Рішення

від 20.03.2013 по справі 5017/473/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2013 р.Справа № 5017/473/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача: Кушнірук О.С. за довіреністю №151 від 24.12.2012р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»;

до відповідача: Приватного підприємства "ГАММА ШИППИНГ";

про стягнення 200615грн., -

у с т а н о в и в :

Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» ( далі - позивач, Порт) звернулось до Приватного підприємства «ГАММА ШИППИНГ» ( Далі - Відповідач) із позовом про стягнення 200 615 грн. матеріальної шкоди завданої частковим руйнуванням будівлі, посилаючись на наступне.

23.12.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/14 ( далі - Договір ), відповідно до якого Відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, що перебуває на балансі Порту ( Позивача).

Відповідно до п. 5.6 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна. Виходячи з приписів п. 5.6 Договору Відповідач зобов'язаний отримати згоду порту, на проведення вищезазначених робіт.

Водночас Відповідач, без попереднього погодження з портом, розпочав здійснення демонтаж будівлі, переданої йому в оренду. В результаті самовільного проведення ремонтних робіт орендоване майно було частково зруйновано та на даний момент знаходиться в аварійному стані. Відновлювальні роботи не здійснюються.

Пунктом 4.2 статті 4 Статуту Порту передбачено, що майно порту є державною власністю і належить йому на праві господарського віддання. Здійснюючи право господарського відання порт володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а саме статтями 18, 27 передбачено, що на орендаря покладено обов'язок використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати збитки.

Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення ... матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів "України від 22.01.1996 року № 116 встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному і складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Позивач у позові зазначає, що Порт звернувся до Дочірнього підприємства «ПРИОРИТЕТ» з листом щодо проведення оцінки та визначення вартості відновлення приміщення будинку складу тарного бензину. Згідно Звіту по незалежній оцінці вартості величини витрат на відшкодування збитку при відновленні приміщень будинку складу тарного бензину розмір шкоди, завданої частковим руйнуванням будівлі складає 200 615 грн.

Виходячи з приписів ст.ст. 391, 393, 525, 526, 529, 530, 610, 773, 779, 1166 ЦК України, ст. ст. 48, 71, 136, 224, 225, 285, ч.1 ст.193 ГК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Позивач просить позов задовольнити та стягнути з Відповідача 200 615 грн. матеріальної шкоди.

Заперечуючи проти позову Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив таке.

Згідно пункту 5.6. Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний та інші ремонти, хоча ця умова не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна.

До підписання Договору на замовлення Порту було зроблено незалежну оцінку орендованого майна, яку проводило консалтингове бюро «ДОМИНАНТА», у звіті якого є фото об'єкта оцінки. На цих фото зображений зовнішній вид та внутрішній стан майна, яке передано в оренду. З цих фото, на думку відповідача, вбачається, що орендоване майно в жахливому зруйнованому стані, але щоб можна було б працювати, необхідно було зробити необхідний ремонт, який дійсно поліпшить орендовану забудову.

При проведенні робіт по оцінці величин затрат на відшкодування шкоди, ДП «ПРИОРИТЕТ» зазначає у своєму звіті наступне (мовою оригіналу): "На дату оценки (16.12.2011 г.) объект находится в не эксплутационном состоянии: дверные полотна и оконные блоки в большей степени отсутствуют, система коммуникаций повреждена и частично демонтирована; отделка полностью разрушена: плитка облицовки стен отпала, массовое отслоение и отпадание окрасочного слоя, следы пятен ржавчины со стороны потоков".

Таким чином, на думку Відповідача, взято в оренду майно, яке знаходилось в зруйнованому стані та внаслідок чого не було придатне для експлуатації, а тому з метою запобіганню його псуванню, пошкодженню та руйнуванню. Відповідач почав проводити ремонтні роботи згідно пункту 5.6. Договору та ч. 3 ст.285 ГК України

У відповідності до ч. 3 ст.285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Як зазначає відповідач у відзиві, ремонтні роботи були припинені у зв'язку з фінансовою кризою та заборгованістю по орендній платі, яка виникла внаслідок фінансової кризи.

На думку відповідача, до величини витрат на відшкодування збитків згідно звіту ДП «ПРИОРИТЕТ», яка складає 200615 грн. треба ставитися критично, тому що особа, яка проводила дослідження по оцінці майна не попереджалася про відповідальність як експерт.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У відповідності до п.2.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції N 53/5 від 08.10.1998 року, за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового слідства або суду експерт несе адміністративну відповідальність.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином на думку відповідача :

1. Звіт, який був наданий Дочірнім підприємством «ПРИОРИТЕТ» неможливо вважати за висновок експерта. Взагалі, незрозуміло, чи є оцінювач судовим експертом чи ні?

2. В своєму звіті оцінювач Тбилели С.М. (мовою оригіналу) користувався Законом України «Про власність», який втратив чинність ще у 2007 році (розділ 2 общие положения). Цей факт, взагалі, ставить під сумнів професіональні навички оцінювача.

3. Проаналізувавши цей звіт, вбачається, що оцінювач жодного разу не попереджений за відповідальність згідно ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», навпаки він вказує у своєму звіті розділ про звільнення відповідальності.

4. У звіті вказано, що лист-замовлення на проведення оцінки є від 16.01.2012 року за вих.№ 51/19, а оцінка була проведена 16.12.2011 року.

У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів

З вищенаведеного вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази щодо величини витрат на відшкодування збитків, яка становить 200615,00 грн.

На підставі викладеного, Відповідач просить суд відмовити Порту у позові про стягнення 200615, 00 грн. матеріальної шкоди.

У засіданні суду оголошувалась перерва з 11.04.2012р. до 13.04.2012р., згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК, причини неявки до суду відповідач не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказами, які не викликають у суду сумніву.

За клопотанням позивача від 13.04.2012 р. ( т.2, а.с. 41-42) ухвалою господарського суду Одеської області від 13 квітня 2012 року по даній справі призначена судова будівельно - технічна експертиза, проведення якої доручено ОНДІСЄ.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 квітня 2012 року за клопотанням відповідача від 11.04.2012 р. строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 01 травня 2012 р.

Згідно листа ОНДІСЕ, який надійшов до господарського суду 06.09.2012 р. ОНДІСЕ не має відповідного фахівця в галузі об'єкту нафтогосподарства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2012 року по даній справі призначена судова будівельно - технічна експертиза, проведення якої доручено судовим експертам ТОВ „Інтер-Консалт-Плюс".

Відповідно до висновку № 53е/С/12 від 07.02.2013 р. про проведення судової будівельно - технічної експертизи вартість ремонтно - поновлюючих робіт ( у урахуванням ринкової вартості ), які необхідно здійснити по приведенню будівлі складу тарного бензину загальною площею 327,7 кв.м., що розташований за адресою : Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, у технічний стан, що відповідає вимогам будівельних норм та правил, складає ( з урахуванням ПДВ) - 500 932 грн. 00 коп.

Висновки даної експертизи суд приймає до уваги як доказ вартості даного відшкодування, так сама експертиза сумніву не викликає.

11.03.2013р. та 20.03.2013 р. до суду надійшли заяви позивача про збільшення позовних вимог та про уточнення позовних вимог, відповідно до останьої, позивач просить стягнути з відповідача 500 932 грн. матеріальної шкоди, вартості проведення експертизи в сумі 10 000 грн. та судового збору в сумі 10 018,64 грн.

Заперечення від Відповідача щодо проведення даної експертизи суду не поступало.

Підсумовуючи вищенаведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „ГАММА ШИППИНГ" (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 48, код ЄДРПОУ 35873302) на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці 6, Код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26009114761 в ПАТ «Марфін банк» м. Іллічівськ, МФО 328168) - матеріальну шкоду завдану частковим руйнуванням будівлі складу тарного бензину в сумі 500 932 (п'ятсот тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн., вартості проведення експертизи в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. та судового збору в сумі 10 018 (десять тисяч вісімнадцять) грн. 64 коп.

Повне рішення складено та підписано 25.03.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.