Постанова

від 15.03.2012 по справі 2а-3960/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3960/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року заступник прокурора Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ТОВ «Прайм»податкову заборгованість у розмірі 28052 грн. 01 коп.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 14 червня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не доведено наявності у ТОВ «Прайм»податкового боргу, що є предметом стягнення.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Прайм»задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Прайм»суд першої інстанції виходив з того, що не сплачені у межах встановленого строку суми узгоджених податкових зобов'язань підлягають стягненню в судовому порядку, оскільки відповідач не виконав податкові вимоги контролюючого органу.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам матеріального права.

Судом встановлено, що суми коштів, які є предметом стягнення у даній справі, були самостійно визначені ТОВ «Прайм»у податкових деклараціях з податку на прибуток № 65555 за І квартал 2010 року, № 153149 за І півріччя 2010 року, № 334659 за 2010 рік та податкових деклараціях з податку на додану вартість № 212754 за вересень 2010 року, № 266574 за листопад 2010 року, № 30584 за грудень 2010 року.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Таким чином, з моменту подання до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вищевказаних податкових декларацій відповідні податкові зобов'язання відповідача вважаються узгодженими, а їх розмір не може були ним оскаржений.

Платник податків, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів,, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони даної справи не заперечують, що податкові зобов'язання по орендній платі за землю, земельному податку та податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на прибуток № 65555 за І квартал 2010 року, № 153149 за І півріччя 2010 року, № 334659 за 2010 рік та податкових деклараціях з податку на додану вартість № 212754 за вересень 2010 року, № 266574 за листопад 2010 року, № 30584 за грудень 2010 року у встановлені законом строки сплачені у повному обсязі не були.

Дії податкового органу в разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання регламентовані ст. 95-99 ПК України.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, обов'язковою передумовою звернення до суду з вимогою про стягнення податкових зобов'язань є надіслання платнику податків першою та другої податкових вимог в порядку, встановленому ст. 59 ПК України.

В матеріалах справи наявні копії першої податкової вимоги № 1/210 від 03 лютого 2010 року, другої податкової вимоги № 2/648 від 16 березня 2010 року та повідомлень про їх вручення адресату.

Дослідивши вказані письмові докази на їх відповідність вимогам ст. 69 КАС України колегія судців прийшла до висновку про те, що вони є неналежними, оскільки не містять у собі фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як раніше зазначалося, предметом стягнення у даній справі є податковий борг, який виник у період починаючи з травня 2010 року, натомість податкові вимоги № 1/210 та № 2/648 стосуються боргу, який мав місце станом на 03 лютого 2010 року та 16 березня 2010 року відповідно.

Таким чином, надані позивачем копії податкових вимог не можуть бути підставою для виникнення у податкового органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток № 65555 за І квартал 2010 року, № 153149 за І півріччя 2010 року, № 334659 за 2010 рік та податкових деклараціях з податку на додану вартість № 212754 за вересень 2010 року, № 266574 за листопад 2010 року, № 30584 за грудень 2010 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва не ґрунтуються на вимогах п. 95.2 ст. 95 ПК України, а тому не підлягають задоволенню.

Проте, податковий орган не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з позовом про стягнення податкового органу після вчинення дії, передбачених ст. 59 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Прайм»задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»-задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2011 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»про стягнення податкової заборгованості -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.