договір купівлі-продажу кіоску, а також визнати за ним право власності

на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кіоск.

Відповідач в судове

засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав,  про час та місце розгляду справи повідомлений

належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа

розглядається за наявними в ній матеріалами..

Розглянувши матеріали

справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

З матеріалів справи

вбачається, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003

р. Сумська міська рада на підставі рішення сумської міської ради від 16.10.2002

р. №141-МР «Про надання земельних ділянок підприємствам та суб'єктам

підприємницької діяльності під встановлення кіосків» надала СПД ФО ОСОБА_2. в

строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1, площею 28 кв.м., на якій знаходиться споруда кіоску.

10 травня 2008 р. між

Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2та Фізичною

особою-підприємцем (ОСОБА_1- згідно свідоцтва про шлюб від 23.11.2007 р. серії

НОМЕР_1) ОСОБА_1був укладений договір купівлі-продажу кіоску, згідно з умовами

якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача належне йому

нерухоме майно - кіоск з усіма невід'ємними комунікаціями, розташований за

адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.1.

вказаного договору загальна вартість майна, що передається за даним договором,

становить 7 000 доларів США

Згідно п. 3.1. Договору

право власності на об'єкт продажу переходить до позивача з моменту підписання

сторонами відповідного акту приймання-передачі, який підписується сторонами

протягом трьох днів з моменту виплати позивачем всієї вартості об'єкту продажу

згідно п. 2.1. Договору.

В матеріалах справи

міститься розписка від 10.05.2007 р., яка свідчить про те, що відповідач

отримав 7 000 доларів США від позивача на виконання п. 2.1. Договору.

Відповідно до частини 1

статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1

частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних

прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1

статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,

зокрема із правочинів.  Відповідно до

частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо

інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище

нежитлове приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу №13/03-08

від 13.03.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем.         

Позивачем також був

замовлений технічний паспорт на отримане у власність нежиле приміщення, проте

представники КП  «Сумське МБТІ» відмовили

позивачу у здійсненні реєстрації прав на вказане вище нерухоме майно, оскільки

договір купівлі-продажу від 10.05.2007 р. не посвідчений нотаріально.

З метою реалізації права

власності на придбане майно позивач звернувся до відповідача з пропозицією

нотаріально посвідчити укладений договір, що підтверджується відповідним листом

від 14.05.2007 р., але відповідач від нотаріального оформлення укладеного

договору купівлі продажу від 10.05.2007 р. ухиляється до цього часу.

Відповідно до ч. 2 ст.

220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що

підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може

визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення

договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст.

334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не

посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст. 319 ЦК

України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин, вимоги

позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим договір

купівлі-продажу кіоску від 10.05.2007 р., укладений між Суб'єктом

підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2та Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1, суд визнає дійсним.

Статтею 319 ЦК України

передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на

власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не

суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК

України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого

немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів

захисту цивільних прав та інтересів є 

визнання права.

Згідно статті 392 ЦК

України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов

до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання за ним права

власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

кіоск, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в

повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК

України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.   Визнати дійсними договір купівлі-продажу

кіоску від 10.05.2007 р., укладений між Суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_2та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3.   Визнати за Фізичною особою-підприємцем

Смоловою ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) право власності на нерухоме майно, що

знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, а

саме: кіоск

Суддя                                                                         

О.В. КОВАЛЕНКО