Ухвала

від 28.03.2012 по справі 2270/11995/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11995/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 40" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі до колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 40" про стягнення 25753,43 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року прокурор Хмельницького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована компанія-40" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 18588,00 грн..

Мотивуючи позовні вимоги заявник посилався на приписи ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що особи, яким призначено пенсії на пільгових умовах продовжують перебувати з відповідачем у трудових стосунках, відтак останнім відповідно до вимог чинного законодавства сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при виплаті заробітної плати вказаним працівникам у повному обсязі.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити шляхом скасування спірного рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача та прокурор у судове засідання не зявились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, колективне підприємство "Спеціалізована пересувна механізована компанія-40" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 25.09.1996 року Хмельницькою районною державною адміністрацією та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код 01353864), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в УПФ України в Хмельницькому районі як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом першої інстанції також встановлено, що на зазначеному підприємстві працювали громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким призначено пенсії на пільгових умовах на підставі п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, оскільки станом на 25.08.2011 року у апелянта утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 в розмірі 18588,00 грн., УПФ України у м.Хмельницькому звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами щодо їх стягнення.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з правомірності та обґрунтованості позовних вимог Пенсійного органу, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 було затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Так, згідно п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 част.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п.6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

В розрізі наведених правових положень, колегія суддів зауважує про обов'язок апелянта проводити оплату до Пенсійного фонду України 100 відсотків фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за списком №2.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на факт того, що існуюча заборгованість останнього у розмірі 18588,00 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з квітня 2011 року, на квітень 2011 року, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, розрахунком позовних вимог, довідками уточнюючими характер роботи працівників, повідомленнями №5 від 18.04.2011 року, 18.07.2011 року, 17.08.2011 року, тощо.

Водночас, як свідчать матеріали адміністративної справи, жодних документальних підтверджень сплати скаржником вищевказаної заборгованості, останні не містять. При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо оскарження апелянтом в судовому порядку вимоги Пенсійного фонду про сплату заборгованості.

Надаючи правову оцінку твердженням апелянта, суд апеляційної інстанції виходить також з факту вручення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, та несплати останнім покладеного на нього обов'язку щодо погашення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений термін.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 40" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року без змін.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 квітня 2012 року .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.