Постанова

від 19.04.2012 по справі 38/304

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 38/304

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Бондар С.В., Грека Б.М., за участю повноважних представників: позивача -

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" в особі філії "Донецьквуглезбуд" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Вугілля України" в особі філії "Донецьквуглезбуд" до ВАТ Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" ДП ВАТ "Державна холдингова компанія "Дрнбасвуглезбагаченя" про стягнення 1273,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 1273,87 грн. збитків, заподіяних позивачеві внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №10-06/08-ПВ від 01.06.2008 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27 грудня 2011 року (суддя Лейба М.О.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1273,87 грн. збитків, судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року рішення суду скасоване та прийняте нове рішення, яким відмовлено позивачеві в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, скаржник просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 1 червня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір на переробку вугілля №10-06/08-ПВ, згідно умов якого замовник (позивач) зобов'язався передати на переробку (збагачення) виконавцеві (відповідачу) рядове вугілля на умовах DDP залізнична станція призначення (у редакції Інкотермс - 2000) при доставці залізничним транспортом.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 договору, після виконання робіт по переробці рядового вугілля відповідач зобов'язується здати вугільний концентрат станції відправлення залізниці згідно з умовами специфікації.

Підпункт 2.2.2 п.2 укладеного договору передбачено, що позивач має право, у разі невиконання/неналежного виконання виконавцем (відповідачем) своїх зобов'язань, вимагати відшкодування в повному об'ємі збитки, пов'язаних з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором і сплати штрафних санкцій.

На виконання умов укладеного договору №10-06/08-ПВ відповідачем за залізничною накладною №51166067 на адресу Бурштинської ТЕС на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці було відправлено партію вугілля у десяти вагонах .

Вантажоотримувачем зазначеної продукції була Бурштинська ТЕС ВАТ "Західенерго", а вантажовідправником вказаної вугільної продукції -відповідач.

Відповідно до п.4 "Відмітки при перевезенні" залізничної накладної №51166067 (а.с.15), 24 вересня 2008 року на станції Здолбунів Львівської залізниці один із зазначених вагонів, а саме №68499482 був відчеплений через наявність комерційного браку, але акт загальної форми №952 від 24.09.2008 року, складений з цього приводу і на який посилається позивач, в матеріалах справи відсутній. Вагон був затриманий для усунення цього браку, через що залізницею було нараховано: 286,80грн. - плати за користування вагоном; 522,60 грн. -плати зберігання вантажу у вагоні; 320,16 грн. - плати за маневрову роботу з вагоном; 58,20 грн. - збору за телеграфне повідомлення; 62,40 грн. - плати за роботу МЧ щодо усунення комерційного браку.

Нараховані суми за згодою відповідача були списані залізницею з особового рахунку відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с. 25).

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року, яке вступило в законну силу, по справі №41/215 за позовом ВАТ "Західенерго" до Державного підприємства "Вугілля України", за участю третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", Відкрите акціонерне товариство "Стаханівська ЗФ", Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ "Добропільська ДП ГХК Донбасвуглезбагачення", Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурси" про стягнення 13128,19 грн. збитків, позов задоволений повністю та стягнуто з відповідача на користь ВАТ "Західенерго" 13128,19 грн. збитків, з яких 286,80 грн. становить плата за користування вагоном №68499482; 522,60 грн. -плата зберігання вантажу у вагоні №68499482; 320,16 грн. -плата за маневрову роботу з вагоном №68499482; 58,20 грн. - збір за телеграфне повідомлення стосовно вагону №68499482; 62,40 грн. -плата за роботу МЧ щодо усунення комерційного браку у вагоні №68499482.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача понесених збитків в сумі 1273,87 грн., які були завдані позивачеві через невиконання відповідачем умов укладеного договору №10-06/08-ПВ, позивач посилався на те, що вказаним рішенням місцевого господарського суду від 29.05.2009 року по справі №41/215 був встановлений факт порушення вантажовідправником, тобто відповідачем вимог щодо завантаження вантажу у вагон, відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагоні № 68499482.

В силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що зазначене рішення господарського суду м.Києва від 29.05.2009 року, прийняте по справі № 41/215, в даному випадку, не має приюдиційного значення в розумінні приписів ст.35 ГПК України, оскільки сторони у справі № 41/215 не є тими ж самими, що і в даній справі.

Крім того, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст.33 ГПК України і того факту, що перевантаження на один візок 1440,00 кг у вагоні №68499482 виник саме під час завантаження вантажу на станції відправлення та з вини вантажовідправника -відповідача.

Відповідно до приписів п.26 "Правил приймання вантажів до перевезення", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, залізниці забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Суд вважає, що при розгляді справи апеляційним господарським судом правильно було встановлено, що посилання скаржника на наявність вини відповідача, яка полягала в діях відповідача, пов'язаних з відправленням ним вагонів вугілля з перевантаженням, що стало причиною нанесення збитків позивачеві, є недоведеними і документально не підтвердженими.

Таким чином, в постанові апеляційний господарський суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову, скасувавши рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді С.Бондар

Б.Грек