Ухвала

від 31.01.2012 по справі 23/098-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"31" січня 2012 р. Справа № 23/098-11

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд», м. Бровари

на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд», м. Бровари про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн. Суддя Д.Г. Заєць

В засіданні суду приймали участь:

від позивача/кредитора: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 6 серпня 2009 року); від відповідача/боржника/заявника: ОСОБА_2 (доручення б/н від 29 серпня 2011 року); від ВДВС: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року у справі №23/098-11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн. задоволено повністю.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року видано наказ від 14 листопада 2011 року.

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у справі №23/098-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №29845012 від 15 листопада 2011 року не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16 січня 2012 року розгляд скарги призначено на 31 січня 2012 року.

Присутній у судовому засіданні представник стягувача проти задоволення скарги заперечував.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав.

Представник Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду подав письмові пояснення, в яких проти задоволення скарги заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та стягувача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року у справі №23/098-11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн. задоволено повністю.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року видано наказ від 14 листопада 2011 року.

14 листопада 2011 року стягувач -Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп» пред'явив наказ господарського суду Київської області до виконання у Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

З метою забезпечення виконання наказу господарського суду Київської області стягувач просив Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції накласти арешт на рухоме та нерухоме майно боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд».

15 листопада 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, боржнику було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 4 зазначеної постави накладено арешт на майно боржника в межах суми боргу, а саме, 1681885,71 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В даній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на ч. 2 та ч. 5 названої статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Проте, заявником не взято до уваги, що вимоги зазначеної статті, державним виконавцем застосовуються вже під час проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, а не на стадії відкриття виконавчого провадження та ніяким чином не стосуються порядку накладання арешту на майно боржника.

Таким чином, беручи до уваги викладене, враховуючи подані докази, пояснення учасників судового процесу та відсутність порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження»при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції відмовити повністю.

Суддя Заєць Д.Г.