Рішення

від 10.04.2012 по справі 12/238-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 12/238-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП»

до благодійного фонду «ДОБРОБУТ ГРОМАДИ»

про стягнення заборгованості у розмірі 72 836,53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП»(далі -позивач) до благодійного фонду «ДОБРОБУТ ГРОМАДИ»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 72 836,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №55 від 08.09.2008 року (далі -договір), згідно з якими позивач зобов'язувався виконати поточний ремонт їдальні (далі - роботи), а відповідач зобов'язувався вказані роботи прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач виконав роботи, проте відповідач оплатив їх частково, а саме в сумі 124 910,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 54 044,00 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 5 011,00 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13 781,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2011 року та призначено до розгляду на 20 грудня 2011 року.

20 грудня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Крім цього, заявив клопотання про витребування доказів у справі, яке підлягало задоволенню судом.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17 січня 2012 року. Представника позивача зобов'язано подати документи, що підтверджують виконання позивачем робіт згідно з умовами договору.

16 січня та 17 січня 2012 року представник позивача направила на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.

17 січня 2012 року представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 31 січня 2012 року. Представника позивача повторно зобов'язано подати документи, що підтверджують виконання позивачем робіт згідно з умовами договору, а також пояснення щодо доводів, викладених у позовній заяві.

31 січня 2012 року представник позивача в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

У зв'язку з тим, що для з'ясування обставин справи знадобились спеціальні знання, ухвалою суду від 31.01.2012 року в справі було призначено судову експертизу та зупинено провадження в справі.

09 квітня 2012 року на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи, а ухвала суду -без виконання, у зв'язку з відсутністю попередньої оплати вартості експертного дослідження.

Ухвалою суду від 09.04.2012 року провадження в справі було поновлено та призначено до розгляду на 10 квітня 2012 року.

10 квітня 2012 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, дійшов висновку:

08 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП»(далі -позивач) та благодійним фондом «ДОБРОБУТ ГРОМАДИ»(далі -відповідач) був укладений договір №55 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався виконати поточний ремонт їдальні (далі -роботи), а відповідач зобов'язувався вказані роботи прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Згідно з ч. 2 цієї статті, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті , можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За твердженнями представника позивача, позивач виконав роботи на загальну суму 178 954,00 грн., а відповідач оплатив виконані роботи частково, а саме в сумі 124 910,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунки за виконані роботи відповідач проводить на підставі поданих позивачем актів виконаних робіт форми КБ-2В та КБ-3 після підписання їх обома сторонами, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків.

У відзиві на позовну заяву, а також у судових засіданнях, представник відповідача зазначав, що акти приймання виконаних підрядних робіт не містять відомостей щодо договору, на виконання умов якого виконувались роботи. Крім цього, акт №1 за вересень 2008 року зі сторони замовника підписаний Бородянською районною радою Київської області, яка стороною договору не являється.

Ухвалами суду від 20.12.2011 року та 17.01.2012 року представника позивача було зобов'язано подати документи, що підтверджують виконання позивачем робіт згідно з умовами договору №55 від 08.09.2008 року, а також пояснення щодо підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, наданих представником позивача на підтвердження заявлених позовних вимог.

Представник позивача вимог ухвал суду не виконала, документів, що підтверджують виконання позивачем умов договору №55 від 08.09.2008 року в повному обсязі, а також документів, що підтверджували б заборгованість відповідача перед позивачем, суду не надала.

Крім цього, відповідно до п. 2.5 договору, роботи виконуються згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.

Представник відповідача стверджував, що сторонами проектно-кошторисна документація, а також договірна ціна затверджені не були, а відтак підстави для оплати робіт у відповідача відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Представник позивача документів, що підтверджують порушення відповідачем господарського зобов'язання згідно з умовами договору, суду не надала. Позивач попередню вартість експертизи, призначеної судом, не оплатив, у зв'язку з чим ухвала суду повернута без виконання.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 54 044,00 грн. є недоведеною, необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 5 011,00 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13 781,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивачем не доведено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 5 011,00 грн. та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13 781,00 грн. також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 837, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 43, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП»(07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 361 а, код 13722522) до благодійного фонду «ДОБРОБУТ ГРОМАДИ»(07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 311, код 35732458) про стягнення заборгованості в сумі 72 836,53 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.04.2012 року

Суддя С. Дьоміна