cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.12 Справа № 5010/2301/2011-15/124
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Кравчук Н.М. суддів Гнатюк Г.М. Мирутенко О.Л. розглянувши апеляційну скаргу Німецько-українського фонду б/н від 02.02.2012р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2012р.
у справі № 5010/2301/2011-15/124
за позовом Німецько-українського фонду, м. Київ
до відповідача колективного підприємства (далі КП) «Грант», м. Івано-Франківськ
про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 426757,43 грн.,
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 02.02.2012р.); ОСОБА_3 -представник (довіреність від 11.11.2011р.);
від відповідача: Мохнацький Л.В. -генеральний директор, ОСОБА_5 -представник (довіреність від 04.01.2012р.).
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2012р. у справі № 5010/2301/2011-15/124 (суддя Деделюк Б.В.) у задоволенні позовних вимог Німецько-українського фонду до КП «Грант»про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 426 757,43грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає незаконним, висновки викладені в оспорюваному рішенні суперечать матеріалам справи та поданим доказам, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим просить скасувати дане рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Зокрема, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач зобов`язаний був проінформувати відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги за договором застави. Також помилковим є висновок суду, що позивач не надав відповідачу доказів про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії. Окрім того, суд безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на заставлене майно, оскільки строк дії генеральної кредитної угоди та договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії ще не пройшов, а тому строк виконання відповідачем боргового зобов`язання ще не сплив.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.03.2012р. Ухвалою від 06.03.2012р. розгляд справи відкладено на 27.03.2012р. В судовому засіданні 27.03.2012р. судом оголошено перерву до 05.04.2012р.
Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали на наполягали на її задоволенні.
Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечили проти доводів скаржника, апеляційну скаргу вважають безпідставною та необґрунтованою, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»(Банк) та КП «Грант»(Позичальник) 20.02.2008р. було укладено генеральну кредитну угоду № 643/1, відповідно до умов якої Банк зобов`язується надавати Позичальнику кошти в порядку та на умовах, визначених в окремих кредитних договорах, договорах на відкриття кредитної лінії, укладені і які будуть укладатись у рамках генеральної кредитної угоди та стають її невід`ємною частиною.
Згідно з п. 1.2. генеральної кредитної угоди (із змінами, внесеними додатковим договором від 03.09.2009р. про внесення змін до генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008р.) загальний обсяг позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати ліміту 200 000,00 євро. Термін дії вказаної кредитної угоди встановлено з 20.02.2008р. по 31.12.2013р. (п.1.3. генеральної угоди (із змінами внесеними вищезазначеним додатковим договором від 03.09.2009р.) (том І -а.с. 20).
Умовами генеральної кредитної угоди (п.п. 2.2., 2.4.) сторони передбачили, що кредитні кошти можуть надаватися в межах терміну чинності даної угоди, в межах загального ліміту заборгованості, визначеного в п. 1.2. цієї угоди, із сплатою відсотків за користування кредитом Банку в розмірах, які будуть передбачені кожним кредитним договором, що будуть укладатися в рамках генеральної кредитної угоди. Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки плати за користування кредитними коштами, об`єкти кредитування визначаються сторонами в кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди.
Також, між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»(Банк) та КП «Грант»(Позичальник) 20.02.2008р. було укладено договір про відкриття не відновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 укладений в рамках генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008р. (том І - а.с. 21-23), п.1.1. якого (у редакції додаткового договору від 03.09.2009р. про внесення змін до договору про відкриття не відновлювальної кредитної лінії) (том І -а.с. 25) сторони передбачили, що Банк надає Позичальнику кредит в сумі 200 000,00 євро у порядку, встановленому цим договором, для придбання транспортних засобів, послуг по їх придбанню, а також на поповнення обігових коштів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у терміни, встановлені згідно графіку погашення кредиту , який є додатком № 1 до даного договору в повній сумі, але не пізніше 31.12.2013р., щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 1 % річних від суми кредиту, яка фактично перебуває у користуванні Позичальника, у валюті кредиту в обумовлені цим договором терміни.
Банк зобов`язувався здійснювати видачу кредиту окремими траншами у порядку і спосіб, визначений у п. 3.1. договору про відкриття кредитної лінії, та лише після виконання відповідачем умов, передбачених п. 2.1. договору про відкриття кредитної лінії та при наявності у Банку вільних кредитних ресурсів.
Графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору про відкриття кредитної лінії (у редакції вищезазначеного додаткового договору від 03.09.2009р.) було встановлено погашення кредиту щомісячно з 31.07.2009р. по 30.11.2013р. платежами у розмірі 3 470,00 євро, а 31.12.2013 -платежем у розмірі 3 590,00 євро (том І а.с. 25 на звороті).
Позивачем на виконання умов вказаних договорів було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у сумі 200 000,00 євро, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача (том І -а.с. 30).
Як видно з матеріалів справи з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття кредитної лінії, між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»(Заставодержатель) та КП «Грант»(Заставодавець) було укладено договори застави транспортних засобів від 22.02.2008р. та від 27.03.2008р., для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008р. та договору про відкриття не відновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 укладеного в рамках дії зазначеної генеральної угоди (том І -а.с. 114-116, 117-118).
Згідно з п. 1.1. договору застави транспортних засобів від 22.02.2008р., цей договір забезпечує вимоги Банку, що випливають з генеральної кредитної угоди та договору про відкриття кредитної лінії, а також інших договорів, які будуть укладатися в межах строку дії генеральної кредитної угоди. Також у вказаному пункті визначено суть, розмір та строк виконання Позичальником за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття кредитної лінії.
Заставодержатель набуває право стягнення боргу за рахунок предмета застави в разі, якщо кредит, який був забезпечений заставою, не буде погашений в строк до 18.11.2011р., або буде наявна прострочка сплати відсотків, порівняно із строками їх сплати, встановленими в кредитному договорі, понад 30 днів (п. 2.2. договору застави транспортних засобів від 22.02.2008р.).
Слід зазначити, що 18.04.2011р. між Німецько-українським фондом (Новий кредитор) та ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»(Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття не відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. 1.1. якого з метою реалізації майнових прав Німецько-українського фонду , що випливають з договору № 2/1 від 21.09.2008р. із змінами внесеними додатковими договорами від 11.06. 2009р., 12.06.2009р. в порядку та на умовах визначених цим договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредитору і стає кредитором за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р. укладеного в рамках зазначеної генеральної кредитної угоди. (том І -а.с. 121-122).
Згідно з п.п. 1.3., 1.4. даного договору до Нового кредитора перейшло право вимоги від Позичальника виконання зобов`язання на умовах, що існують на момент укладення договору про відступлення права вимоги, та зокрема, право вимагати від Позичальника належного та своєчасного виконання наступних обов`язків: сплати основної суми кредиту -178 870,29 євро, сплати нарахованих і несплачених процентів станом на 18.04.2011р. в сумі 1 961,91 євро, сплати нарахованої і несплаченої комісії в сумі 250,00грн., сплати штрафу та пені згідно умов визначених у кредитному договорі.
Моментом переходу права вимоги Первісного кредитора за договором, визначеним в п. 1.1. цього договору до Нового кредитора є момент підписання цього договору сторонами (п. 1.7. договору).
Окрім того, між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»(Первісний кредитор) та Німецько-українським фондом (Новий кредитор) 18.04.2011р. було укладено договори про відступлення права за договором застави, відповідно до п. 2 яких, Новий кредитор набуває право вимагати від Заставодавця належного виконання зобов`язань за договором застави, а у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем основного зобов`язання задовольнити свої вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії за рахунок заставленого майна у порядку передбаченому договором застави (том І -а.с. 124, 125).
Як видно з матеріалів справи, ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»19.04.2011р. надіслав на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 309-671/лк за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття не відновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р., а також повідомив останнього про розмір заборгованості станом на 18.04.2011р. та про відсутність правових підстав у ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» для отримання коштів на погашення кредиту (том І -а.с. 127). Вказане повідомлення було додатково надіслано на адресу відповідача 23.06.2011р. цінним листом із повідомленням про вручення, яке у зв`язку із збігом терміну зберігання поштового відправлення, повернулося відправнику 25.07.2011р. (том І -а.с. 127 на звороті) .
Окрім того, позивач листами від 17.05.2011р. № 46-03-005/695 та від 29.08.2011р. № 46-03-005/1275 повідомив відповідача про перехід до позивача всіх прав за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р., які, як вбачається з матеріалів справи, були повернуті у зв`язку із збігом терміну зберігання (том І -а.с. 128-130).
Також в матеріалах справи містяться листи від 25.06.2011р. № 46-03-066/937, від 21.07.2011р. № 46-03-005/1070, від 19.09.2011р. надіслані позивачем на адресу відповідача з вимогою щодо сплати чергових сум погашення основної суми кредиту та відсотків, простроченої основної суми кредиту, прострочених відсотків та комісій, а також пені у відповідності до умов договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (том І -а.с. 132-139). Проте дані листи залишені відповідачем без задоволення.
Листом від 07.07.2011р. № 66 відповідач з покликанням на ст.. 517 ЦК України вимагав від позивача для підтвердження набуття останнім статусу Нового кредитора у зобов`язанні, надання договору відступлення права вимоги (том І -а.с. 131).
Позивачем листом від 21.07.2011р. № 46-03-005/1070 на адресу відповідача було надіслано копію договору про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття не відновлювальної кредитної лінії (том І -а.с. 135).
Як видно з матеріалів справи, відповідач в порушення п.п. 4.3, 4.4. договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії свої зобов`язання виконував неналежним чином, а саме: не здійснено погашення основної суми кредиту відповідно до графіку погашення кредиту в сумі -85 060,29 євро, не здійснено сплати процентів, нарахованих за період з 31.07.2009р. по 18.04.2011р. в сумі 1 961,91 євро та з 19.04.2011р. по 01.10.2011р. в сумі 785,03євро та не здійснено сплати комісії в сумі 250,00грн.
Окрім того, договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії передбачено, що у разі прострочення повернення кредиту або його частини та прострочку сплати комісій і процентів Позичальник зобов`язується сплатити пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (абз. 3 п. 4.6. та абз. 4 п. 4.6. договору).
У зв`язку з вищезазначеним порушенням відповідачем грошового зобов`язання згідно умов договору, позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 19.04.2011р. по 01.10.2011р. у розмірі 5 437,81 євро та 17,88грн.
З наведеного вбачається, що на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача відповідно до умов договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії становила 268,88грн. та 93 245,04євро, що за офіційним курсом НБУ євро до гривні станом на 26.10.2011р. (11,101275 гривень/євро) становить 1 035 138,83грн. -всього 1 035 406,71грн.
У заявлених вимогах позивач просив звернути стягнення на належне відповідачу майно, що виступає предметом застави відповідно до договору застави від 22.02.2008р., а саме: автомобіль марки DAF 95 XF, випуску 2000 року, шасі (кузов) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки DAF 95 XF, випуску 2002 року, шасі (кузов) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2; транспортний засіб марки КОGEL SN, випуску 2001 року, шасі (кузов) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 та частково задовольнити за його рахунок вимоги позивача до відповідача за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р. щодо повернення основної суми кредиту, належної до повернення за період з 31.07.2009р. по 31.07.2010р. у розмірі 36 480,29 євро та процентів, нарахованих за період з 31.07.2009р. по 18.04.2011р. в сумі 1 961,91 євро, разом 38 442,20 євро, що за офіційним курсом НБУ євро до гривні на 26.10.2011р. (11,101275 гривень/євро) становить 426 757,43грн.
Дані вимоги мотивовані тим, що в порушення умов вищезазначених кредитних договорів, відповідачем не повернуто кредитні кошти та не сплачено відсотки за користування кредитними коштами, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, шляхом звернення стягнення на заставне майно.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.. ст.. 1048, 1054 ЦК України та ст.. 346 ГК України).
Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Право чин щодо заміни кредитора вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передється новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищезазначених позовних вимог виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази про інформування відповідача щодо укладення договору про відступлення права вимоги за договором застави. Також суд зазначає, що договори застави майнових прав є способом забезпечення виконання зобов`язання, а не правочинами щодо розпорядження майновими правами за кредитним договором, згадані договори застави не передбачають заміни кредитора у зобов`язанні на відміну від правочину відступлення права вимоги. Окрім того, на думку суду першої інстанції строк дії вищевказаних генеральної угоди та договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, ще не пройшов, а тому відсутні підстави для звернення з позовом про погашення основного боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Проте, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, такі висновки місцевого господарського суду є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.. 1 та ст.. 3 Закону України «Про заставу», застава -це спосіб забезпечення зобов`язання та має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання. Застава не існує окремо від забезпечувального нею зобов`язання та не може бути окремо відступлена від зобов`язання яке вона забезпечує.
Згідно з приписами ст.. 27 Закону України «Про заставу»застава зберігає силу у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Як видно з матеріалів справи, пунктом 12.5. генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008р. сторони передбачили, що Кредитор має право уступати вимогу по поверненню кредиту третій стороні без згоди на це Позичальника, але зобов`язується інформувати його, про виникнення цієї ситуації, у п`ятиденний термін.
Як зазначалось вище, на адресу відповідача неодноразово надсилались листи, в яких повідомлялось останнього про перехід до позивача всіх прав за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р. та листом від 21.07.2011р. № 46-03-005/1070 було надіслано відповідачу копію договору про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, а факт отримання відповідачем копії вказаного договору та ознайомлення з його змістом, підтверджується листом відповідача № 93 від 14.09.2011р. (долучено до матеріалів апеляційного провадження).
З наведеного вбачається, що Банком, як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, у зобов`язанні були вжиті всі заходи, передбачені чинним законодавством ст.. ст.. 516, 517 ЦК України, спрямовані на повідомлення відповідача про зміну кредитора за вищевказаною генеральною кредитною угодою та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії та надано відповідачу належні докази набуття статусу нового кредитора у зобов`язанні.
Безпідставним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки строк дії генеральної кредитної угоди та договору про відкриття не відновлювальної кредитної лінії ще не пройшов, кінцевий термін погашення кредиту закінчується 31.12.2013р., тому строк виконання відповідачем боргового зобов`язання ще не сплив, а відтак, на думку суду, відсутні підстави для звернення стягнення на заставлене майно.
Як зазначалось вище, ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно умов договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, а саме п.п. 1.1, 4.3 Позичальник зобов`язувався забезпечити повернення кредиту у терміни, визначені Графіком погашення кредиту з кінцевим терміном погашення 31.12.2013р. Графік передбачає щомісячне погашення основної суми кредиту платежами у розмірі 3 470,00євро, а 31.12.2012р. -3 590,00євро. Проте, як зазначалось вище, відповідач всупереч прийнятим на себе зобов`язанням не сплатив за період з 01.09.2009р. по 31.07.2010р. в порушення Графіку основну суму кредиту.
Згідно з ст.. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
У разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та за його рахунок має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання , необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги (ст.. 589 ЦК України).
Положення аналогічного змісту міститься також у п. 2.2. договору застави від 22.02.2008р., а саме: «заставодержатель набуває право звернення стягнення боргу за рахунок предмета застави в разі, якщо кредит, який був забезпечений заставою, не погашений в строк до 18.02.2011р., або буде наявна прострочка сплати відсотків, порівняно із строками їх сплати, встановленими в кредитному договорі, понад 30 днів».
Враховуючи, що договір застави транспортних засобів забезпечує належне виконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди та договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, щодо сплати кредитних коштів в розмірах та строки визначені відповідними договорами, порушення договірних зобов`язань відповідачем є правовою підставою для звернення стягнення на заставлене майно.
Також, на думку суду апеляційної інстанції, не може вважатись обгрунтованою підставою для відмови у задоволенні вищезазначених позовних вимог, застереження суду першої інстанції про відсутність доказів повідомлення відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги за договором застави від 18.04.2011р., оскільки ні чинним законодавством України, ані умовами генеральної кредитної угоди та договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії не передбачено зобов`язання заставодержателя повідомляти заставодавця про заміну заставодержателя.
Окрім того, як видно з матеріалів справи, позивачем у відповідності до норм чинного законодавства України 19.10.2011р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення на предмет застави згідно вищезазначених договорів застави (том І -а.с. 140-142).
Також позивачем долучено до матеріалів апеляційного провадження Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність інших обтяжень майна відповідача станом на 20.10.2011р., відповідно до якого ВДВС Івано-Франківського МУЮ 18.02.2010р. зареєстровано публічне обтяження майна відповідача (все майно в межах суми 12 480,95грн.). На виконання вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»позивач листом від 26.10.2011р. № 46-03-005/1596 повідомив ВДВС Івано-Франківського МУЮ про звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку та подання відповідного позову до суду (том І - а.с. 143)..
Беручи до уваги все вищенаведене та враховуючи те, що договір застави транспортних засобів забезпечує належне виконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди та договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, щодо сплати кредитних коштів у розмірах та в строки визначені відповідними договорами, порушення договірних зобов`язань відповідачем є правовою підставою для звернення стягнення на заставлене майно.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити .
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Німецько-Українського фонду - задоволити .
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2012р. у справі № 5010/2301/2011-15/124 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити.
3. Звернути стягнення на належне КП «Грант»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, буд.10) майно, що виступає предметом застави відповідно до договору застави від 22.02.2008р., а саме: автомобіль марки DAF 95 XF, випуску 2000 року, шасі (кузов) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки DAF 95 XF, випуску 2002 року, шасі (кузов) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2; транспортний засіб марки КОGEL SN, випуску 2001 року, шасі (кузов) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 та частково задовольнити за його рахунок вимоги Німецько-Українського фонду (01008, м. Київ, вул.. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 21662099) до КП «Грант»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, буд.10) за генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008р. та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008р. щодо повернення основної суми кредиту, належної до повернення за період з 31.07.2009р. по 31.07.2010р. у розмірі 36 480,29 євро та процентів, нарахованих за період з 31.07.2009р. по 18.04.2011р. в сумі 1 961,91 євро, разом 38 442,20 євро, що за офіційним курсом НБУ євро до гривні на 26.10.2011р. (11,101275 гривень/євро) становить 426 757,43грн.
3. Стягнути з КП «Грант»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, буд.10) на користь Німецько-Українського фонду (01008, м. Київ, вул.. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 21662099) 8535,14грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд позовної заяви та 4 267,57грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в
касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
6. Справу передати в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23540522 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кравчук Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні