cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.12 Справа№ 5015/530/12
За позовом : Дочірньої компанії „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України", м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Математичний центр", м.Львів
про стягнення 25080грн. 00коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача : Ковтунов І.А.
від відповідача : Притула М.Т., Колісник О.А.
Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Математичний центр" про стягнення 15840грн. 00коп. пені за порушення строків здачі етапу робіт чи робіт в цілому та додатково 9240грн. 00коп. 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів строків здачі етапу робіт.
Ухвалою суду від 16.02.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.03.2012р. В судовому засіданні 12.03.2012р. з метою мирного врегулювання спору судом оголошувалась перерва до 02.04.2012р. В зв"язку з неявкою представника позивача в продовжене судове засідання, ухвалою суду від 02.04.2012р. розгляд справи відкладено на 09.04.2012р. В судовому засіданні 09.04.2012р. судом оголошено перерву до 11.04.2012р.
В продовженому судовому засіданні 11.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов б/н та дати (зареєстрований канцелярією суду 12.03.2012р. за № 5182/12) та запереченні на позовну заяву від 09.04.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 09.04.2012р. за № 7701/12).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Відповідно до п.1.1 укладеного 22.07.2010р. між сторонами договору №110ТР-274, відповідач (виконавець) зобов"язувався виконати роботи з розрахунку та математичного моделювання параметрів процесу заміщення природного газу азотом в пластах ПГС, а позивач (замовник) зобов"язувався їх прийняти та оплатити роботи.
п.1.4 договору передбачено, що зміст і терміни виконання основних етапів робіт, які відповідно до умов договору зобов'язувався виконати виконавець (відповідач), визначені календарним планом робіт (додаток № 2 до договору, який є його невід"ємною частиною).
Роботи передбачені п. 5 календарного плану, відповідач повинен був виконати до 10.05.2011р.
Виконавець зобов"язаний виконати передбачені даним договором роботи відповідно до затвердженого замовником технічного завдання та передати замовнику відповідно до розділу 4 даного договору результати робіт в терміни, встановлені в пунктах 1.3 та 1.4 даного договору (п.2.1.1 договору).
Згідно з п.2.2.2. договору №110ТР-274 замовник зобов"язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Оплата виконаних виконавцем робіт за даним договором здійснюється за кожен прийнятий замовником етап на підставі акту здачі-приймання робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання етапу робіт.(п.3.3 договору ).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що по завершенню кожного етапу робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання етапу робіт, який відповідно до п.3.3 договору є підставою для оплати замовником (позивачем) виконаних відповідачем робіт.
Відповідно до ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Проте, роботи, передбачені п. 5 календарного плану, були виконані лише 08.09.2011р., про що свідчить акт № 5 від 08.09.2011р. здачі-приймання науково-технічної продукції за договором на суму 132000грн. 00коп.
Тобто, як стверджує позивач у позовній заяві, затримка виконання відповідачем зазначених робіт становить 120 днів.
Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну виконання робіт, передбачених п. 5 календарного плану на суму 132000грн. 00коп., яка відповідно до представленого суду розрахунку становить 15840грн. 00коп. та оскільки прострочення виконання робіт за договором складає більше 30 днів, також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості робіт (132000грн. 00коп.), виконання яких прострочено, розмір якого відповідно до представленого розрахунку становить 9240грн. 00коп.
В обґрунтування вказаної вимоги позивач покликається на положення ч.1 ст.230 ГК України та п.5.2 договору №110ТР-274 за яким за порушення строків здачі етапу робіт чи робіт в цілому, виконавець (відповідач) сплачує на користь замовника (позивача) пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково з відповідача стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Розглянувши дані вимоги, суд прийшов до висновку про те, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, в) підлягає стягненню однократно за окремо здійснене правопорушення та не носить характер тривалої санкції.
В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення
При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно ст. 1 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 3 вказаного закону).
Однак, позивачем відповідно до здійсненого розрахунку пені за 120 днів з 11.05.2011р. заявлено до стягнення пеню в розмірі 15840грн. 00коп., розмір якої перевищує подвійну облікову ставку НБУ за вказаний період. Відповідно до здійсненого судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за вказаний період в сумі 6745грн. 05коп. В частині стягнення решти суми пені - відмовити.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розділом 5 договору встановлена відповідальність виконавця за порушення термінів передачі робіт як у вигляді сплати пені, так і у вигляді сплати штрафу, тобто, за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність.
Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача пені і штрафу, суперечить основному принципу Конституції України щодо неможливості застосування до винної особи відповідальності двічі.
Таким чином в частині стягнення 9240грн. 00коп. 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів строків здачі етапу робіт слід відмовити.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 549, 892 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Математичний центр", м.Львів, вул..В.Великого, 48, кв.20 (ідентифікаційний код 25225088) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м.Київ, Кловський Узвіз, 9/1 (ідентифікаційний код 30019801) 6745грн. 05коп. пені та 432грн. 86коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. В частині стягнення решти суми пені та штрафу відмовити.
Суддя Гоменюк З.П.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 18.04.2012р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23554241 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гоменюк З.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні