Постанова

від 15.03.2012 по справі 2а-11190/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11190/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністратівного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Кієва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ков-Кат" про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Кієва звернулась до Окружного адміністратівного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ков-Кат" про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації, припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністратівного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року адміністративний позов задоволений частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва подана апеляційна скарга, в якій просила постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВ-КАТ»зареєстровано Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 136, кв. 34.

Відповідача взято на облік як платника податків у ДПІ у Святошинському районі м. Києва 15 березня 2010 року за № 10680.

Як вбачається з реєстраційних документів ТОВ "КОВ-КАТ" керівником підприємства є ОСОБА_5.

Проведеною співробітниками податкової міліції перевіркою встановлено, що державна реєстрація ТОВ "КОВ-КАТ" відбулась з порушенням закону, які не можна усунути, а саме: підприємство зареєстроване на підставну особу, яка не здійснювала та не мала наміру здійснювати господарську діяльність.

З письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що про перебування на посаді керівника товариства громадянка не була обізнана, як про здійснення за її підписом підприємницької діяльності. Під час державної реєстрації відповідача до державного реєстратора не зверталась, довіреності на вчинення дій від її імені в інтересах товариства не видавала, дозвіл на отримання печаток не отримувала, фінансово-господарської діяльності не здійснювала, не підписувала первинні документи бухгалтерського обліку тощо.

Таким чином, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що установчі документи ТОВ "КОВ-КАТ" містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Перевіривши позовні вимоги, їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з правилами ч.1 ст.138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів вважає, що пояснення громадянки ОСОБА_5 є неналежними доказами у справі, зокрема, з них не вбачається на якій правовій підставі та в рамках якої процедури вони відібрані, тобто не є документом, який встановлює відповідні юридичні факти та не може слугувати доказом при вирішенні питання про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження створення або придбання ТОВ «Ков-Кат»з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, які б свідчили про його фіктивність, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, органи державної податкової служби наділені повноваженням у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Статтею 55-1 Господарського кодексу України (вказана норма набрала чинності 01.01.2011 року) передбачено наступні ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Наявність вказаних ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних документів юридичної особи.

Положення ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року-№ 755-ІV (редакція закону від 02.06.2009 року) містять вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не надано жодного з перелічених вище доказів в обґрунтування вимог стосовно припинення юридичної особи відповідача, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.