Постанова

від 22.12.2010 по справі 5979/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р. справа № 2а-5976/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Католікяна М.О. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

22 лютого 2005р. позивач, Приватне підприємство "Арсенал-сервіс", м.Кривий Ріг, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004102340/3 від 07.02.05р.За результатом здійснення провадження у справі її було передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2008р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення обгрунтовано посиланнями на норми п.1.8 ст.1, п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»( далі Закон «Про ПДВ»), а також тим, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку нараховано у зв'язку з отриманням товару від постачальників, але не сплачено, і за товаром, який повернуто продавцям. Як зазначив суд, відповідно до положень п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не передбачено права на податковий кредит за товарами, які повертаються покупцем. Продавцями податок з покупця не отриманий, тому в позивача відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

Позивач, не погодившись з винесеним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, вважає що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та

процесуального права, тому просить скасувати рішення, позовні вимоги

задовольнити. На думку скаржника:

- судом при винесенні рішення застосовано невірну редакцію Закону «Про податок на додану вартість».

- в порушення норм ст.72 КАС суд не прийняв до уваги факти, встановлені рішеннями Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу за результатом розгляду справ №2-512/2005р та №2-513/2005р;

- підчас розгляду справи суд послався на розрахунок,наданий відповідачем, хоча цих розрахунків два, вони розрізняються один від одного, та містять математичні помилки. Отже, рішення суду не можна визнати обґрунтованим.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення господарського суду законним, обґрунтованим, а апеляційну безпідставною, тому просить залишити її без задоволення.

Відповідач також вказує, що посилання позивача на висновки експерта, які досліджувалися Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу , не можуть братися до уваги судом при розгляді даної справи, оскільки судово-економічні експертизи були призначені та проведені для з'ясування обставин в інших справах, предметом розгляду яких було встановлення наявності чи відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Тобто, при розгляді даної адміністративної справи такий доказ, як експертний висновок стосовно обставин вищевказаних справ, суд не може розцінювати як належний, оскільки це суперечить ст.81 КАС.

В судовому засіданні 29.09.2010 представники сторін доводи та вимоги, викладені у апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали. У судове засідання 22 грудня 2010р. представники сторін не прибули, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП "Арсенал-сервіс" підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, Центральною МДПІ у м.Кривому Розі складений акт №198/230/32633064 від 12.07.2004р. про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Арсенал-сервіс" за період з 02.10.03р. по 31.03.04р.

Згідно висновків перевірки позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 240 683грн., чим порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.1.8 ст. І Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.05р. №0004102340/3про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 361024,50грн. (основний платіж - 240683,00грн., фінансові санкції -120341,50грн.).

Як свідчить зміст акту перевірки, донарахування ПДВ пов'язано з наступним.

Згідно договору надання послуг № 87/22 від 03.11.2003р. TOB „Стелла" (виконавець) зобов'язується надати для ПП „Арсенал-сервіс" (замовник) маркетингові послуги, а саме; попит на продукцію, перспективи її розвитку, вивчення та пошуки нового ринку збуту і постачання, загальна характеристика конкурентів і т.д.). Загальна вартість послуг - 500000 грн.

Виконання умов договору оформлено документами:

акт прийому-передачі виконаних робіт №СТЛ-028/11 від 28.11.2003р. - на загальну суму 84000,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 14000,0 грн.), податкова накладна №СТЛ-028/11 від 28.11.2003р, на загальну суму 84000,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 14000.0 грн.); рахунок-фактура №СТД-028/11 від 28.11.2003р. на загальну суму 84000,0 гри. (в т.ч. ПДВ - 14000.0 грн.);

акт прийому-передачі виконаних робіт №СТЛ-30/12 від 30.12.2003р. - на загальну суму 37440,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 6240,0 грн.); податкова накладна №СТЛ-030/12 від 30.12.2003р. на загальну суму 37440,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 6240,0 грн.); рахунок-фактура №СТЛ-30/12 від 30.12.2003р. на загальну суму 37440,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 6240,0 грн.).

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" підприємство віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані за виконані TOB „Стелла" для ПП „Арсенал-сервіс" маркетингові дослідження, які не відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації за податковими накладними: №СТЛ-028/11 від' 28.11.2003р. на загальну суму 84000грн. (в т.ч. ПДВ - 14000,0 грн.) та №СТЛ-30/12 від 30.12.2003р. на загальну суму 37440,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 6240,0 грн.)

За актом перевірки відповідачем зроблений висновок про те, що вказані витрати не відносяться до валових витрат підприємства, тому по взаємовідносинах з TOB "Стелла" ПП "Арсенал-Сервіс" донараховано суму ПДВ в розмірі 20240грн. (листопад 2003р. - 14000грн., грудень 2003р. - 6240грн.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2005р. по справі №17/87 визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0004092340/3 від 07.02.2005р., яким ПП "Арсенал-сервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29280грн., де 24400грн. -основний платіж та 4880грн. - штрафні санкції. Суд встановив, що витрати підприємства по угоді з TOB "Стелла" №87/22 від 03.11.2003р. про надання маркетингових послуг належать до валових витрат підприємства, а тому донарахування податку на прибуток за цією угодою здійснено Центральною МДПІ неправомірно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2005р. по справі № 37/62, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. ( т.3,а.с.152-156), встановлено безпідставне зменшення позивачу суми податкового кредиту за операціями з ТОВ «Стелла»на суму 6240,0грн Доказів скасування чи оскарження зазначеного рішення сторонами суду не надано.

Судом першої інстанції зазначені обставини належним чином не з'ясовані, посилання суду на рішення у господарській справі №37/62 в частині взаємовідносин позивача з TOB "Стелла" не відповідають змісту названого рішення

Як передбачено ч.1ст.72 КАС, факти, встановлені рішенням в господарській справі, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення від 07.02.05р. №0004102340/3 слід визнати необґрунтованим та протиправним в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 30360,00грн., де 20240,00грн.-основний платіж та 10120,00грн.- штрафні санкції.

Донарахування податку на додану вартість також пов'язано з наступними обставинами.

Між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори купівлі - продажу № 26 від 25.11.03р., №30а від 10.12.03р., №29 від 05.12.03р.

Видаткові накладні та рахунки свідчать про відвантаження підприємцем ОСОБА_1 підприємству металопрокату на загальну суму 540705 грн., в тому числі податок на додану вартість 90117,5грн. в кількості 125 тон. Платіжним дорученням №73 від 30.12.2003 року підприємством сплачено 34000грн. За вимогою підприємця ПП "Арсенал-Сервіс" повернуто в січні 2004 року несплачену у встановлені договором строки частку товару на загальну суму 506602,2грн., в тому числі податок на додану вартість 84433,7грн., що підтверджується видатковими накладними. Аналогічні операції проведені з підприємцем ОСОБА_2: отримано підприємством у грудні 2003 року металопродукції на загальну суму 545250 грн., в тому числі податок на додану вартість - 90 875 грн., сплачено на суму 33 000 грн., повернуто у січні 2004 року металопрокату на загальну суму 512 032 , 8 грн., в тому числі податку на додану вартість 85 338, 8 грн., а також з ОСОБА_3: отримано у грудні 2003 року металопродукції на загальну суму 532 272грн., в тому числі податок на додану вартість 88 712, 5 грн., сплачено суму 33000грн., повернуто у січні 2004 року металопрокату на загальну суму 499 049, 4 три., в тому числі податок на додану вартість - 83 І 74, 9 грн.

На момент придбання у грудні 2003 року металопродукції, яка була повернута в січні 2004 року, ПП "Арсенал-Сервіс" включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 269 705 грн., фактично сплачено податок на додану вартість - в сумі 16666,67 грн.

Матеріали справи також свідчать, що контрагенти підприємства - суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у січні 2004 року перейшли на спрощену систему оподаткування без сплати податку на додану вартість. З посиланням на це, підприємство у січні 2004 року не здійснювало коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі ч..2 п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з поверненням проданих товарів.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями)- податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 7.4 ст.7 вказаного Закону не передбачено права на податковий кредит за товарами, які повертаються покупцю.

Пунктом 4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла в спірний період) передбачено, що у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець, відповідно, .збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

При цьому порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операцій з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку не сплачено, і за товаром, який повернутий продавцю.

Отже, в цій частині висновки податкової інспекції обґрунтовано визнані судом першої інстанції правомірними.

Відносно допущеної в таблиці №8 акту перевірки (сторінка 16) математичної помилки слід зазначити, що скаржник не надає конкретних пояснень, яким чином ця помилка вплинула на визначення донарахованої суми податку на додану вартість

Крім того, слід зазначити, що згідно Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2005р. по справі № 37/62, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р, встановлено правомірність висновків податкового органу щодо завищення позивачем у грудні 2003р. показників податкового кредиту з ПДВ на суму 253038,33грн. ( т.3,а.с.153,абз.4).

Таким чином, висновки суду першої інстанції стосовно правомірності суми, нарахованої за операціями з металопрокатом, відповідають нормам ч.1 ст.72 КАС та зумовлені наявністю рішення у справі № 37/62..

Посилання скаржника на висновки судово-економічних експертиз, проведених по справах Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу визнані колегією суддів необґрунтованими. Експертиза по даній справі №38/44, як свідчать матеріали справи, не призначалася, а тому експертні висновки по справах районного суду підлягають оцінці на загальних підставах.

Крім того, рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11.05.2005р. та від 16.05.2005р. по справах №2-513/2005р. та №2-512/2005р., на які посилається скаржник, не можуть бути підставою скасування рішення суду по даній справі, виходячи з норм ч.4 ст.72 КАС, де зазначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже,рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу, якими задоволені скарги ОСОБА_4, скасовані постанови заступника начальника Центральної МДПІ про припинення адміністративної справи стосовно ОСОБА_4, не мають преюдиціального значення для даної справи в тій їх частині, де йдеться про не підтвердження заниження податку на додану вартість. Дані рішення не можуть бути розцінені як рішення, якими визнано відсутнім факт такого заниження.

Враховуючи матеріали справи, зокрема підпис судді ОСОБА_5. на ухвалі від 29.12.2008р.(а.с.77,т.4), факт засвідчення суддею копії судового рішення, суд апеляційної інстанції не приймає доводів позивача про підробку підпису вказаного судді як підставу для скасування постанови суду.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арсенал-сервіс", м.Кривий Ріг, задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 р.скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу №0004102340/3 від 07.02.05р в частині визначення приватному підприємству "Арсенал-сервіс" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 30360,00грн., де 20240,00грн.- основний платіж та 10120,00грн.- штрафні санкції.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного підприємства "Арсенал-Сервіс", 50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 4 (код ЄДРПОУ 32633064) за рахунок Державного бюджету України 14 грн. 40 коп. (чотирнадцять гривень сорок копійок) обґрунтовано сплачених судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: М.О. Католікян

Суддя: О.А. Проценко