Рішення

від 13.04.2012 по справі 9/190-10-3491

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2012 р.Справа № 9/190-10-3491

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс";

До відповідачів:

1) Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство";

2) Приватного підприємства „Аліонова";

про визнання незаконними дій та стягнення 649 946,51 грн.

Головуючий суддя Меденцев П.А.

Судді Рога Н.В.

Демешин О.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (ВАТ "Красноокнянське РТП"): ОСОБА_2.(за довіреністю);

Від відповідача (ПП"АЛІОНОВА"): ОСОБА_2.(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ : 10.08.2010 р. за вх. №6788/2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" (далі -Відповідач 1) та до Приватного підприємства „Аліонова" (далі -Відповідач 2) про визнання незаконними дій та стягнення 649 946,51 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2010 року провадження у справі №9/190-10-3491 було зупинено до розгляду пов'язаних з нею інших справ №26/138-10-3386 та №27/77-10-2592.

По справі №26/138-10-3386 06.10.2010 року було винесено рішення, яким у позові Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" про встановлення нікчемності договору оренди та застосування відповідних наслідків - відмовлено у повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року, рішення по справі №26/138-10-3386 06.10.2010 року залишено без змін.

По справі №27/77-10-2592 ухвалою суду від 11.02.2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10-2592 за нововиявленими обставинами -відмовлено, а рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10- 2592 -залишено без змін.

Таким чином, ухвалою суду від 31.10.2011 року обставини, що зумовлювали зупинення провадження у даній справі були усунуті, а тому провадження у справі №9/190-10-3491 - поновлено.

Приймаючи до уваги категорію та складність справи № 9/190-10-3491, її було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Меденцев П.А., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Власова С.Г.

Приймаючи до уваги, що суддя Д'яченко Т.Г. знаходилася у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 9/190-10-3491 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Меденцев П.А., суддя Власова С.Г.; суддя Демешин О.А.

Приймаючи до уваги, що суддя Власова С.Г. перебувала на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 9/190-10-3491 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Меденцев П.А., суддя Демешин О.А.; суддя Гут С.Ф.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 06.03.2012р., у зв`язку з перебуванням судді Меденцева П.А. у відрядженні з 12.03.2012р. по 23.03.2012р. включно, справу №9/190-10-3491 було передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді - Демешин О.А., Рога Н.В. За таких обставин, справу №9/190-10-3491 слід прийняти до провадження та призначити до розгляду.

На підставі розпорядження від 26.03.2012 року приймаючи до уваги закінчення відрядження судді Меденцева П.А., справу № 9/190-10-3491 було повернуто судді у наступному колегіальному складі: головуючий суддя Меденцев П.А., судді - Демешин О.А., судді - Рога Н.В.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи до суду письмові уточнення позовних вимог.

Відповідачі у судових засіданнях проти позову заперечували у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві, наданому в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" та Відкритим акціонерним товариством „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" був укладений договір № 32 (далі Договір) автозаправної станції (далі АЗС).

За умовами Договору, орендодавець передав, а орендатор прийняв в оренду автозаправну станцію, розміщену на території Красноокнянського РТП за адресою: Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Комарова, 46.

Виконуючи належним чином умови Договору, Позивач зазначає, що систематично, на протязі терміну договірних відносин, регулярно сплачував орендні платежі на розрахунковий рахунок Відповідача 1.

Відповідно умов Договору, оренда автозаправної станції була визначена строком до 01 грудня 2009 року.

Згідно до п.4.2 Договору, якщо жодна Сторона до закінчення даного Договору не заявить намір розірвання, даний Договір пролонгується на той же термін.

У зв'язку з тим, що наміру розірвання Договору, до закінчення його терміну, Сторони не заявляли, Позивач письмово 28.01.2010 року повідомив орендатора про продовження добровільного користування майном, та своєчасно сплачував орендну плату.

Починаючи з 01 грудня 2009 року Позивач платіжним дорученням добровільно перерахував чергові платежі в обумовленій Договором сумі на розрахунковий рахунок Відповідача 1, які зараховувались без претензій.

За відсутністю вимоги розірвати діючий Договір, Позивач вважав його пролонгованим до 01 грудня 2012 року.

Однак, 05 березня 2010 року на адресу Позивача від Відповідача 2 надійшов лист з попередженням про звільнення орендованої у Відповідача 1 автозаправної станції.

Так як, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" не укладало жодних угод з Приватним підприємством „Аліонова", то Позивач звернувся за поясненням до Відповідача 1, однак останній від будь якої відповіді відмовився. У зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" продовжував виконувати вищенаведені договірні зобов'язання.

Згодом, Позивач з письмової відповіді Красноокнянського РТП дізнався, що в порушенні умов Договору та чинного законодавства, Відповідач 1 продав 1/100 частину майна, у вигляді АЗС, Приватному Підприємству „Аліонова" 15 лютого 2010 року.

Ознайомившись із вказаним договором купівлі -продажу спірного майна, Позивач вважає його незаконним, а угоду нікчемною, так як вона суперечить інтересам товариства та держави, порушує права Позивача та норми діючого законодавства.

Таким чином, починаючи з 15 квітня 2010 року Позивачеві з вини Відповідачів заподіяний значний матеріальний збиток, а також збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач 1 своїми противоправними діями, заподіяв Позивачу збитки: у вигляді упущеної вигоди і не отримані прибутку при реалізації паливо-мастильних матеріалів за добу -3 553 грн., а за весь період, починаючи з 15 квітня 2010 року, тобто 116 днів, 412 148,00 грн.

Відповідач 2 своїми противоправними діями з 15 квітня 2010 року заподіяв Позивачу матеріальній збиток і моральну шкоду, виражену в тому, що фактично була зупинена робота автозаправної станції, робочі АЗС були відсторонені від роботи, доступ до АЗС Відповідачем 2 -зачинений, що складає -187 798,51 грн.

Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" просить суд визнати дії Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" пов'язані з одностороннім розірванням Договору оренди №32 -незаконними; дії Приватного підприємства „Аліонова", пов'язані з демонтажем, заволодінням майном Позивача -незаконними, у зв'язку з тим, що угода купівлі-продажу автозаправної станції -нікчемна; стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" матеріальні збитки та збитки в загальній сумі -412 148,00 грн., грошову компенсацію в сумі 25 000,00 грн., за заподіяну моральна шкоду; стягнути з Приватного підприємства „Аліонова" матеріальні збитки та збитки в загальній сумі -187 798,51 грн., грошову компенсацію в сумі 25 000,00 грн., за заподіяну моральна шкоду.

17.09.2010 року за вх. №24582 та за вх. №24586 представник Відповідачів надав до суду письмові відзиви щодо позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс", відповідно до яких вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач 1 -Відкрите акціонерне товариство „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" 17.09.2010 року за вх. №24587 звернулось до суду із заявою про зупинення провадження у справі №9/190-10-3491 до розгляду пов'язаної з нею інших справ №26/138-10-3386, яка розглядається господарським судом Одеської області, №27/77-10-2592, в якій триває апеляційне провадження.

В обґрунтування заявленої вимоги, ВАТ "Красноокнянське РТП" зазначає, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №26/138-10-3386 за позовом ВАТ „Красноокнянське РТП" до ТОВ „Фірма „Авто-Сервіс" про визнання договору оренди, що став підставою для позовних вимог у справі №9/190-10-3491, нікчемним та застосування наслідків недійсності правочину.

Також, у заяві про зупинення вказано, що Одеським апеляційним господарським судом здійснюється перегляд судового рішення у справі №27/77-10-2592 за позовом ОСОБА_3 до відповідачів ВАТ „Красноокнянське РТП" та ПП „Аліонова" про визнання незаконними договору купівлі-продажу та дій голови правління.

Справа №27/77-10-2592 пов'язана зі справою №9/190-10-3491, оскільки у справі №9/190-10-3491 Позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, незаконністю укладеного між ВАТ „Красноокнянське РТП" та ПП „Аліонова" договору купівлі-продажу АЗС, взаємовідносини по договору оренди якої є предметом спору по справі №9/190-10-3491.

Тоді як предметом судового розгляду у справі №27/77-10-2592 є визнання договору купівлі-продажу цієї ж АЗС незаконним.

Представник Позивача підтримував клопотання ВАТ "Красноокнянське РТП" про зупинення провадження у справі 9/190-10-3491, тому Ухвалою суду від 17.09.2010 року провадження у справі №9/190-10-3491 було зупинено до розгляду пов'язаних з нею інших справ №26/138-10-3386 та №27/77-10-2592.

Після поновлення провадження по справі №9/190-10-3491, представником Позивача 06.12.2011 року було подано до суду уточнену позовну заяву, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" просить суд визнати дії Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" пов'язані з одностороннім розірванням Договору оренди №32 -незаконними; дії Приватного підприємства „Аліонова", пов'язані з демонтажем, привласненням майна Позивача -незаконними,; стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" матеріальний збиток в сумі - 403 813,99 грн.; стягнути з Приватного підприємства „Аліонова" матеріальний збиток в сумі -141 317,70 грн.; та зобов'язати Відповідачів повернути АЗС за адресою: Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Комарова, 46, Позивачу.

18.01.2012 року за вх. №1694/2012 представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" надало до суду уточнення позовних вимог про стягнення заподіяного матеріального збитку, відповідно до яких просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" матеріальний збиток, у вигляді упущеної вигоди, в сумі -403 813,99 грн.; стягнути з Приватного підприємства „Аліонова" матеріальний збиток в сумі -70 760,70 грн.

У судовому засіданні від 18.01.2012 року Відповідачі надали суду письмові додаткові пояснення щодо позовної заяви про визнання незаконними дій та стягнення 649 946,51 грн., посилаючись на те що дані вимоги є необгрунтованими, базуються на вигаданих фактах.

Поряд з цим, у судовому засіданні від 18.01.2012 року Позивач надав суду уточнюючу позовну заяву, де вищенаведені вимоги залишає незмінними.

03.02.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" надано додаткові письмові пояснення стосовно листів-попереджень Приватного підприємства „Аліонова" до Позивача.

28.02.2012 року за вх. №6305/2012 представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" надано до суду уточнення позовних вимог про стягнення заподіяного матеріального збитку, відповідно до яких Позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" матеріальний збиток, у вигляді упущеної вигоди, в сумі -183 749,54 грн.; стягнути з Приватного підприємства „Аліонова" матеріальний збиток в сумі -52 604,50 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 1 Закону України „Про судоустрій України", юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 55 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про судоустрій України" гарантовано право кожному захищати свої права та інтереси у суді.

Згідно ст. ст. 1, 2 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації та інші юридичні особи у випадку порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів, а господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" - Орендарем та Відкритим акціонерним товариством „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" - Орендодавцем був укладений договір № 32 від 01.12.2006 року автозаправної станції (далі АЗС).

Договір був укладений в належній письмовій формі, про що свідчать підписи та печатки, якими скріплений Договір. Сторони дійшли згоди всіх істотних умов Договору.

Згідно п.1 Договору, предметом договору є будинок, що стоїть окремо, з ємкостями, які знаходяться поруч, за адресою: Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Комарова, 46, на земельній ділянці 2 000 кв. м.

Відповідно до п. 4.1 Договору, термін оренди складає три роки з моменту приймання орендованого об'єкту за актом приймання.

Договір Сторонами, на протязі його терміну, виконувався належним чином.

Згідно до п. 4.2, якщо жодна Сторона до закінчення даного Договору не заявить намір про його розірвання, даний Договір пролонгується на той же термін.

Наміру розірвання Договору, до закінчення його терміну Сторони не заявляли. Підставою пролонгації Договору слід вважати подальше отримання орендної плати Відповідачем 1, після закінчення терміну оренди та подальше використання орендованого об'єкту Позивачем (до 15 квітня 2010 року) на умовах Договору.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського Кодексу України, Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 Цивільного Кодексу України, Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, у відповідності з вимогами діючого законодавства, умов Договору, спірний Договір був подовжений до 01 грудня 2012 року на тих же умовах.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань або розірвання в односторонньому порядку Договору, діючим законодавством та умовами Договору не допускається, (ч. 1 ст. 291 ГК України).

Згідно п. 2 ст. 777 Цивільного Кодексу України, Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Судом встановлено, що питання продажу орендованої АЗС, неодноразово підіймалось Позивачем перед Відповідачем 1, але в зв'язку з відсутністю технічної документації на земельну ділянку, відчуження АЗС переносилось на пізнішій термін, так як нотаріус не посвідчив би договір купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу АЗС укладався, з порушеннями, і був спрямований на порушення прав Позивача. Рішення загальних зборів ВАТ „Красноокнянське РТП" в частині відчуження АЗС, судом визнаний недійсним (по справі № 6/124-10-4097 аркуші справи 41-42 том-2).

Відповідач 1 питання продажу АЗС з Позивачем не обговорював, до

відому не ставив про наміри його продажу, що порушує права Позивача, в подальшому здійсненні підприємницької діяльності та першочергового викупу АЗС.

Відповідач 2, з 15 квітня 2010 року створив умови для припинення діяльності АЗС Позивачем, захопив устаткування АЗС та товар, що належить Позивачу.

Таким чином, починаючи з 15 квітня 2010 року Позивачеві з вини Відповідачів заподіяний значний матеріальний збиток, а також збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 224 Господарського Кодексу України, Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності, другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського Кодексу України, До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором,

враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення

боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку -на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідач 1 своїми противоправними діями, які виразилися в незаконному

розірванні договору оренди №32 АЗС від 01 грудня 2006 року та здійсненні незаконної продажі оспорюваної АЗС, заподіяв Позивачу матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди і неотриманні прибутку при реалізації паливо-мастильних матеріалів за добу -1 584,05 грн., а за період, починаючи з 15 квітня 2012 року по 09.08.2012 року /116 днів/ - 183 749,54 грн.

Вищезазначене підтверджується наданими Позивачем додатковими матеріалами витребувані Ухвалою від 18.01.2012 року, а саме: докази середньодобового прибутку на АЗС смт Красні Окни, Одеська область станом на 15.04.2010 року, середньомісячний розрахунок прибутку на АЗС, а також середньодобовий прибуток за попередні роки використання АЗС (т. 3 аркуші справи 14-80).

Відповідач 2 своїми протиправними діями, які виразилися в незаконному привласненні майна, заподіяв Позивачу матеріальні збитки, (станом на 30.11.2011 року) а саме: Бензин А-76 -530 л. -по 9,50 грн. = 5 035,00 грн.; Бензин А-92 -1 070 л. по 9,90 грн. = 10 593,00 грн.; Бензин А-95 -1 610 л. по 10,20 грн. = 16 422,00 грн.; Дизельне пальне -2 130 л. по 9,65 грн. = 23 554,50 грн. Всього = 52 604,50 грн.

В свою чергу Відповідачі стверджують, що 23.02.2010 року ПП „Аліонова" направляло до Позивача лист-попередження з проханням звільнити територію АЗС в зв'язку з придбанням її у Відповідача 1.

25.02.2010 року автозаправна станція передана ПП „Аліонова", про що складений відповідний акт прийому-передачі.

14.04.2010 року АЗС взята під охорону ТОВ „Охорона-Комплекс-Котовськ".

15.04.2010 року директором ПП „Аліонова" виданий Наказ № З про проведення інвентаризації майна АЗС в зв'язку з початком підприємницької діяльності.

21.04.2010 року директором ПП „Аліонова" виданий Наказ № 4 про проведення ремонтно-відновлюваних робіт в будівлі АЗС.

22.04.2010 року з ПП „Аліонова" на адресу Позивача направлений був лист-попередження з проханням прибрати з території АЗС матеріальні цінності, що належать Позивачу. Вказаний лист Позивачем проігнорований.

29.04.2010 року, під час проведення інвентаризації майна АЗС ПП „Аліонова" було встановлено наявність касового апарату, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс", а також залишки палива у цистернах № 1,2,3,4,5, про що складений відповідний акт, а також повідомлено як Позивача, так і Красноокнянський відділ Котовської ОДПІ.

Крім того, незрозуміло Відповідачам, чому та на підставі якої норми права з Відповідача 2 Позивачем стягуються саме грошові кошти за демонтаж устаткування, а не саме обладнання в натурі.

Однак судом встановлено, що за період з початку 2010 року до часу подання позову, жодного листа-попередження з вимогою вивозу матеріальних цінностей з території АЗС по вул.. Комарова, 46 в смт. Красні Окни або інших листів від ПП „Аліонова" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" не надходило.

Згідно актів інвентаризації АЗС від 29.04.2010 року ПП „Аліонова виявило матеріальні цінності, які належать Позивачу і прийняло їх на відповідальне зберігання.

13 січня 2012 року при зверненні до працівників АЗС ПП „Аліонова", устаткування та обладнання, яке належить Позивачу, було повернуто йому. Претензій до цілісності устаткування та обладнання Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" до ПП „Аліонова" не має.

По-питанню повернення паливо-мастильних матеріалів, що знаходились в ємностях, згідно акту інвентаризації від 29.04.2010 року працівники АЗС пояснили, що це паливо нікуди не вивозилось, а змішувалось з паливом, що завозило ПП „Аліонова", для торгівлі.

20 січня 2012 року директору ПП „Аліонова" були направлені листи з проханням вирішити питання в поверненні ПММ, які знаходились на АЗС на момент інвентаризації 29.04.2010 року, або іншими ПММ аналогічної марки та якості, або грошовий еквівалент даних продуктів.

Проте, Позивачем ні письмової, ні усної відповіді від ПП „Аліонова" по даному питанню не отримано.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство" (67900, Одеська область, Красноокнянський район, селище міського типу Красні Окни, вул. Комарова, буд. 46, код ЄДРПОУ 03755207, р/р 2600330100410 в Красноокнянському відділенні Ощадбанку України, МФО 388283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, Крюківський район, вул. Халаменюка, буд. 12 А, кв. 34, код ЄДРПОУ 24395242, р/р 26007055233091 в КБ „Приватбанк" м. Кременчук, МФО 331401) збитки у вигляді упущеної вигоди, в сумі -183 749,54 грн., 1 181, 78 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Аліонова" (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315, код ЄДРПОУ 35876848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Авто-Сервіс" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, Крюківський район, вул. Халаменюка, буд. 12 А, кв. 34, код ЄДРПОУ 24395242, р/р 26007055233091 в КБ „Приватбанк" м. Кременчук, МФО 331401) збитки в сумі -52 604,50 грн., 1 181, 78 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Меденцев П.А.

Суддя Рога Н.В.

Суддя Демешин О.А.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2012 року.