Рішення

від 11.04.2012 по справі 5023/449/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5023/449/12

вх. № 449/12

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 249 від 06.04.2012 року

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк", м. Київ

до Державного закладу охорони здоров'я "Аптека № 15", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД", с. Іванковичи

про стягнення 4141,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 4141,64 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 4240/3 від 03.03.2011 року про заміну сторони у договорі купівлі-продажу № 4240/р від 01.05.2009 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3715,68 грн., пеню в розмірі 61,81 грн., 3 % річних в розмірі 131,39 грн. та індекс інфляції в розмірі 232,76 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/449/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27 лютого 2012 року о 10:50. Також, вищезазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД".

Ухвалами господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2012 року о 12:15, від 14 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 березня 2012 року об 11:15, від 26 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 11 квітня 2012 року.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, також, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав супровідний лист (вх. № 3828) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач та третя особа в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суду не повідомляли, правом на участь уповноваженого представника не скористались, вимоги попередніх ухвал суду не виконали.

Під час розгляду справи № 5023/449/12, судом перевірено адресу відповідача, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження відповідача - 61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 23, саме на зазначену адресу господарським судом направлялись всі процесуальні документи відповідачу, які повертали на адресу суду з довідками поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

01 травня 2009 року між третьою особою - ТОВ "ВВС-ЛТД" (продавець) та відповідачем - ДПЗОЗ Аптека № 25 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 4240/р, відповідно до умов якого третя особа (продавець) зобов'язується продавати товар (лікарські засоби, вироби медичного характеру, засоби косметичної промисловості), а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, передбачених вищезазначеним договором.

Відповідно до п. 4.3 вищенаведеного договору купівлі-продажу від 01.05.2009р., передбачено, що покупець здійснює розрахунки за товар з відстроченням терміну оплати за одержаний товар-в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач за період з 08 жовтня 2010 року по 06 грудня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4415,68 грн., відповідачем товар отримано та частково сплачено на суму 700,00 грн.

Заборгованість по несплаченому товару відповідача становить 3715,68 грн.

03 березня 2011 року між відповідачем - ДПЗОЗ Аптека № 15, третьою особою (ТОВ "ВВС-ЛТД" та позивачем (ТОВ "АВС Логістик Парк") було укладено договір № 4240/3 про заміну сторони у договорі купівлі-продажу № 4240/р від 01.05.2009 року.

Відповідно до п. 1 вищенаведеного договору від 03.03.2011р., позивач (ТОВ "АВС Логістик Парк") набуває всіх належних прав та обов'язків третьої особи (ТОВ "ВВС-ЛТД") за договором купівлі-продажу № 4240/р від 01 травня 2009 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 3715,68 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 61,81 грн., 3% річних у розмірі 131,39 грн. та індекс інфляції в розмірі 232,76 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

п. 6.1 договору купівлі-продажу № 4240/р від 01.05.2009 року покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені в розмірі 61,81 грн., 3% річних у розмірі 131,39 грн. та індекс інфляції в розмірі 232,76 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства закладу охорони здоров'я Аптека № 15, 61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 23 (р/р 26003301815892 Філія "відділення ПіБ м. Харків", МФО 351458, код ЄДРПОУ 23454790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Парк", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 24 (п/р 26009010055623 в АТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37308739) - 3715,68 грн. основного боргу, 61,81 грн. пені, 131,39 грн. 3 % річних, 232,76 грн. індексу інфляції, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/449/12 підписано 17 квітня 2012 року.