Рішення

від 12.04.2012 по справі 3/5005/2791/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.12р. Справа № 3/5005/2791/2012

за позовом Приватного підприємства фірма "Гєлікон". м.Павлоград

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград

про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажу в сумі 415 588 грн. 75 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 03.01.12р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 10.01.12р.

CУТЬ СПОРУ:

Рішенням від 15.11.11р. господарського суду Дніпропетровської області вимоги Позивача задоволені частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 374 041,98 грн. основного боргу, 34 064,01 грн. пені, 6 587,08 грн. 3% річних. У решті позову відмовлено. Постановою від 26.12.11р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 15.11.11р. господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій.

Постановою від 29.02.12р. Вищого господарського суду України касаційну скаргу задоволено частково. Рішення від 15.11.11р. господарського суду Дніпропетровської області у справі № 39/5005/13331/2011 у частині стягнення пені в сумі 34 064,01 грн. та постанову від 26.12.11р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду в цій частині скасовано. Справу в цій частині постановлено направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. У решті частини рішення від 15.11.11р. господарського суду Дніпропетровської області та постанови від 26.12.11р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі залишено без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду, справу № 39/5005/13331/2011 в частині стягнення пені передано на новий розгляд судді Юзікову С.Г. Справу в цій частині суддею Юзіковим С.Г. прийнято до свого провадження, у зв'язку з чим, справі присвоєно новий №3/5005/2791/2012.

При новому розгляді, Відповідач позов у частині стягнення пені заперечує, мотивуючи тим, що до позовної заяви Позивачем додаються акти виконаних робіт за грудень 2010 року, які підписані сторонами по договору, але дата підписання, як того вимагають пункти договору (4.4, 4.4.2), на актах відсутня. До заявлених позовних вимог Позивачем не додано доказів визначення дати виникнення зобов'язання Відповідача з оплати за надані послуги, а також дату порушення зобов'язання з оплати послуг. У зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази прострочення зобов'язання з оплати за надані послуги з боку Відповідача, нарахування пені за прострочення оплати є передчасним, а тому і вимоги про стягнення пені є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач не погоджується з Відповідачем, вважає, що вимоги щодо стягнення з Відповідача пені за порушення його зобов'язання за укладеним договором в частині порушення строків оплати його послуг підлягають задоволенню. Господарськими судами при розгляді справи № 39/5005/13331/2011 встановлено, що Відповідач порушив умови договору №09-14/2427-У про надання транспортних послуг з перевезення вантажу від 21.10.09р., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем, у тому числі, в частині сплати пені.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.09р. сторонами укладено договір №09-14/2427-У про надання транспортних послуг з перевезення вантажу.

Позивач у грудні 2010 року надав Відповідачеві послуги з перевезення вантажу на суму 374 041, 98 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 368, 370, 04, 371, 367, 05, 366, 06, 369 за грудень 2010 року.

Пунктом 4.4 Договору сторони обумовили, що замовник оплачує перевізнику вартість фактично наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника в наступному порядку: протягом перших шести місяців з моменту набрання чинності договором - протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг; починаючи з сьомого місяця з моменту набрання чинності даного договору та до закінчення строку його дії -протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські суди при розгляді справи № 39/5005/13331/2011 встановили, що Відповідач зобов'язання за Договором не виконав, надані Позивачем послуги не оплатив, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем у розмірі 374 041,98 грн.

За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суди встановили факт прострочки оплати Відповідачем наданих йому послуг з перевезення вантажу, то вимоги Позивача у частині стягнення основного боргу та стягнення 3% річних за період з 06.02.11р. по 09.09.11р. задоволені.

При перегляді справи № 39/5005/13331/2011 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, залишаючи їх у силі у частині стягнення основного боргу та річних, зазначивши, що судами обґрунтовано задоволені вимоги у цій частині за період з 06.02.2011р.

Однак, Вищий господарський суд України визнав передчасними висновки місцевих господарських судів щодо задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 34 064,00 грн. за період з 06.02.11р. по 09.09.11р.

При новому розгляді справи у частині позовних вимог про стягнення пені, Вищий господарський суд України постановив повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 111-12 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Тобто, законодавством передбачено, що сплата неустойки (пені) повинна вчиняться у письмовій формі (тобто повинна бути встановлена у договорі), тому відповідні вимоги Позивача щодо стягнення пені повинні бути передбачені умовами Договору та зафіксовані у письмовій формі.

Пунктами 7.9 та 7.10 договору визначено, що за порушення замовником термінів оплати послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Питання не врегульовані даним договором вирішуються у відповідності до норм чинного законодавства України.

Спеціальною нормою - ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування пені.

Пункт 7.9 договору №09-14/2427-У від 21.10.09р. не містить застереження (у розумінні ч.6 ст.232 ГК України) щодо іншого конкретного строку нарахування пені (більш як за 6 місяців) у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Отже, у даному випадку термін нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання має узгоджуватися з нормою ч.6 ст.232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов у частині стягнення пені заперечує, мотивуючи тим, що до позовної заяви Позивачем додаються акти виконаних робіт за грудень 2010 року, які підписані сторонами по договору, але дата підписання, як того вимагають пункти договору (4.4, 4.4.2), на актах відсутня. До заявлених позовних вимог Позивачем не додано доказів визначення дати виникнення зобов'язання Відповідача з оплати за надані послуги, а також дату порушення зобов'язання з оплати послуг. У зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази прострочення зобов'язання з оплати за надані послуги з боку Відповідача, нарахування пені за прострочення оплати є передчасним, а тому і вимоги про стягнення пені є такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача у частині визначення дати виникнення зобов'язання Відповідача з оплати за надані послуги, а також дати порушення зобов'язання з оплати за послуги, судом не приймаються, оскільки суди при розгляді справи встановили факт прострочки оплати Відповідачем наданих йому послуг з перевезення вантажу з 11.02.2011р. і з 06.02.2011р., з цією позицією погодився й Вищий господарський суд України, зазначивши про це у постанові від 29.02.12р. у справі № 39/5005/13331/2011, однак з урахуванням положень п. 7.9, 7.10 Договору №09-14/2427-У від 21.10.09р., термін нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання має узгоджуватися з нормою ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій.

Господарським судом перевірено розрахунки Позивача за допомогою електронної системи "Законодавство", з урахуванням п. 7.9, 7.10 Договору №09-14/2427-У від 21.10.09р. та положень ч.6 ст.232 ГК України, і встановлено, що за порушення замовником термінів оплати послуг з перевезення вантажу пеня становить 14 454,80 грн. , з яких: 6 205,90 грн. за актами за грудень 2010р.№ 368 на суму 55 260,01 грн., № 370 на 53 159,57 грн., № 04 на 52 172,70 грн., підписаними сторонами 10.01.2011р.; 8 248,90 грн. за актами за грудень, підписаними сторонами без зазначення дати: № 367 на 50167,72 грн., № 371 на 51 142,06 грн., №05 на 29865,80 грн., № 366 на 38 227,80 грн., № 369 на 39 020,96 грн., № 06 на 5 025,36 грн., зобов'язання оплати за якими виникли у Відповідача з 06.02.2011р., що встановлено при попередньому розгляді справи, у тому числі й Вищим господарським судом України, нарахування проведені судом за шість місяців з 11.02.2011р. і з 06.02.2011р.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов у частині пені підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають 14 450,80 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76 , код ЄДРПОУ 00178353) на користь Приватного підприємства фірми "Гєлікон" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шосейна, 34, код ЄДРПОУ 30349900) 14 450,80 грн. -пені.

У решті позову щодо стягнення пені - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексу.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписано