Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-4714/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 р.Справа № 2а-4714/11/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Світ-Сервіс-Миколаїв» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

17.06.2011 приватне підприємство «Світ-Сервіс-Миколаїв» (далі ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042360 від 07.06.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем на суму 13 333 грн., за штрафними санкціями - 3 333,25 грн. Зазначене рішення ДПІ прийняло на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 1678/23-100/30283577 від 20.05.2011 року, за висновками якої позивач порушив пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині укладання договору з ТОВ «Олс-Вест», який є нікчемним. За рахунок цього договору позивач штучно сформував податковий кредит та занизив податок на додану вартість. З таким висновком позивач не згоден, та зазначає, що визнання договору таким, що укладений з метою мінімізації податкових зобов'язань, потребує визначення його недійсним в судовому порядку. За відсутністю судового рішення про визнання недійсним такого договору, враховуючи наявність у позивача всіх первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність вчиненої господарської операції, позивач вважав рішення ДПІ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутністю у ТОВ «Олс-Вест» виробничих та трудових ресурсів, транспортних засобів, якими це підприємство нібито користувалось для перевезення вантажу від позивача, угода між позивачем та ТОВ «Олс-Вест» є нікчемною та не створює правових наслідків. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року позовні вимоги ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042360 від 07.06.2011 року.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати судове рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким у позові відмовити.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

З 06 по 13 травня 2011 року працівниками ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року, за наслідками якої 20.05.2011 року складений акт № 1678/23-100/30283577.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого штучно сформований податковий кредит по контрагенту ТОВ «Олс-Вест» та занижено податок на додану вартість у розмірі 13 333 грн.

До таких висновків відповідач прийшов через неврахування господарської операції позивача з ТОВ «Олс-Вест» по перевезенню вантажів, посилаючись на те, що у контрагента відсутні необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності основні засоби (складські приміщення, автотранспорт, обладнання), відсутні працівники для здійснення відповідного виду діяльності.

За висновками акту ДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000042360 про збільшення податного зобов'язання з ПДВ на 16 666,25 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням - 13 333 грн. та за штрафними санкціями - 3 333,25 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не погодився з позицією ДПІ, оскільки вважав, що викладені в акті перевірки факти ґрунтуються на припущеннях, без врахування первинних документів, угода, укладена між позивачем та ТОВ «Олс-Вест» спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконана сторонами в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, зробленими в порушення вимог податкового законодавства.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На думку судової колегії, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, квитанцій прибуткового касового ордеру про отримання продавцем вартості послуг з податком на додану вартість, подорожні листи, акт виконаних робіт є належними, але не вичерпними підставами для підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Згідно акту перевірки від 20.05.2011 року у ТОВ «Олс-Вест» відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості здійснення організації та перевезення вантажів (стор. акту 7-8). Зазначені висновки зроблені ДПІ на підставі декларації з податку на прибуток за 2010 рік. З розрахунку комунального податку за ІV квартал 2010 року вбачається, що загальна чисельність працюючих ТОВ «Олс-Вест» складає 1 особу, у т.ч. за сумісництвом 0 осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010 року між позивачем та ТОВ «Олс-Вест» укладений договір перевезення вантажів № 182, предметом якого є послуги з організації та перевезення вантажів власним автомобільним транспортом, а також інші послуги, пов'язані з перевезенням в порядку та на умовах, передбачених даним договором (а.с.77-78).

З наданих позивачем документів вбачається, що 13.12.2010 року водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від імені ТОВ «Олс-Вест» здійснено перегін автомобілю ГАЗ 3309-354-АП-18-Е2-ГМ (автопідйомник телескопічний на автомобільному шасі) з м.Миколаєва (ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв») до м.Мелітополя (ТОВ «Арсенал-2») та 25.12.2010 року тими ж водіями здійснений перегін того ж автотранспортного засобу з м.Мелітополя (ТОВ «Арсенал-2») до м.Миколаєва (ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв») (а.с.102-105).

Будь-які дані, які б підтверджували перебування водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «Олс-Вест» відсутні. Враховуючи, що на час здійснення оспорюваної господарської операції єдиним працівником ТОВ «Олс-Вест» був його директор Бабенко Ю.А., зазначені особи не могли від імені ТОВ «Олс-Вест» приймати від позивача та в подальшому передавати автотранспортний засіб уповноваженим особам ТОВ «Арсенал-2».

Крім того, шляхові листи від 13.12.2010 року та 25.12.2010 року не містять відміток вантажоодержувача (вантажовідправника) - ТОВ «Арсенал-2», відсутні підписи водіїв та їх розшифровки, що спростовує факт отримання (відправлення) ТОВ «Арсенал-2» зазначеного автотранспортного засобу.

До того ж, відповідно до п.2.1 договору перевезення від 01.12.2010 року ТОВ «Олс-Вест» надає позивачу послуги перевезення на підставі заявки, яка подається ПП «Світ-Сервіс-Миколаїв» у письмовій формі (факсом), до початку завантаження, яка є невід'ємною частиною договору. Проте, позивач на підтвердження належного виконання договору з цим контрагентом не надав письмової заявки на здійснення перевезення.

Перегін автомобілю ГАЗ 3309-354-АП-18-Е2-ГМ (автопідйомник телескопічний на автомобільному шасі) здійснювався, згідно доводів позивача, на виконання договору № 24, укладеного між позивачем та ТОВ «Арсенал-2» на переобладнання автотранспортного засобу шасі ГАЗ-3309 шляхом встановлення 5-містної кабіни у кількості двох штук (87-88).

Виходячи із змісту даного договору, на переобладнання до ТОВ «Арсенал-2» повинно було доставлено декілька автомобілів ГАЗ-3309, разом з тим позивачем надані документи щодо відправлення тільки одного автотранспортного засобу.

З наданих позивачем Технічних умов ТУ.У 34.1-31802271-001:2008 на автопідйомники телескопічні модельного ряду «АР» вбачається, що ще станом на 01.07.2008 року, коли зазначені ТУ були затверджені, технічні вимоги передбачали кількість місць у кабіні не більше 5 осіб (а.с.127-128).

На підставі наведеного, відсутня виробнича необхідність у позивача у 2010 році укладати договір на переобладнання кабіни автопідйомника шляхом встановлення 5-містної кабіни.

На користь доводів ДПІ про відсутність фактичного надання послуг позивачу з боку ТОВ «Олс-Вест» по перевезенню вантажу свідчить дата його укладання - 01.12.2010 року, в той час, як договір на переобладнання автопідйомника, на виконання якого і укладався договір перевезення, підписаний сторонами лише 13.12.2010 року, тобто на 12 днів пізніше.

За результатами перевірки ТОВ «Олс-Вест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками за грудень 2010 року, тобто за період здійснення господарської операції з позивачем, ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва зроблений висновок про порушення даним платником податку вимог ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків (а.с.59-67).

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про відсутність ознак реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Олс-Вест».

Відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту та віднесення витрат на отримання послуг до складу валових витрат. Саме на ці обставини посилався апелянт, доводячи правомірність своїх дій при проведені перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія звертає увагу, що встановлення недійсності, в тому числі нікчемності правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції. Визнання нікчемних правочинів недійсними відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України не вимагається, оскільки згідно ч.1 ст.216 цього ж Кодексу вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених норм права призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України через невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким у позові відмовляє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Світ-Сервіс-Миколаїв» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові приватного підприємства «Світ-Сервіс-Миколаїв» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042360 від 07.06.2011 року - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко