Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-4541/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4541/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Дніпро-Вікторія»до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2009 року відповідачем проведено перевірку господарської одиниці позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки від 19 березня 2009 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 вересня 2009 року № 0002832305 у розмірі 4 280, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1, п. 2 статті 3 вказаного Закону, а саме перевіркою встановлено не проведення позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів (наданні послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року № 40/374 - гральний автомат -це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Відтак, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат - це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»- на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання реєстратора розрахункових операцій під час надання послуг у сфері грального бізнесу до вказаної дати виключалася.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал»суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача з приводу контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в залі гральних автоматів було здійснено після винесення наказу Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Слід зазначити, що суб'єкти господарювання, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. При цьому накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення комп'ютерно-касової системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, мають технічну можливість сумісності з цією системою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач намагався встановити технічну можливість сумісності орендованих гральних апаратів з вказаною системою, шляхом письмового звернення до виробника і власника цих апаратів.

Проте колегія суддів критично ставить до таких доводів позивача, оскільки виробник і власник гральних апаратів не є уповноваженою установою для встановлення такої сумісності.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 30 вересня 2009 року № 0002832305.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Відповідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.