Ухвала

від 13.04.2012 по справі 5017/473/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" квітня 2012 р.Справа № 5017/473/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 26.12.2011р.;

ОСОБА_2 за довіреністю №92 від 26.12.2011р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача: Приватного підприємства "ГАММА ШИППИНГ";

про стягнення 200615грн., -

у с т а н о в и в :

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" ( далі -Позивач, Порт) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "ГАММА ШИППИНГ" ( далі - Відповідач ) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200615грн., посилаючись на наступне.

23.12.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Приватним підприємством «ГАММА ШИППИНГ»було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/14, відповідно до якого відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв. м. (далі -майно), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, що перебуває на балансі державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Відповідно до п. 5.6 договору оренди № 3/14 відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна. На думку позивача, виходячи з приписів п. 5.6 договору оренди відповідач зобов'язаний отримати згоду порту, на проведення вищезазначених робіт.

Як зазначає позивач у позові, відповідач, без попереднього погодження з Портом, розпочав здійснення демонтаж будівлі, переданої йому в оренду. В результаті самовільного проведення ремонтних робіт орендоване майно було частково зруйновано та на даний момент знаходиться в аварійному стані. Відновлювальні роботи не здійснюються.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Відповідно до ч. 2 та ч. З ст. 773 ЦК України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Згідно п. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Пунктом 4.2 статті 4 Статуту Порту передбачено, що майно порту є державною власністю і належить йому на праві господарського віддання. Здійснюючи право господарського відання порт володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту.

Господарським кодексом України, а саме ст. 136 встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а саме статтями 18, 27 передбачено, що на орендаря покладено обов'язок використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати збитки.

Як зазначає позивач у позові, в силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У ч. 1 ст. 225 ГК України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів "України від 22.01.1996 року № 116 встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному і складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порт звернувся до Дочірнього підприємства «ПРИОРИТЕТ»з листом щодо проведення оцінки та визначення вартості відновлення приміщення будинку складу тарного бензину. Згідно Звіту по незалежній оцінці вартості величини витрат на відшкодування збитку при відновленні приміщень будинку складу тарного бензину розмір шкоди, завданої частковим руйнуванням будівлі складає 200 615 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з приписів вищезазначених статей та ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»Порт просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завданої частковим руйнуванням об'єкту оренди, у розмірі 200 615 грн.

Відповідач позов не визнає, надав відзив на позов у якому зокрема зазначив наступне.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, ДП «ІМТП»звернулось до суду з позовом про стягнення 200 615 грн. матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що Приватним підприємством «ГАММА ШИППИНГ»було зруйновано орендоване майно в результаті проведення самовільних ремонтних робіт. Заявлена сума матеріальної шкоди у розмірі 200615 грн. ґрунтується на незалежній оцінці, зробленій Дочірнім підприємством «ПРИОРИТЕТ».

Згідно пункту 5.6. Договору оренди нерухомого майна №03/14 від 23 грудня 2009 року відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний та інші ремонти, хоча ця умова не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна.

Як зазначає відповідач у відзиві на позові, до підписання Договору оренди №03/14 від 10 липня 2009 року на замовлення ДП «ІМТП»було зроблено незалежну оцінку орендованого майна, яку проводило консалтингове бюро «ДОМИНАНТА», у звіті якого є фото об'єкта оцінки. На цих фото зображений зовнішній вид та внутрішній стан майна, яке передано в оренду. На думку відповідача, з цих фото вбачається, що орендоване майно в жахливому зруйнованому стані, щоб можна було б працювати у орендованому приміщенні , необхідно було зробити ремонт, який дійсно поліпшить орендовану забудову.

При проведенні робіт по оцінці величин затрат на відшкодування шкоди, ДП «ПРИОРИТЕТ» зазначає у своєму звіті наступне: "на дату оценки (16.12.2011 г.) объект находится в не эксплутационном состоянии: дверные полотна и оконные блоки в большей степени отсутствуют, система коммуникаций повреждена и частично демонтирована; отделка полностью разрушена: плитка облицовки стен отпала, массовое отслоение и отпадание окрасочного слоя, следы пятен ржавчины со стороны потоков". Як зазначає відповідач у відзиві, всі ці недоліки орендованого майна можна побачити на фото, які є у звіті про незалежну оцінку від 10 липня 2009 року, тобто до взяття в оренду майна.

На думку відповідача, приватним підприємством «ГАММА ШИППИНГ»було взято в оренду майно, яке знаходилось в зруйнованому стані та внаслідок чого не було придатне для експлуатації, а тому з метою запобіганню його псуванню, пошкодженню та руйнуванню ПП «ГАММА ШИППИНГ»почало проводити ремонтні роботи згідно пункту 5.6. Договору та ч.3 ст.285 ГК

У відповідності до ч.3 ст.285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, ремонтні роботи були припинені у зв'язку з фінансовою кризою та заборгованістю по орендній платі, яка виникла внаслідок фінансової кризи.

Відповідач вважає, що до величини витрат на відшкодування збитків згідно звіту ДП «ПРИОРИТЕТ», яка складає 200615 грн. треба ставитися критично, тому що особа, яка проводила дослідження по оцінці майна не попереджалася про відповідальність як експерт.

На думку відповідача, у відповідності до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу»судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У відповідності до п.2.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції N 53/5 від 08.10.1998 року, за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового слідства або суду експерт несе адміністративну відповідальність.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, на думку відповідача:

1. Звіт, який був наданий Дочірнім підприємством «ПРИОРИТЕТ»неможливо вважати за висновок експерта. Відповідач ставить під сумнів, чи є оцінювач судовим експертом чи ні?

2. Як зазначає відповідач у відзиві, в своєму звіті оцінювач Тбилели С.М. користувався Законом України «Про власність», який втратив чинність ще у 2007 році (розділ 2 «общие положення»). Цей факт, на думку відповідача, взагалі, ставить під сумнів професіональні навички оцінювача.

3. Проаналізувавши цей звіт, на думку відповідача, вбачається, що оцінювач жодного разу не попереджений за відповідальність згідно ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», навпаки він вказує у своєму звіті розділ про звільнення відповідальності.

4. Відповідач у відзиві на позов зауважує, що у звіті вказано, що лист-замовлення на проведення оцінки є від 16.01.2012 року за вих.№ 51/19,а оцінка була проведена 16.12.2011 року.

У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів

З вищенаведеного, на думку відповідача, вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази щодо величини витрат на відшкодування збитків, яка становить 200615,00 грн.

У судовому засіданні 13.04.2012р. представник позивача надав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у якій Порт зазначив зокрема таке.

В процесі розгляду справи виникло питання щодо визначення розміру шкоди, заподіяної частковим руйнуванням об'єкту оренди, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2.

Як зазначає у клопотанні Порт, Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного Порт звертався до Дочірнього підприємства «ПРИОРИТЕТ»з листом щодо проведення оцінки та визначення вартості відновлення об'єкту оренди. Однак Відповідач у своєму відзиві вважає, що: «Звіт, який був наданий Дочірнім підприємством «ПРИОРИТЕТ»неможливо вважати за висновок експерта».

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.1998 року, а також Довіднику з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами, затвердженого наказом Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України від 14.07.1998 року № 11/40/5 головними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.).

Керуючись ст.ст. 22, 41 ГПК України ДП "Іллічівський морський торговельний порт" пропонує поставити на вирішення експерта наступні питання:

- Яка реальна вартість ремонтних робіт, необхідних для приведення об'єкту оренди, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, технічний паспорт інвентарний № 2387, реєстраційний № 786-ГН-9-14 (будівля складу тарного бензину літ. «4Р»з прибудовами літ. «4р»літ. «4р 1»загальною площею 327,7 кв. м) в стан, придатний для експлуатації за призначенням?

Позивач пропонує доручити проведення будівельно - технічної експертизи Одеському НДІСЕ. Враховуючи той факт, що саме Відповідачем ставиться під сумнів звіт по незалежній оцінці, при підготовці якого Порт поніс відповідні витрати, представник ДП "Іллічівський морський торговельний порт" вважає, що витрати по сплаті судової експертизи слід покласти на Відповідача.

Відповідач у судове засідання 13.04.2012р. не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, подане клопотання, вислухавши представників позивача, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання випливає, що зазначене у ньому питання не є правовим, тому для його вирішення необхідні спеціальні знання.

З цих підстав господарський суд вважає можливим задовольнити подане клопотання та необхідним призначити по даній справі судову експертизу на вирішення якої поставити питання зазначене у клопотанні позивача .

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Таким чином провадження по справі зупиняється.

Ураховуючи, що саме відповідач ставить під сумнів звіт по незалежній оцінці вартості величини затрат на відшкодування шкоди виконаний Тбилели С.М., господарський суд вважає покласти оплату за проведення експертизи на Приватне підприємство "ГАММА ШИППИНГ".

Керуючись ст. 41, пунктом 1 частини 2 ст. 79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в :

1. Призначити по справі № 5017/473/2012- судову будівельну -технічну експертизу.

2. Проведення судової будівельно - технічної експертизи доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

3. На вирішення судових експертів поставити питання :

- Яка реальна вартість ремонтних робіт, необхідних для приведення об'єкту оренди, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, технічний паспорт інвентарний № 2387, реєстраційний № 786-ГН-9-14 (будівля складу тарного бензину літ. «4Р»з прибудовами літ. «4р»літ. «4р 1»загальною площею 327,7 кв. м) в стан, придатний для експлуатації за призначенням?

4. Попередити судових експертів про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

5. Зобов'язати ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ПП "ГАММА ШИППИНГ" :

- надати у розпорядження судових експертів необхідні для проведення судової експертизи документи, речі та інше, які можуть бути запитані експертами;

- сприяти судовим експертам у проведені судової експертизи виконуючи всі вимоги судових експертів.

6. Оплату проведення судової експертизи покласти на Приватне підприємство "ГАММА ШИППИНГ" (68093, Одеська область, м .Іллічівськ, с.Малодолинське, вул. Шмідта,48, код ЄДРПОУ 35873302).

7. Копію ухвали направити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для виконання.

8. Провадження по справі № 5017/473/2012 - зупинити.

Суддя Никифорчук М.І.