cpg1251
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
28.03.2012 р. Справа № 2а-4714/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н , від 14.06.10; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 9/9/10-007 , від 03.01.12;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПП "СВІТ-СЕРВІС МИКОЛЇВ", вул. 11 Повздовжня, 45,Миколаїв,54055
доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
проскасування податкового повідомлення - рішення від 07.06.11. №0000042360, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2011 р. № 0000042360.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки позивач отримав від ТОВ «Олс-Вест»податкову накладну, яка підтверджує факт виконання робіт та надає право на формування податкового кредиту.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки при проведенні перевірки було встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по контрагенту ТОВ «Олс-Вест», у якого відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Угода, укладена позивачем з ТОВ «Олс-Вест»не направлена на реальне настання правових наслідків, здійснена з метою штучного формування податкового кредиту.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку:
Актом перевірки від 20.05.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 р. встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4.5 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість»та відповідно до пп.1,2 ст.215, п.п.203 правочин ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв»з ТОВ «Олс-Вест»є нікчемним і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в зв'язку з чим за рахунок штучного формування податкового кредиту ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв» занижено податок на додану вартість у розмірі 13 333 грн.
В ході перевірки встановлено, що одним із постачальників позивача у грудні 2010 р. є ТОВ «Олс-Вест»за рахунок якого сума податкового кредиту сформована на 11,2 % та дорівнює 13 333,33 грн. ПДВ. Позивачам та ТОВ «Олс-Вест»укладено договір перевезення вантажів № 182 від 01.12.2010 р., за умовами якого позивач -«Експедитор»доручає «Виконавцю»- ТОВ «Олс Вест», а виконавець зобов'язується надавати Експедитору послуги з організації та перевезення вантажів власним автомобільним транспортом. На виконання умов даного договору перевезення вантажів ТОВ «Ос-Вест»на адресу позивача видало податкову накладну № 182 від 30.12.2010 р. та акт прийому передачі від 30.12.2010 р. на суму 80 000 грн. , з яких 13 333,33 грн. ПДВ. Розрахунки проводились між сторонами у готівковій формі, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 195 від 30.12.2010 р. Позивачем надано для перевірки товарно-транспортні накладні ТТН серія АСД № 8426 від 13.12.2010 р., ТТН серія АСД № 84229 від 13.12.2010 р., ТТН серія АСЖ № 69950 від 25.12.2010 р., ТТН серія АСД № 84250 від 25.12.2010 р. та подорожні листи № 474845 від 13.12.2010 р., № 474846 від 13.12.2010 р., № 474849 від 25.12.2010 р., № 474850 від 25.12.2010 р. на перегін автомобіля.
Службовою запискою ВПМ у Ленінському районі м. Миколаєва від 16.05.2011 р. повідомлено, що на ТОВ «Олс-Вест»відсутні необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності основні засоби ( складські приміщення, автотранспорт, земельні, ділянки, обладнання, інше) у обсягах, що задекларовані, не має достатньої кількості працівників для здійснення відповідного виду діяльності. ТОВ «Олс-Вест»у грудні 2010 р. в своїй податковій звітності з ПДВ відображає факти придбання товарів, робіт по ланцюгах постачання ТОВ «Елдві», ПП «Агропрайд», ТОВ «І-ша Компанія». Згідно наданого комунального податку за 4 кв. 2010 р. на підприємстві працює 1 особа. Декларація з податку на прибуток за 2010 р. свідчить про відсутність основних фондів, тому податкова міліція приходить до висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Олс-Вест»є нікчемними та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042360 від 07.06.2011 р. на суму 13 333 грн. збільшена сума податкових грошового зобов'язання з податку на додану вартість та 3333,25 грн. штрафна ( фінансова) санкція.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Згідно зі пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.
Позивач уклав з ТОВ «Олс-Вест»договір перевезення вантажів від 01.02.2010 р. , що підтверджується: податковою накладною, видатковою накладною від 27.12.2010 р., актом виконаних робіт, квитанцією до прибуткового касового ордеру, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, що підтверджують реальне виконання ТОВ «Олс-Вест»послуги по перевезенню.
ТОВ «Олс-Вест»» має ліцензію № 504390 від 26.10.2010 р. на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом : внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною
(відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Посилання відповідача на те, що в грудні 2010 р. ТОВ «Олс-Вест» податковий кредит сформований за рахунок угод, укладених з ТОВ «Елдві», ПП «Агропрайд», ТОВ «І-ша Компанія», які мають ознаки безтоварних та нікчемних не приймається судом до уваги, оскільки ТОВ «Олс-Вест» ніякий товар позивачу не поставляв, а надав послуги з організації та перевезення вантажів.
Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно зі ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється
суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідача обґрунтовує свої заперечення тим, що позивачем недоцільно було укладати угоду з ТОВ «Олс-Вест»на перевезення автовишки -автопідіймача ( ГАЗ-3309) АП-18, оскільки позивач міг це здійснити власними силами. Це пояснення відповідача не приймається судом до уваги, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність на власний розсуд відповідно до вимог ст.ст. 3, 42 ГК України та самостійно вирішує про доцільність укладання певних угод.
Відповідач в запереченнях на позов посилається на те, що податковий кредит позивачем сформований на підставі угод, які є нікчемними. Необхідною умовою для визнання правочинів нікчемними є фактичні дані, зокрема наявність умислу на заволодіння державними коштами у позивача або його контрагентів, які об'єктивно можуть бути встановлені лише шляхом вчинення відповідних слідчих дій і підтверджені вироком суду.
З яких підстав відповідач вважає угоду, укладену між позивачем та ТОВ «Олс-Вест»нікчемною відповідач суду не пояснив.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що угода, яка була укладена між позивачем та ТОВ «Олс-Вест», спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконана сторонами в повному обсязі та відповідає положенням вільного, господарського і податкового законодавства. Послугу, яку ТОВ «Олс-Вест» надавав позивачу, притаманна його господарській діяльності та використовувався ним відповідно для здійснення цієї господарської діяльності.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень - рішень від 07.06.2011 р. № 0000042360.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2011 р. № 0000042360.
3.Повернути Приватному підприємству «Світ-Сервіс-Миколаїв», вул.11 Повздовжня.45, м. Миколаїв з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн. ( три грн.40 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 29.03.2012 р.
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23536935 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Гордієнко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні