Ухвала

від 23.11.2011 по справі 2а-15672/10/17/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15672/10/17/0170

23.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського управління з питань банкрутства (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Кримського управління з питань банкрутства (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 12.05.11 у справі № 2а-15672/10/17/0170

за позовом Кримського управління з питань банкрутства (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) (вул. Київська, буд. 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (вул. Київська, буд. 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 у справі № 2а-15672/10/17/0170 у задоволенні позову Кримського управління з питань банкрутства відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що рішення про застосування фінансових санкцій винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки до рішення від 25.08.10р. № 500 П не надано розрахунку штрафної санкції та в порушення положень пп. 9.3.5 п. 9.3, п. 9.5 постанови правління ПФУ від 19.12.03р. № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не надано акту про визначене порушення, який був би підписаний посадовими особами органу Пенсійного фонду та страхувальником.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кримського управління з питань банкрутства (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) .

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню з положень п. 1, 10, 15 ч. 1 ст. 11 Закону підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Частиною 3 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Кримське управління з питань банкрутства (Автономної Республіки Крим, м. Севастополь) зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 19.11.04р., ідентифікаційний код 33267338 (а.с.11,12).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.06р. № 533 "Про затвердження Положення про Державний департамент з питань банкрутства" та з метою проведення нормативно-правових актів у відповідність із чинним законодавством наказом Міністерства економіки України від 05.08.09р. № 828 "Про ліквідацію Кримського управління з питань банкрутства (Автономної Республіки Крим, м. Севастополь)" ліквідовано Кримське управління з питань банкрутства (Автономної Республіки Крим, м. Севастополь), утворено ліквідаційну комісію (а.с.13).

Так, відповідно до акту від 13.04.10р. № 13 П про виявлені порушення (а.с.71) головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим Достоєвською І.Ю., виявлено факт порушення страховиком -Кримське управління з питань банкрутства (Автономної Республіки Крим, м. Севастополя) -вимог статті 17 пункту 2 підпункту 4 Закону України від 09.07.03 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пунктів 1 та 2 (або 5-11) Порядку формування та надання органам Пенсійного Фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування -за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2009 рік, яке направлено позивачу та отримано останнім 29.04.10р. (а.с.72).

Згідно з актом від 19.10.10р. № 295 головним спеціалістом відділу надходження доходів Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим Светлейшою О.А. виявлено порушення вимог ст. 17 п. 2 пп. 2,4 Закону України від 09.07.03 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 2.1 Порядку формування та надання органам Пенсійного Фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.09р. № 26-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.09р. № 1136/17152, а саме: несвоєчасне подання звіту про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2009р. Кримського управління з питань банкрутства (АР Крим, м. Севастополь), реєстраційний номер 14-01-9192. Розрахунок за листопад 2009р. за строком платник повинен був надати до 21.12.2009р., фактично розрахунок надано 01.02.10р. № 35841. Розрахунок за грудень 2009р. за строком платник повинен був надати до 20.01.10р., фактично розрахунок надано 01.02.10р. № 35842 (а.с.73), який направлено позивачу та отримано останнім 22.10.10р. (а.с.73 зворотній бік).

Як убачається з матеріалів справи, 25.08.10р. рішенням № 500 П про застосування фінансових санкцій за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки визначені законодавством до позивача на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за ненадання відомостей за 2009 рік до системи персоніфікованого обліку у строк, встановлені законодавством, застосовано фінансові санкції у розмірі 7 090,13 грн., роз'яснено порядок сплати та банківські реквізити, на які необхідно перерахувати вказану суму штрафу та порядок оскарження рішення (а.с.7).

Рішенням від 11.11.10р. № 1288 до позивача на підставі застосовані п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звіту щодо нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, застосовано фінансові санкції у розмірі 3 236,92 грн. (а.с.8).

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено, що страхувальник у десятиденний строк має право оскаржити у судовому порядку рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються відповідно до абзацу 3 частини 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки доказів оскарження рішень про застосування фінансових санкцій від 25.08.10р. № 500 П та від 11.11.10р. № 1288 у межах строків встановлених приписами статті 106 Закону в адміністративному або в судовому порядку позивач не надав, а дії відповідача засновані на законі та прийняті цих рішень зумовлено, встановленими приписами та відповідно до порядку встановленому положеннями Закону України від 09.07.03р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто не має підстав для задоволення заявлених вимог про визнання незаконними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АР Крим.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського управління з питань банкрутства (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.11 у справі № 2а-15672/10/17/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко