Ухвала

від 28.02.2012 по справі 2а-1870/6221/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/6221/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представників позивача - Прядко В.М., Лущик А.М.

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2011р. по справі № 2а-1870/6221/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолан"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолан" (далі - ТОВ "Автолан" ) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000022301/0/22600 від 24.03.2011р. про збільшення ТОВ "Автолан" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 65760 грн. основного платежу, 16440 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час проведення перевірки позивача встановлено, що згідно декларації на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010 року в рядку 05.2 Декларації «коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» складають 263041,0 грн., а за даними перевірки згідно бухгалтерського обліку по рахункам Дт 20,22, 28, 92, 93 - Кт 311, 37, 63 - складають 0,0 грн. Розбіжність складає 263041,0 грн.

Таким чином, враховуючи вище викладене, підприємством було завищено скориговані валові витрати за 2010 рік в сумі 263041, 0 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року у розмірі 263041,0 грн.

Враховуючи наведене, позивачем в порушення вимог п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року на суму 67 760 грн., а тому прийняте за результатами перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем під час розгляду справи надано докази в підтвердження формування суми валових витрат та валового доходу підприємства за 1 кв. 2010 року, а контролюючим органом не було підтверджено висновки акту перевірки щодо відсутності на момент проведення перевірки первинних документів ТОВ "Автолан", обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в частині правомірності формування валових витрат та валового доходу позивача за перевіряємий період, то висновки відповідача про порушення позивачем вимоги п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон України № 334/94-ВР) є необґрунтованими, та як наслідок прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств - незаконним, та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судове рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), переглянуто судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Автолан" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 13.03.2011 року № 1422/2301/34012478/15.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткуваня прибутку підприємств" в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. на суму 65760 грн..

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки від 13.03.2011 року № 1422/2301/34012478/15 висновок контролюючого органу про те, що на підставі перевірки відображених у рядку 05.2 Декларації "коригування валових витрат"показників за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. у загальній сумі 227604 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив коригування самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів, але при проведенні перевірки позивачем не надано відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

24.03.2011 року ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0000022301/0/22600 про збільшення ТОВ "Автолан" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 82200 грн., в т.ч. 65760 грн. основного платежу, 16440 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до декларації на прибуток ТОВ "Автолан" за перше півріччя 2010 року вбачається, що валовий дохід в рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" позивачем було зазначено в сумі 263041 грн.

Дана обставина як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду сторонами не оспорювалась.

Відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29 березня 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (діючого на час виникнення спірних правовідносин), зокрема п. 2 "Порядок виправлення самостійно виявлених помилок", передбачено, що якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Як вбачається із пояснень представника позивача, під час складання Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року частину витрат підприємства в сумі 263 041,00 гривень не було включено до складу валових витрат (рядок 04. декларації), що також підтверджується декларацією за 1 кв.2010р., а дану суму було включено ТОВ "Автолан" в декларацію за 1 півріччя 2010р., як самостійно виявлену помилку при розрахунку суми валових витрат, що підтверджується декларацією за 1 півріччя 2010 року.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний розрахунок валових витрат за 1 кв.2010р. та 1 півріччя 2010 р. з якого вбачається, що за 1 кв.2010р. підприємство включило до валових витрат суму 394855,29 грн., а за 1 півріччя 2010р. -сума валових витрат складає 263041 грн.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-Х1у первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення . Згідно із статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вище зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являється основою і для податкового обліку .

Крім того, відповідно до п.п. 1.1.,2.1.,2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 визначено, що положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, \бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (пункт 2.4. Положення).

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.3. Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток , який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Разом з тим, відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

На підтвердження понесених в 1 кв.2010 р. валових витрат в сумі 657896,29 грн. позивачем було надано договори, укладені ТОВ "Автолан" з його контрагентами, а саме: ЗАТ "Ладасервіс", ЗАТ "Суми-Лада", ТОВ "Євро-самара", ВАТ "Сумське АТП-15955", ФОП Череда, Український мобільний зв'язок, ТОВ СМРВ Центр", ТОВ "Модус ЛТД", видаткові, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові документи за вищезазначеними правочинами, виписки з банківського рахунку, докази здійснення господарських витрат ТОВ "Автолан".

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право віднесення підприємством витрат до складу валових . Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу на відсутність на момент проведення перевірки жодних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Процес складання та оформлення актів перевірок платників податків регулюється "Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок).

Пунктом 6 розділу 1 даного Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч вимогам вищезазначеного Порядку, податковим органом в акті перевірки не відображено чіткий перелік досліджених первинних документів ТОВ "Автолан".

Відповідно до пояснень представника позивача вказано, що на момент проведення перевірки ТОВ "Автолан" перевіряючим були надані всі первинні документи, що підтверджували суму валових витрат підприємства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р., в т.ч. за 1 кв.2010р., дані документи ними досліджувалися.

Відповідачем же як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не було надано належних та допустимих доказів відсутності під час проведення перевірки первинних документів які б підтверджували формування валових витрат та валового доходу підприємства за 1 кв.2010р., що в свою чергу слугувало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ДПІ в м. Суми було також проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автолан" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалася в період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р.. про що складено відповідну довідку № 8242/23-6/34012478 від 08.10.2010р.

За наслідками проведеної виїзної перевірки, державним податковим інспектором досліджувалися первинні документи ТОВ "Автолан", що були підставою для формування податкового кредиту, підтверджено бюджетне відшкодування по декларації за травень 2010 р. на рахунок платника у банку, зауваження щодо відсутності документів відсутні

Крім того, ДПІ в м. Суми складено акт №570/15-319/34012478 від 14.02.2011р. про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в якому податковий ревізор-інспектор підтвердив суму бюджетного відшкодування, а виявлені порушення не стосуються відсутності первинних документів.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем в порушення вимоги вище зазначеної статті КАС України не надано жодних належних та допустимих доказів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за порушення позивачем вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткуваня прибутку підприємств", через відсутність під час проведеної перевірки первинних документів які б підтверджували формування валових витрат та валового доходу підприємства за 1 кв.2010р., колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав, та такою, що не впливає на висновки суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги з вище зазначених підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року по справі № 2а-1870/6221/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.