Рішення

від 17.04.2012 по справі 5009/651/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/16/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа № 5009/651/12

за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора (69037, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Позивачі Головне Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 235) та Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17)

до Приватного підприємства «Анапас» (71630, Запорізька область, Василевський район,

м.Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 27, корп. 3, кв. 107)

про стягнення суми збитків

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від прокуратури: Борін А.Б. -посвідчення № 34 від 20.12.2011 р.

від позивача 1 : ОСОБА_3 довіреність № 1331 від 12.04.2012р.

від позивача 2 : не з'явився

від відповідача: ОСОБА_4 договір про надання правової допомоги від 22.03.12р., ордер на ведення справи від 12.04.2012р., адвокат

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор звернувся в господарський суд Запорізької області із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах - Головне Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області та Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про стягнення з Приватного підприємства «Анапас»суми 9149,47 грн. завданих збитків.

Обґрунтовуючи позов (із урахуванням письмових пояснень, наданих до господарського суду в судовому засіданні 17.04.2012р.) прокурор посилався на те, що в ході проведеної перевірки, було встановлено факт порушення 03.09.2011р. ланковим рибалкою відповідача ОСОБА_5 порядку обліку вилученої риби, оскільки після завершення рибного промислу на Дніпровському водосховищі він завантажив у власний мотоцикл не враховані (не обліковані) об'єкти промислу: карась, плітка, судак, сазан, лящ. Не внесення виловленої риби до журналу обліку вилученої риби та інших водних живих ресурсів призвело до неточного обліку вилучення водних живих ресурсів та використання квот ПП «Анапас». Відносно рибалки було складено протокол № 001385 від 03.09.11р. про адміністративне правопорушення за ч.3 ст 85 КУпАП (порушення правил рибальства). Постановою № 1073 від 19.09.11р. рибалку притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 170грн. Із застосуванням Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів (затв. Наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.04р. № 248/273) позивачем 1 було розраховано суму заподіяних збитків, яка складає 9149,47грн. Посилаючись на приписи норм ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 17, 34, 60, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 1172 Цивільного кодексу України, п.п. 22, 54 Тимчасового порядку ведення рибного господарства та здійснення рибальства (затв. Постановою КМУ № 1192 від 28.09.1996р.), п.п.6.1.2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (затв. Наказом Державного комітету рибного господарства України № 23 від 18.03.1999р.), просить позов задовольнити.

Крім того, в судовому засіданні 17.04.12р. представником прокуратури надано письмову заяву про «уточнення позовних вимог», яка в розумінні п.3.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2001р. № 18 і ст. 22 ГПК України не є заявою про збільшення (зменшення) розміру позовних вимог, зміну предмету або підстави позову, а фактично лише уточнює платіжні реквізити казначейського рахунку, на які позивач просить зарахування суму завданих збитків.

Приватне підприємство «Анапас», відповідач у справі, у письмовому відзиві на позовну заяву заперечує проти викладених у ній доводів. Зазначає, що фактично збитків інтересам держави завдано не було. Промисловий вилов риби проводився на підставі Свідоцтва № 084155 від 23.01.12р., згідно з яким одним з видів діяльності підприємства є надання послуг з рибальства. Згідно повідомлення № 20К-3 від 29.12.2010р. відповідач мав можливість здійснювати промисел в Запорізькому водосховищі в межах виділених квот. По закінченню промислу 03.09.2011р. двигун човна зламався і доставити рибу до приймального пункту не було можливості, внаслідок чого виловлену рибу було складено в мотоцикл. Відомості, які зазначені в протоколі № 001385 про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Факти, встановлені постановою по адміністративній справі за змістом ст. 35 ГПК України не є звільненими від доказування. Підприємство не було залучено до справи про адміністративне правопорушення і не мало змоги оскаржити постанову про притягнення рибалки до адміністративної відповідальності. В позовній заяві прокурором вказано на ст. 1172 ЦК України, якою передбачено відшкодування шкоди, завданої працівником юридичної або фізичної особи. При розрахунку суми, заявленої до стягнення, була застосована Методика розрахунку збитків, яка не застосовується для розрахунку шкоди, передбаченої ст. 1172 ЦК України. Вина підприємства у вчиненні будь-якої шкоди державі відсутня.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. порушено провадження у справі № 5009/651/12, розгляд якої призначено на 20.03.2012 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.04.2012р.

В судовому засіданні представники сторін, прокуратури підтримали власні доводи.

За клопотанням представників прокуратури та сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

До судового засідання 17.04.2012р. представник позивача 2 не з'явився.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвала господарського суду Запорізької області від 20.03.2012р. про відкладення розгляду справи на 17.04.12р. була направлена 22.03.2012р. позивачу за визначеною у позовній заяві адресою і до суду не поверталась.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи позивач 2 повідомлений ухвалою суду від 20.03.12р. тобто належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача 2 за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.04.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Конституцією України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, (ст. 13 Конституції України)

Як свідчить ст.121 Конституції України, одним із завдань прокуратури є представництво інтересів держави у суді у випадках визначених законом. Підставами представництва інтересів держави відповідно до положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 ГПК України передбачено право прокурора подавати до господарського суду позовні заяви в інтересах держави, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, затвердженого Наказом Державного комітету рибного господарства України № 87 від 27.02.2009р., Держрибоохорона у Запорізькій області є спеціальним уповноваженим органом Державного комітету рибного господарства України, що здійснює державний контроль у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на підконтрольній території.

Відповідно до Наказу Державного комітету рибного господарства України № 357 від 05.08.2009 р., виконання робіт з регулювання рибальства, здійснення контролю за обсягами вилову та освоєнням лімітів вилучення водних живих ресурсів в Дніпровському водосховищі було покладено на Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області.

Таким чином Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області є належним позивачем по даній справі.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.

За змістом ст. 20 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»та п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

З огляду на зазначені положення діючого законодавства та приймаючи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено на Дніпровському водосховищі поблизу с. Вільноандріївка Вільнянського району Запорізької області, що розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради, Михайлівська сільська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і є належним позивачем по даній справі.

Матеріали справи свідчать, що у ході проведення перевірки державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Запорізькій області Лежньовим В.М. установлено, що 03.09.2011р. ланковий рибалка ПП «Анапас»ОСОБА_5 після завершення рибного промислу на Дніпровському водосховищі поблизу с. Вільноандріївка Вільнянського району Запорізької області у порушення порядку обліку вилученої риби, завантажив у власний мотоцикл «МТ»не враховані об'єкти промислу: карась - 6 екземплярів (вага 2 кг.), плітка - 86 екземплярів (вага 26 кг.), судак - 27 екземплярів (вага 11 кг.), сазан - 1 екземпляр (вага 4 кг.), лящ - 3 екземпляри (вага 1,5 кг.).

За наслідками перевірки, старшим державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Запорізькій області відносно ланкового рибалки ПП «Анапас»ОСОБА_5 складено протокол № 001385 від 03.09.2011 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

З вказаного протоколу випливає, що виловлена риба не внесена до журналу обліку вилученої риби та інших водних живих ресурсів (промисловий журнал), рибу укрито від обліку, що призвело до неточного обліку вилучення водних живих ресурсів, чим порушено п.6.1.1, п.9.13.2, п.9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, Постанова КМУ № 1192 від 28.09.1996р.

Суд зазначає, що в графі 8 «пояснення порушника»Протоколу № 001385 особисто рибалкою записано, що після закінчення рибного промислу він на човні ЯЗП 01-96 разом із виловленою рибою прибув до берега с.Вільно-Андріївка Вільнянського району Запорізької обл.., де посортував рибу, склав її у два ящики, поклав ящики у свій мотоцикл. Виловлену рибу сазан -1шт., судак -27шт., карась -6шт., лящ -3шт., плітку -86шт. до промислового журналу не записав.

З Протоколу № 001385 від 03.09.11р. слідує, що виловлена риба була вилучена.

Протокол № 001385 особисто підписаний 03.09.2011р. рибалкою ОСОБА_5

Постановою № 1073 від 19.09.2011р. ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170 грн. Постанова підтверджує, що ОСОБА_5 своїми діями, як посадова особа порушив п.6.1.1, п.9.13.2, п.9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, Постанова КМУ № 1192 від 28.09.1996р., чим відповідно до ст 63 Закону України «Про тваринний світ»скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст 85 КУпАП.

При цьому, пунктом 2 Постанови № 1073 від 19.09.11р. вилучену рибу було повернуто ПП «Анапас»та визначено до оприбуткування її підприємством.

Згідно зі ст.ст. 17, 34 Закону України «Про тваринний світ»до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу, що здійснюються з їх вилученням із природного середовища. Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів.

Відповідно до п. 22 «Тимчасового порядку здійснення рибальства та ведення рибного господарства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 28.09.1996р. водні живі ресурси, добуті з метою спеціального використання, підлягають обліку.

Відповідно до п.п. 9.13.2, 9.13.3 «Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.99р. користувачам водних живих ресурсів забороняється зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про обсяги вилучення водних живих ресурсів.

Внаслідок незаконних дій працівника ПП «Анапас»державі заподіяні збитки на загальну суму 9149, 47 грн., які розраховані Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Запорізькій області, відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004р. за № 248/273.

Відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»порушення вищенаведеного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до вимог ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди», особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЦК відшкодування збитків розглядається як один із способів відшкодування майнової шкоди, яка, на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи може відшкодовуватися не тільки в грошовій формі, але й в інший спосіб, до яких віднесено відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Тобто залежно від виду шкоди, умов та чинників, що її спричинили, обставин справи передбачена можливість застосування різних способів та порядку відшкодування шкоди.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про тваринний світ»права посадових осіб спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади - визначати розмір збитків, завданих об'єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками.

Частиною 4 ст. 63 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та в розмірах встановлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.04 № 248/273 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.07.04 № 1446/10045, Методика розроблена відповідно до статей 60, 63 Закону України «Про тваринний світ»та призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами...

Згідно з роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. (із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної рибному господарству, господарському суду у визначенні розміру збитків слід враховувати вимоги Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству.

Згідно зі ст.ст. 17, 34 Закону України «Про тваринний світ»до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу, що здійснюються з їх вилученням із природного середовища. Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів.

Відповідно до п. 22 «Тимчасового порядку ведення рибного господарства та і здійснення рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 28 вересня 1996 року, водні живі ресурси, добуті з метою спеціального використання, підлягають обліку до початку їх реалізації, переробки чи розміщення у відповідних приміщеннях (місцях) або на транспортних засобах.

Згідно п. 6.1.2. «Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619), при здійсненні промислу водних живих ресурсів користувачі зобов'язані на кожному судні вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

Відповідно до п.п. 9.13.2, 9.13.3 цих Правил користувачам водних живих ресурсів забороняється: зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про обсяги вилучення водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 54 «Тимчасового порядку ведення рибного господарства та здійснення рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 28 вересня 1996 року, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення...

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 № 6 передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

За змістом п.3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»від 29.12.1992 № 14, за вимогами інших осіб, що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну та ін.) відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Ураховуючи наведені обставини та вимоги чинного законодавства у їх сукупності розраховані на підставі зазначеної Методики збитки, заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства має відшкодовувати ПП «Анапас».

Позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, спростовуються вищевикладеними обставинами.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1609,50грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Анапас» (71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 27, корп. 3, кв. 107, код ЄДР 30077580) на користь держави України та Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17) суму 9149 (дев'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 47коп. завданих збитків, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами»Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів місцевого бюджету та територій. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Анапас» (71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 27, корп. 3, кв. 107, код ЄДР 30077580) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 20.04. 2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко