Ухвала

від 15.03.2012 по справі 2а-2012/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2012/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт - Гарант" до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Свої вимоги мотивує тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки органом державної податкової служби в Акті перевірки № 7/35-022/35676158 від 07.02.2011 року були зроблені безпідставні висновки про заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях за період з 01.01.2010 року по 30.10.2010 року при правових відносинах позивача з ТОВ «Оптдевайс», на підставі чого ДНІ у Києво-Святошинському районі Київської області було неправомірно складено податкове повідомлення-рішення №0000043500/0 від 28 лютого 2011 року, згідно якого останньому було необгрунтовано збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 624 773,43 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 656 193,36 грн. Позивач зазначає, що у вказаному вище Акті відповідачем було безпідставно зроблено висновок про те, що нібито правочин (договір), укладений між ТОВ «Оптдевайс»та позивачем на поставку останньому ТМЦ, не спричинив реального настання правових наслідків, а тому, на думку службових осіб відповідача, згідно ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначений правочин нібито має ознаки нікчемності та нібито є нікчемним в силу закону. Представники відповідача, які здійснювали документальну невиїзну перевірку, дійшли необгрунтованого, на думку позивача, висновку про те, що при проведенні взаєморозрахунків ТОВ «Оптдевайс»із позивачем встановлено факт порушення останнім: п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 624 773,43 грн., в тому числі: у серпні 2010 року в сумі 2 293 811,00 грн.; у жовтні 2010 року в сумі 4 330 962,00 грн. Також, позивач не погоджується з вказаними вище висновками службових осіб відповідача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області №0000043500/0 від 28 лютого 2011 року

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, які б спростували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобов»язань за цими операціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-гарант»(код за ЄДРПОУ 35676158) є юридичною особою, що зареєстрована 23.01.2008 року Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Як платник податків ТОВ «Опт-Гарант»взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м.Києва за № 8 та з 18.01.2010 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Києво- Святошинському районі Київської області за № 30.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля одягом, роздрібна торгівля одягом, консультування з питань комерційної діяльності та управління, рекламна діяльність.

В період з 18.01.2011 року по 31.01.2011 року ДПА в Київській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Опт-Гарант»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при правових відносинах з ТОВ «Оптдевайс»за період з 01.01.2010 року по 30.1 1.2010 року.

За результатами невиїзної документальної перевірки Позивача службовими особами ДПА в Київській області було складено Акт № 7/35-022/35676158 від 07.02.201 1 року, згідно якого було зроблено висновок про заниження суми податкових зобов'язань Позивача з податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях за період з 01.01.2010 по 30.11.2010 року при правових відносинах Позивача з ТОВ «Оптдевайс», на підставі чого Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було складено податкове повідомлення-рішення № 0000043500/0 від 28 лютого 201 1 року, згідно якого Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 624 773,43 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 656 193,36 грн.

В основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення було покладено наступне:

Сума податку на додану вартість в розмірі 6 624 773,43 грн. включені позивачем до складу податкового кредиту, не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальника - ТОВ «Оптдевайс».

В ході досудового слідства в рамках кримінальної справи № 08-3846 ОСОБА_1, який був директором ТОВ «Оптдевайс»до 17 вересня 2010 року, показав, що первинної бухгалтерської документації у відносинах з ТОВ «Опт-Гарант»не підписував і доручення на складання та підписання таких документів не давав. ОСОБА_2., вступивши в повноваження директора ТОВ «Оптдевайс»17 вересня 2010 року, показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Оптдевайс»ніякого відношення не мав.

Таким чином, службовими особами Відповідача зроблено висновок про те, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочин, укладений між ТОВ «Опт-Гарант»та ТОВ «Оптдевайс», є недійсним в силу закону, та згідно частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України є таким, що спрямований на порушення публічного порядку, що суперечить інтересам держави та суспільства і, відповідно, є нікчемним.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В Акті № 7/35-022/35676158 від 07.02.2011 року підтверджено факт оформлення належним чином та надання Позивачу ТОВ «Оптдевайс»податкових накладних.

На момент здійснення господарських правовідносин у Позивача не було підстав вважати, що ТОВ «Оптдевайс»не зареєстровано як платник податку на додану вартість і його свідоцтво було анульоване.

Окрім цього, п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що чинним законодавством України не передбачений обов'язок суб'єктів господарювання перевіряти повноваження посадових осіб контрагентів при здійсненні кожної господарської операції.

Службові особи ДПА в Київській області, роблячи в Акті № 7/35-022/35676158 від 07.02.2011 року висновок про нікчемність правочину, не зазначають, на підставі якої саме норми чинного законодавства цей правочин визнано нікчемним.

В ході апеляційного розгляду справи, позивачем було надано належним чином завірені копії податкових та видаткових накладних за серпень та жовтень 2010 року, які підтверджують реальність проведених операцій, на виконання договорів та використання отриманих по договору товарів у господарській діяльності товариства.

Оскільки ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень Відповідачем не надано.

Враховуючи те, що зміст правочину укладеного між ТОВ «Опт-Гарант»та ТОВ «Оптдевайс»протягом періоду, що підлягав перевірці, відповідав вимогам діючого законодавства України; за період перевірки жодна із сторін не звернулася до суду щодо порушення права волевиявлення сторін правочину; на момент укладання та виконання правочину ні власне договір, ні платіжні доручення, ні звітність не були визнані у встановленому порядку недійсними, в Акті № 7/35-022/35676158 від 07.02.2011 року положення статей 203, 215 та 228 Цивільного кодексу України застосовані безпідставно.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 20 березня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.