Рішення

від 18.04.2012 по справі 22/5025/225/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 22/5025/225/12

за позовом Приватного підприємства "Новофарм" м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум" м. Хмельницький

про стягнення 3059,95 грн. заборгованості за поставлений товар

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін: не з'явилися

Повне рішення складено 18.04.2012 р.

Суть спору: Приватне підприємство "Новофарм" звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача - ТОВ "Медикум" 3233,55 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно усної домовленості зі сторони позивача передано відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Медикум" вироби медичного призначення на загальну суму 3233,55 грн., що підтверджується видатковими накладними: №3764 від 21.06.2010 р. на суму 182,80 грн. (залишок), №5023 від 18.08.2010 р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011 р. на суму 1092 грн., які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені його печаткою.

Крім того, приватним підприємством "Новофарм" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум" було направлено претензію №235 від 03.10.2011 р. з проханням розрахуватися за поставлений товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання №54 від 02.03.2012 р., в якому позивач просить розглянути справу без участі представника ПП "Новафарм" за наявними матеріалами справи, додав витребувані судом оригінали видаткових накладних.

Крім того, 19.03.2012р. на адресу суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи копії банківських виписок, щодо часткової оплати товару та, посилаючись на важке фінансове становище підприємства, розглянути справи без участі представника позивача.

18.04.2012р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3059,95 грн.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив, хоча згідно з поштовими повідомленнями від 23.02.12р. та 07.03.2012 р. був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Приватне підприємство "Новофарм", м. Луганськ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки з ЄДРПОУ АА №288702 від 10.03.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медикум", м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою м. Хмельницький, вул. Завадського, будинок 56.

Позивачем - ПП "Новофарм", м. Луганськ, на адресу відповідача - ТОВ "Медикум", м. Хмельницький у відповідності до усної між сторонами домовленості, було здійснено поставку товару на суму 5059,95 грн., що підтверджено видатковими накладними №3764 від 21.06.2010 р. на суму 2009,20 грн., №5023 від 18.08.2010р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011р. на суму 1092,00 грн., які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені його печаткою.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар, що підтверджується випискою з рахунку від 22.02.2011р. на суму 1000,00 грн., та від 05.01.2011р. на суму 1000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 3059,95 грн.

03.10.2011р. позивачем направлено відповідачу претензію №235 із проханням погасити суму заборгованості на протязі 10 календарних днів з моменту її отримання, що підтверджується фіскальним чеком від 03.10.2011р., однак ніякого реагування з боку відповідача на попередження не було, заборгованість не погашена.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3059,95 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару за видатковими накладними №3764 від 21.06.2010 р. на суму 2009,20 грн., №5023 від 18.08.2010р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011р. на суму 1092 грн.

Наявні в матеріалах позову видаткові накладні, зміст претензії, свідчать про те, що оскільки за видатковими накладними №3764 від 21.06.2010 р. на суму 2009,20 грн., №5023 від 18.08.2010р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011р. на суму 1092 грн. до відповідача перейшло право власті на товар позивача, то саме вказані видаткові накладні на думку позивача є підставою для стягнення неоплаченого відповідачем товару.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується відправленою 03.10.2011р. позивачем претензією.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними №3764 від 21.06.2010 р. на суму 2009,20 грн., №5023 від 18.08.2010р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011р. на суму 1092 грн., з врахуванням часткової сплати відповідачем боргу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, а останній зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні №3764 від 21.06.2010 р. на суму 2009,20 грн., №5023 від 18.08.2010р. на суму 1958,75 грн., №1809 від 21.03.2011р. на суму 1092 грн., свідчать про отримання відповідачем товару на загальну суму 5059,95 грн.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі моя сума 3059,95 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаними видатковими накладними, претензією, виписками по рахунку щодо часткової оплати.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі моя сума 3059,95 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 3059,95 грн., яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Новофарм", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум", м. Хмельницький про стягнення 3059,95грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум", м. Хмельницький (вул. Завадського, 56, код 30621806) на користь Приватного підприємства "Новофарм", м. Луганськ (вул. Лутугінська, 1Ч, код ЄДРПОУ 32279614) 3059,95 грн. (три тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 95 коп.) заборгованості, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу рекомендованим (м. Луганськ вул. Лутугінська, 1Ч), 3 - відповідачу рекомендованим (м. Хмельницький, вул. Завадського, 56) Повне рішення складено 18.04.2012р.