Ухвала

від 23.11.2011 по справі 2а-3477/11/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3477/11/0170/17

23.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Продстроймаркет"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.11.11

представник позивача, Приватного підприємства "Продстроймаркет"- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 08.04.11

представник позивача, Приватного підприємства "Продстроймаркет"- Містюк Галина Василівна, керівник згідно довідки АА010668,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 12.05.11 у справі № 2а-3477/11/0170/17

за позовом Приватного підприємства "Продстроймаркет" (пр. Перемоги, буд. 74 оф. 39, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 у справі № 2а-3477/11/0170/17 позовні вимоги Приватного підприємства "Продстроймаркет" задоволені у повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.12.10р. № 0025962301/0, яким визначено Приватному підприємству "Продстроймаркет" суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 135 045 грн., з яких за основним платежем -90 030 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 45 015 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.12.10р. № 0025972301/0, яким визначено Приватному підприємству "Продстроймаркет" суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 108 036 грн., з яких за основним платежем -72 024 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 36 012 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Продстроймаркет", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що перевірку проведено відповідно до норм діючого законодавства, а за її результатами виявлено порушення діючого податкового законодавства, що виразилось у фіктивному укладенні договору позивача з контрагентом -ТОВ "Укрростпоставка", оскільки за даними, що містяться у податкових органів не знаходиться за юридичною адресою, а тому позивач не міг придбати у нього товари, через що договір не мав на меті настання реальних наслідків, суперечить приписам ст. 203, 207, 215 ЦК України та є нікчемним. За таких підстав позивачем необґрунтовано завищено валові витрати за 9 місяців 2009 року сумою 90 030 грн. та безпідставно сформовано податковий кредит сумою 72 024 грн., чим фактично завищено суму податкового кредиту на вказану суму.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Позивач -Приватне підприємство "Продстроймаркет" -суб'єкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код 36478346, зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.04.09р. за адресою: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, будинок 74, квартира 39, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.65,66,120).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, 15.12.10р. проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Продстроймаркет", ЄДРПОУ 364783346, по взаємовідносинам з ТОВ "Укрростпоставка", ЄДРПОУ 34415842, за період з 24.04.09р. по 30.06.10р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., за результатами якої складено акт № 20018/23-2/36478346.

Згідно до висновків акту перевірки позивачем допущено порушення пункту п. 1.32, ст. 1, п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" -необґрунтовано занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року -в сумі 90 030 грн., а також в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - в податковому обліку занижено розмір податку на додану вартість на суму 72 024 грн., у т.ч. за липень 2009р. в сумі 45 234 грн., за серпень 2009р. в сумі 26 790 грн.

Позивачем за результатами розгляду комерційних пропозицій ТОВ "Укрростпоставка" від 01.07.09р., від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.75-79) надано відповідь контрагенту на його комерційну пропозицію від 10.07.09р. (а.с.80) та відповідно до письмових заявок на придбання товарів від 29.07.09р, від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.81-85) придбано бензин та дизельне паливо, які відповідно до витратних накладних від 31.07.09р. № 1261, від 03.08.09р. № 1316, № 1317, від 19.08.10р. № 1380, від 28.08.09р. № 1446 (а.с.21-26) відвантажено ТОВ "Укрростпоставка" позивачу. Досліджені податкові накладні від 31.07.09р. № 1261, від 03.08.09р. № 1316, № 1317, від 19.08.10р. № 1380, від 28.08.09р. № 1446 (а.с.27-32) підтверджують придбання товару. Крім того фактичність придбання позивачем товарів підтверджується також його оплатою, на підтвердження чого матеріали справи містять не лише фіскальні чеки (а.с.93-105), а й виписки з особового рахунку позивача з обслуговуючого банку (а.с.106-111).

З положень статті 6 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. № 1251-ХІІ об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 зазначеного Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно до п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З положень пп. 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платники податку на додану вартість на вимогу п.п. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов'язки платників податку тощо, до обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів), віднесені, у тому числі зобов'язання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії -зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податкові накладні, виписані ТОВ "Укрростпоставка" позивачу - ПП "Продстроймаркет", відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначені в цих накладних суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням таких послуг.

Господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Доводи відповідача щодо нікчемності вказаних правочинів, направлених на придбання позивачем товарів у контрагента та використання у подальшому в господарській діяльності (а.с33-59), з положень ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є безпідставними, оскільки, як то визначено ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки факти здійснення господарських операцій з придбання товарів, пов'язаних з формуванням валових витрат і податкового кредиту, підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме: витратними накладними від 31.07.09р. № 1261, від 03.08.09р. № 1316, № 1317, від 19.08.10р. № 1380, від 28.08.09р. № 1446 (а.с.21-26), податковими накладними від 31.07.09р. № 1261, від 03.08.09р. № 1316, № 1317, від 19.08.10р. № 1380, від 28.08.09р. № 1446 (а.с.27-32), касовими корінцями квитанцій та касовими чеками на оплату (а.с.93-105), банківськими виписками позивача (а.с.106-111), договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, довіреностями контрагентів, за якими позивач відвантажував товари вже своїм контрагентам (а.с.33-59). Таким чином, приймаючи до уваги суми самостійно обчислених податкових зобов'язань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобов'язань, дії відповідача є протиправними, не заснованими на законі та такими, що суперечать його положенням.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 у справі № 2а-3477/11/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко