Постанова

від 18.04.2012 по справі 37/168

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 37/168

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М., суддів:Мачульського Г.М., Рогач Л.І. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Будкапітал" на постановувід 01.02.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі№37/168 господарського судуДонецької області за позовомПриватного акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Будкапітал" простягнення 8490 грн. заборгованості за договором №305948 від 01.02.10, 413,61 грн. пені, 84,97 грн. 3% річних, 273,39 грн. інфляційної індексації за участю представників сторін від позивача:ОСОБА_4 (довіреність від 11.05.11р., №1037) від відповідача:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Будкапітал" про стягнення 9339 грн. заборгованості за договором №305948 від 01.02.10, 413,61 грн. пені, 84,97 грн. 3% річних, 273,39 грн. інфляційної індексації (з урахуванням уточнення).

Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, за умовами якого він зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати з орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість, факт сплати ним земельного податку під об'єктами нерухомості, в зв'язку з чим підстави для сплати ним орендної плати відсутні, а також обставини відчуження відповідного нерухомого майна ТОВ "Кортекс".

Рішенням від 09.08.11 господарського суду Донецької області (суддя Попков Д.О.), яке залишено без змін постановою від 01.02.12 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Склярук О.І. -головуючий, Богатир К.В., Дучал Н.М.), позов задоволено в частині стягнення 8490 грн. заборгованості, 413,61 грн. пені, 84,97 грн. 3% річних, 273,39 грн. інфляційних, а в решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані посиланням на положення ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 625, 627, 629 ЦК України і ст.ст. 173-175, 193, 202, 232 Господарського кодексу України та обставини чинності укладеного між сторонами в справі договору.

Ухвалою від 23.03.12 Вищий господарський суд України прийняв до провадження касаційну скаргу відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень.

Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.ст. 43, 82, 99, 104 ГПК України в зв'язку з недослідженням ними обставин щодо підстав передання в оренду позивачу земельної ділянки, на якій розташований належний відповідачу об'єкт нерухомості, а також неврахуванням обставин сплати відповідачем земельного податку та положень ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 21.02.05 між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" -металургійний завод" (Орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №б/н (зареєстрований 11.03.05 за №040514600015, за умовами якого позивачу передано в строкове (терміном до 22.12.19) платне володіння та користування 19 земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 3 427 552 м 2 ( 147648 м 2 під одноповерховою забудовою, 11983 м 2 під двоповерховою та більше поверховою забудовою, 24846 м 2 під тимчасовою забудовою, 35596 м 2 під спорудами, 11098 м 2 під проїздами, проходами та площадками та 3196381 м 2 інші землі) по вул. І.Ткаченка, 122 у м. Донецьк , у тому числі: земельна ділянка №1 (кадастровий №1410137700:00:026:0221) -1554747 м 2 , земельна ділянка №2 (кадастровий №1410137700:00:026:0034) -183628 м 2 , земельна ділянка №3 (кадастровий №1410137700:00:026:0035) -372253 м 2 , земельна ділянка №4 (кадастровий №1410137700:019:0009) -488025 м 2 , земельна ділянка №5 (кадастровий №1410137700:00:012:0220) -21674 м 2 , земельна ділянка №6 (кадастровий №1410137700:00:012:0222) -15344 м 2 , земельна ділянка №7 (кадастровий №1410137700:00:026:0029) -13238 м 2 , земельна ділянка №8 (кадастровий №1410137700:00:018:0006) -2247 м 2 , земельна ділянка №9 (кадастровий №1410137700:00:026:0031) -40402 м 2 , земельна ділянка №10 (кадастровий №1410137700:00:012:0030) -33545 м 2 , земельна ділянка №11 (кадастровий №1410137700:00:026:0033) -58541 м 2 , земельна ділянка №12 (кадастровий №1410137700:00:0026:0028) -38909 м 2 , земельна ділянка №13 (кадастровий №1410137700:00:026:0123) -56015 м 2 , земельна ділянка №14 (кадастровий №1410137700:00:019:0008) -184237 м 2 , земельна ділянка №15 (кадастровий №1410137700:00:019:0007) -335057 м 2 , земельна ділянка №16 (кадастровий №1410137700:00:019:0031) -29421 м 2 , земельна ділянка №17 (кадастровий №1410137700:00:026:0122) -90 м 2 , земельна ділянка №18 (кадастровий №1410137700:00:026:0120) -67 м 2 , земельна ділянка №19 (кадастровий №1410137700:00:026:0119) -112 м 2 . У подальшому до цього договору 12.09.08 внесено зміни, зокрема, щодо визначення об'єктів оренди.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортекс" (продавець) та відповідачем (покупець) 25.09.09 укладено договір купівлі-продажу будівлі механічних майстерень площею 300,8 м 2 по вул. Артема, 1б, літ. "В-1"; право власності на вказаний об'єкт зареєстровано за відповідачем.

Між сторонами в справі 01.10.09 укладено договір №305948 про відшкодування витрат з орендної плати, за яким відповідач зобов'язався відшкодовувати орендарю витрати з орендної плати, яка сплачується позивачем згідно з договором оренди земельної ділянки (за реєстраційним №040514600015 від 11.03.05) за використання земельної ділянки площею 484 м 2 для розміщення будівлі механомонтажних майстерень (інв. №000065) по вул. І.Ткаченка, 122 у м. Донецьк і використовується підприємством у його виробничих потребах. Договір укладено строком до 31.09.10 з визначенням розміру витрат позивача, які підлягають відшкодуванню відповідачем, в розмірі 604,75 грн. на місяць.

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до цього договору: від 01.02.10, якою через зміну розміру грошової оцінки земельної ділянки узгоджено щомісячну плату з відшкодування орендних платежів в розмірі 849 грн.; та від 21.08.10, якою продовжено строк дії договору до 31.08.11.

Згідно з п. 2.3 договору відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу втрати з орендної плати шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку на відшкодування витрат.

Під час дії договору позивачем виставлялись рахунки №18975D0 від 31.08.10 (надісланий 22.10.10), №20435D0 від 30.09.10 (надісланий 04.10.10), №21966D0 від 31.10.10 (надісланий 04.11.10), №2333D0 від 30.11.10 (надісланий 24.01.11), №24741D0 від 31.12.10 (надісланий 30.12.10), №20624D1 від 31.01.11 (надісланий 04.02.11) на суму 849 грн. кожний, усього на суму 5094 грн. (за період з серпня 2010р. по січень 2011р. включно).

У зв'язку з відсутністю оплати вказаних рахунків позивач 15.03.11 надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 5094 грн., 193,21 грн. пені, 39,69 грн. 3% річних, 89,88 грн. інфляційних, а також звернувся з позовом у даній справі про стягнення заборгованості за період з 2010 року до травня 2011 року.

Встановивши викладені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Будкапітал" 9339 грн. заборгованості за договором №305948 від 01.02.10, 413,61 грн. пені, 84,97 грн. 3% річних, 273,39 грн. інфляційної індексації (з урахуванням уточнення).

При цьому суди керувалися ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 625, 627, 629 ЦК України і ст.ст. 173-175, 193, 202, 232 Господарського кодексу України, що, зокрема, передбачають свободу договору, недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, яке має виконуватися належним чином відповідно до умов договору тощо. Оскільки договір №305948 від 01.10.09 на момент розгляду справи судами не розірвано та не визнано недійсним, суди дійшли висновку, що відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі здійснення платежу з відшкодування орендної плати.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак, розглянувши дану справу, суди першої та апеляційної інстанції належним чином не встановили виникнення у відповідача обов'язку зі сплати відповідної суми коштів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зокрема, суди не з'ясували правову природу договору, виконання зобов'язань за яким визначено предметом даного спору. Однак такі обставини є суттєвими для вирішення даного спору з огляду на положення ст.ст. 203, 210, 215 ЦК України, а також інших норм цивільного та земельного законодавства, зокрема ст.ст. 8, 15, 18, 20 Закону України "Про оренду землі". Без належного дослідження вказаних обставин передчасними є висновки судів про наявність укладеного між сторонами договору, який є чинним та дійсним відповідно до вимог закону, про виникнення у позивача і відповідача певних прав і обов'язків на підставі цього договору, а відтак і наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням положень ч. 3 ст. 16 ЦК України.

Тобто обставини щодо виникнення між сторонами у справі певних правовідносин судами належним чином не досліджені, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в справі вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи щодо відповідності оспорюваного пункту рішення та договору оренди вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.12 та рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 у справі №37/168 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

Л.Рогач