Ухвала

від 29.02.2012 по справі 2а-3100/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3100/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Тікетс" подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем було доведено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 10076666,67 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 0000222307 від 24.02.2011 року є правомірним.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «І.Т.А.-Фінанс»та ТОВ «Профіт-Система»за березень -вересень 2010 року.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3. п. 7.2 статті 7, п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 4 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 10 076 666,67грн., а саме: за березень 2010 року - на суму 80 000,00грн.; травень 2010 року - на суму 773 500,00грн.; червень 2010 року - на суму 6 729 106,67грн.; липень 2010 року - на суму 1 981 860,00 грн.; серпень 2010 року - на суму 445 000,00грн. та вересень 2010 року - на суму 67 200,00грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 18.02.2011 року № 82/1-23-70-36376593.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 24.02.2011р. №0000222307, яким позивачу визначено податкове зобов'язання на суму 12 595 834 грн.(з урахуванням штрафних санкцій).

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до положень п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносно ситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Як випливає з норм п. 7.5.1 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4.5 вказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Нормами п. 7.2.4 цього ж Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Так, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували господарські операції позивача з ТОВ «І.Т.А.-Фінанс»та ТОВ «Профіт-Система»в березні -вересні 2010 року, підтверджені податковими накладними або іншими документами.

Крім цього, відповідачем при аналізі бази даних АІС «Співставлення податкових :обов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за березень, травень-липень 2010 року встановлено, що TOB «І.Т.А.-Фінанс» (код ЄДРПОУ 36957524) не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем на суму -9 564 466,67грн., а ТОВ «Профіт-Система» (код ЄДРПОУ 36957550) взагалі не задекларовано податкові зобов'язання з позивачем.

Декларації з ПДВ за березень, травень-липень 2010 року подані TOB «І.Т.А.-Фінанс» та ТОВ «Профіт-Система» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визнанні недійсними та такими, що не є податковою звітністю. TOB «І.Т.А.-Фінанс» з червня 2010 року, а ТОВ «Профіт-Система» з жовтня 2010 року не звітують до податкових органів про свою діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем було доведено, а апелянтом не спростовано правомірності прийнятого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0000222307 від 24.02.2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" та вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.41,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.