Постанова

від 17.04.2012 по справі 5023/9492/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року Справа № 5023/9492/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя С.В. Барбашова, суддя Л.М. Бабакова, суддя Білецька А.М.,

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 -дов. б/н від 23.12.2011р.

відповідача -ОСОБА_2 -дов. № 557 від 25.05.2011р., ОСОБА_3 -дов. № 828 від 28.11.2011р.

прокурора Харківської області -Хряк О.О. -посв. № 38 від 03.02.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міжрайонної транспортної прокуратури (вх. № 545 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.12р. у справі № 5023/9492/11

за позовом ТОВ "Торговий Дім "Дніпротехтранс", м. Київ

до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків

за участю Харківської міжрайонної транспортної прокуратури, м. Харків

про стягнення 3940963,27 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 3940963,27 грн. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 січня 2012 року (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено. Стягнуто зі Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" на користь ТОВ "Торговий Дім "Дніпротехтранс" ТОВ "Торговий Дім "Дніпротехтранс" 3940963,27 грн. збитків, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні заяви про сплив позовної давності відмовлено.

Харківська міжрайонна транспортна прокуратура з рішенням суду першої інстанції не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що договір цессії № ДЦ-01/10 від 01.10.2008р. свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача сплати збитків у розмірі 3940963,27 грн. Апелянт зазначив, що пунктом 5.4 договору № П/Т-072387/НЮ про проведення модернізації тепловозів 2ТЕ116 системою контролю витрат палива «Дельта-СУ»передбачено, що за несвоєчасний та не в повному обсязі розрахунок замовника з виконавцем за виконану модернізацію, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості модернізації, іншої відповідальності залізниці, як замовника, в тому числі відшкодування збитків, договором не передбачено. Крім того, апелянт вважає, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу встановленого законом строку позовної давності.

Представник прокуратури Харківської області в судовому засіданні підтримав вимоги апелянта та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2012 року.

Відповідач, СТГО "Південна залізниця", у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції не дослідив причинно-наслідковий зв'язок між понесеними збитками позивача, їх фактичним розміром та протиправними діями відповідача. На думку відповідача, судом першої інстанції не прийняті до уваги його доводи щодо фактичної наявності у позивача коштів у розмірі 6685680,00 грн., які було перераховано протягом жовтня 2007 -липня 2008 років залізницями України.

Позивач, ТОВ "Торговий Дім "Дніпротехтранс", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних робіт за договором № П/Т-072387 про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007р, ТОВ "Торговий Дім "Дніпротехтранс" зазнав збитки у вигляді витрат в сумі 3940963,27 грн., в тому числі 2125762,12 грн., сплачених ТОВ «Техно-Класик» та 1815201,15 грн., сплачених ТОВ «Терра».

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. та від 03.04.2012р. розгляд справи відкладався двічі саме за клопотанням позивача.

Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 12.04.2012р. було оголошено перерву до 13.04.2012р. о 16:00 год.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2007 року між СТГО "Південна залізниця" та ТОВ "Торговий дім "Дніпротехтранс" було укладено договір № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116, згідно умов якого позивач проводить модернізацію тепловозів 2ТЕ-116 системою контролю витрат палива "Дельта-СУ".

Під час слухання справи № 55/249-08 встановлено, що 01.10.2008 року між позивачем TOB "Торговий дім "Дніпротехтранс" (цедент) та TOB "Трансбізнес-К" (цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги № ДЦ-01/10, у відповідності з п. 2 якого цесіонарій набув право вимагати від боржника належного виконання обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг за договором № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007р. в розмірі 1676760,00 грн.

Приписами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зазначений договір цессії № ДЦ-01/10 від 01.10.2008р. свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача сплати збитків у розмірі 3940963,27 грн.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивач, обґрунтовуючи наявність правових підстав про стягнення з відповідача збитків, посилається на рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2010р. у справі № 9/186 та від 14.12.2010р. у справі № 42/360.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2010 року у справі № 9/186 задоволено частково вимоги TOB "Техно-Класик", стягнуто з TOB "ТД "Дніпротехтранс" 2104500,00 грн. штрафу за прострочення оплати за договором поставки № 24-3/07 від 16.12.2007р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі № 42/360 задоволено позовні вимоги TOB "Терра", стягнуто з TOB "ТД "Дніпротехтранс" 1796 995,20 грн. пені за прострочення оплати за контрактом № 4/7 від 07.12.2007р.

Судова колегія не має можливості ознайомитись з договорами, на підставі яких господарським судом м. Києва з позивача було стягнуто штрафні санкції.

В судовому засіданні 12.04.2012р. було оголошено перерву та зобов'язано позивача надати суду вищевказані договори № 24-3/07 від 16.12.2007р. та № 4/7 від 07.12.2007р. Однак, позивач не виконав вимоги суду та не надав витребувані документи.

Також, позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів понесення реальних збитків, а саме, платіжних документів про оплату позивачем штрафних санкцій згідно рішень господарського суду м. Києва від 18.08.2010р., від 14.12.2010р. в розмірі 3940963,27 грн. та довідки банку про їх списання, баланс підприємства в підтвердження відсутності грошових коштів на розрахунковому рахунку, розшифровку 63 рахунку з вказанням дебіторів та кредиторів, а також, позивач не надав бухгалтерські документи, які б підтверджували передання обладнання.

Крім того, в підтвердження суми понесених збитків позивач посилається на укладені мирові угоди від 14.02.2011 року і від 21.02.2011 року з TOB "Техно-Класик" та з ТОВ "Терра" та акти приймання-передачі від 02.12.2011р. і від 05.12.2011 року.

Згідно з п. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконавчого провадження по вказаних рішеннях, надані позивачем мирові угоди від 14.02.2011р., від 21.02.2011р. та акти приймання-передачі в підтвердження реальності збитків не є належними доказами, так як позивач не надав доказів затвердження цих мирових угод судом або судовим виконавцем як то передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що у позивача відсутнє право вимоги сплати збитків відповідачем в розмірі 3940963,27 в зв'язку з укладанням договору цессії № ДЦ-01/10 від 01.10.2008р. та відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між збитками позивача, їх фактичним розміром та протиправними діями відповідача, суд першої інстанції неправомірно зробив висновок про те, що фактичні обставини свідчать про наявність вини та протиправної поведінки відповідача при неналежному виконанні ним умов договору №П/Т-072387НЮ, а також причинного зв'язку між неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору та понесеними збитками у господарській діяльності ТОВ "Торговий дім "Дніпротехтранс". Тому, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому, рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012р. по справі № 5023/9492/11 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012р. у справі № 5023/9492/11 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дніпротехтранс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 35197116, р/р 26002003021 у КФ "Західінкомбанк" м. Києва, МФО 320951) на користь державного бюджету України 32 190,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

суддя Л.М. Бабакова

суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 13.04.2012р.