Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2а-11191/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11191/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайт плюс" про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сілайт плюс» про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Сілайт Плюс»з моменту реєстрації (з 10.09.2007 року) та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілайт Плюс»(код ЄДРПОУ 35416708) було зареєстроване Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва 10.09.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 246746 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3. (код ЄДРПОУ 35416708).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.07.2011 року, місцезнаходження ТОВ "Сілайт плюс": 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. сім'ї Сосніних, будинок 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що особою, яка в статутних документах значиться засновником та директором підприємства було надано пояснення, що він не є засновником та не призначався директором ТОВ "Сілайт плюс".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, виходив з того, що позивачем не доведено обставину, що установчі документи підприємства не відповідають вимогам Закону.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 №755-IV та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки ( ч.3 ст.25 цього ж Закону).

Пунктом 2 ч. 1 ст.110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною другою статті 38 Закону України Закон України №755- IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутні докази порушення закону реєструючим органом під час державної реєстрації відповідача та докази, що діяльність відповідача визнавалась фіктивною.

Разом з тим, з аналізу зазначених вище правових норм випливає, що обставини, які згідно п.2 ст.38 Закону №755 є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Втім під час розгляду даної справи доводи ДПІ про реєстрацію відповідача на підставну особу не доведені належними та допустимими доказами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно письмових пояснень особа, яка зазначена як засновник (директор) ТОВ «Сілайт плюс»не вчиняла дії по реєстрації підприємства, не працювала директором цього підприємства.

Однак позивачем не надано доказів законності та правомірності отримання таких письмових пояснень ( відсутні дані, що пояснення надавалися по порушеній кримінальній справі, заявник не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів , відсутній процесуальне рішення компетентного органу щодо факту фіктивного підприємництва, тощо).

Перевіряючи доводи апелянта про встановлення відсутності підприємства за місцезнаходженням, колегія суддів виходить з такого.

Частиною 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 14 цієї ж статті). Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідачем не надано суду доказів того, що державний реєстратор у встановленому порядку та строки звертався до ТОВ "Сілайт плюс" щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.

В силу положень ч. 1 ст. 18 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поданого позивачем (а.с. 8), не вбачається, що до Єдиного державного реєстру внесено відомості про відсутність відповідача за місцезнаходженням.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом не надано доказів проведення перевірки та встановлення факту відсутності відповідача за зареєстрованою адресою.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Беспалов О.О.