Ухвала

від 15.03.2012 по справі 2а-16744/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16744/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Застава»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Застава»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0011441505 від 03.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 4199,80 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних санкцій, яке прийнято згідно п/п. 54.3.2. ПК України за порушення п. 50.1. та п. 150.1. ПК України (щодо порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Печерському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2011 року ДПІ прийнято декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»зазначені витрати визначені у розмірі 4580900 грн., яка складається з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»- 4 427 159 грн., 04.1. «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.4»- 5126 грн., 04.6. «сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім зазначених у 04.4»-137958 грн.

У рядку 11 цієї декларації визначено від'ємний розмір прибутку, який підлягає оподаткуванню -4 446 929 грн.

Наведені відомості відповідачем не спростовуються та правомірність формування зазначених відомостей підтверджуються матеріалами попередніх податкових перевірок, акти про проведення яких залучено до матеріалів справи.

03.08.2011 року ДПІ прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011 № 114).

У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період4 або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі 4 444 859 грн.

13.09.2011 р. ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, про що складено акт № 1071/15-5.

Викладений в акті висновок: встановлено заниження платником податку заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 199,80 грн., що є визначеною ДПІ сумою грошового зобов'язання в оскаржуваному рішенні, яка розрахована податковим органом, як вбачається з акту перевірки, виходячи з неврахування при формуванні декларації задекларованого у 1 кварталі 2011 року «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»у розмірі - 4 427 159 грн. Актом визначено суму штрафу у розмірі -1 грн. В Акті перевірки також зазначено, що підприємством в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 р., яка переноситься до рядку 06.6. поточної декларації, на 4 408 899 грн. За результатами камеральної перевірки об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності за 2 квартал 2011 року становить - 18 260 грн. Виявлена помилка вплинула на податкові зобов'язання та розрахунки з бюджетом (дослівно) не та призвела до заниження суми податку до сплати на 4 199,8 грн.

У відповіді №39764/10/15-511 на заперечення позивача податковий орган повідомив, що виходячи з положень пунктів 1, 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 150.1. ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Між сторонами має місце різне розуміння порядку формування від'ємного значення об'єкта оподаткування у декларації за 2 квартал 2011 року, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0011441505 від 03.11.2011 р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а отже суд, з урахуванням актів проведених до цього перевірок, виходить з правомірності формування від'ємного значення за результатами 1 кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року , у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

При формуванні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у 1 кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0011441505 від 03.11.2011 р., оскільки позивач діяв у повній відповідності до законодавства при формуванні податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та, відповідно, від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -16.03.2012 р .

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Міщук М.С.