Ухвала

від 27.03.2012 по справі 2а-8026/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8026/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіно Палац" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення № 0004642307 від 26.05.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіно Палац" звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення № 0004642307 від 26.05.2011 року, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 26 травня 2011 року № 0004642307, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177 035,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 44259,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність платників податків за порушення або невиконання п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (далі - Порядок) настає лише у випадку виявлення платником податку помилки у власних податкових деклараціях, натомість позивач коригував податковий кредит у зв'язку із втратою (викраденням) податкових накладних по одному з контрагентів -ТОВ «Медіамаркет груп», про що позивачем було повідомлено Подільське РУ ГУ МВС України, а отже підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб ДПІ у Печерському районі м.Києва були відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіно Палац" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово -господарських взаємовідносин з ТОВ «Медіамаркет Груп»(код ЄДРПОУ 33597510) за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року.

А підставі вказаної перевірки було складено Акт від 25 травня 2011 року № 573/23-7/26304120 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопалац" (код ЄДРПОУ 36304120) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Медіамаркет Груп" (код ЄДРПОУ 33597510) за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року" (далі по тексту-Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що до перевірки надано декларація з податку на додану вартість від 17 січня 2011 року №678817 за грудень 2010 року та розрахунок коригування су податку на додану вартість, в якому коригується податковий кредит по контрагенту ТОВ "Медіамаркет Груп", у зв'язку із втратою документів, у бік зменшення на загальну суму -895 156,00 грн., крім того податок на додану вартість -179 031,00 грн. При цьому в результаті коригувань сума до сплати з податку на додану вартість за грудень 2010 року становить 167 442,00 грн., що була сплачена позивачем згідно платіжного доручення.

На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення -рішення від 26 травня 2011 року № 0004642307 згідно з п.п.54.3.2, п. 54.3 ст.54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 221 294,00 грн., у тому числі за основним платежем - "+" 177 035,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - "+" 44 259,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення -рішення було прийнято відповідачем з огляду на те, що у разі втрати документів по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ "Медіамаркет Груп" позивач мав відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та розшифровок на суму уточнення за кожен з періодів, починаючи з червня 2009 року по липень 2010 року на нарахувати штраф у розмірі п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання.

Враховуючи наведене, в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 177 035,00 грн., в тому числі за червень 2009 року - 7 323,00 грн., за липень 2009 року -17 867,00 грн., за серпень 2009 року - 10 144,010 грн., за вересень 2009 року - 8 247,00 грн., за жовтень 2009 року - 9 095,00 грн., за листопад 2099 року - 7 331,00 грн., за грудень 2009 року - 22 6/85,00 грн., за січень 2010 року - 31 525,00 грн., за лютий 2010 року -10 020,00 грн., за березень 2010 року - 13 643,00 грн., за квітень 2010 року - 12 178,00 грн., за травень 2010 року - 15 801,00 грн., за червень 2010 року - 5 010,00 грн., за липень 2010 року-6 166,00 грн.

Позивач, натомість зазначає, що останнім втрачено документи фінансово-господарської діяльності по операціям з ТОВ "Медіамаркет груп", зокрема, податкові накладні, виписані ТОВ "Медіамаркет груп", про що подало відповідну заяву до Подільського РУ ГУ МВС України.

Наказом ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" від 12 грудня 2011 року №01К-12/12, у зв'язку з втратою документів по взаємовідносинам з ТОВ "Медіамаркет груп", створено відповідну комісію по встановленню переліку відсутніх документів та можливості їх відновлення.

У зв'язку з неможливістю відновлення втрачених документів, позивач здійснив коригування податкового кредиту в бік зменшення по взаємовідносинах з ТОВ "Медіамаркет груп".

Законом України "Про податок на додану вартість", зокрема п. 4.5 ст. 4, встановлює порядок коригування податкового кредиту лише у випадку якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

При цьому, порядок коригування податкового кредиту в інших випадках, зокрема, втрати податкових накладних, Законом України "Про порядок на додану вартість" не врегульований.

Отже при необхідності здійснення коригування податкового кредиту у випадку втрати податкових накладних слід виходити із загальних положень Закону України "Про порядок на додану вартість" та норм Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у разі відсутності у платника податків податкових накладних за такими операціями.

Відповідно до пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої/переробного підприємства) коригування відображається зі знаком "+" (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, в якій відображається інша діяльність, - зі знаком "-" (до зменшення).

У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту .

У рядку 16.5 податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) відображається сума сформованого згідно з підпунктом 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону податкового кредиту, розрахована за схемою.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що Порядок розмежовує коригування податкового кредиту за підставами виникнення необхідності такого коригування, а саме: самостійне виправлення платником податків помилки, що міститься в раніше поданій декларації; здійснення зміни компенсації вартості товарів (послуг) після поставки в порядку пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість"; використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших; та інші випадки коригування податкового кредиту.

На думку суду, під "іншими випадками" слід також розуміти і втрату податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з тим, що у випадку втрати податкових накладних коригування податкового кредиту в бік зменшення може здійснюватися шляхом відображення відповідних сум, на які зменшується податковий кредит, в рядках 16 та 16.4 податкової декларації з податку на додану вартість та за той звітний період, в якому виникли обставини, що зумовили таке коригування, із обов'язковим заповненням додатку №1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість".

Так, 17 січня 2011 року (відповідно до відмітки ДШ у Печерському районі м. Києва) ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

В рядку 16 податкової декларації "Коригування податкового кредиту" та рядку 16.4 "Інші випадки" позивачем відображено суму 895 156 грн., в тому числі податок на додану вартість - 179 031 грн., на яку зменшується сума податкового кредиту.

В розділі II додатку №1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість" позивач відобразив інформацію щодо податкових накладних, виписаних ТОВ "Медіамаркет груп" за період з червня 2009 року по липень 2010 року.

Доводи представника відповідача про необхідність в даному випадку здійснення коригування податкового кредиту з урахуванням пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, не може братися судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Пункт 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку якщо платник самостійно виявив помилки , що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як встановлено судом першої інстанції та пітверджується матеріалами справи, коригування податкового кредиту ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" в грудні 2010 року здійснено у зв'язку із втратою податкових накладних, що виписані ТОВ "Медіамаркет Груп".

Оскільки втрата податкових накладних не може прирівнюватися до самостійного виправлення помилок, то норми пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене,колегія суддів Київськогоапеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 177 035,00 грн., є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на 177 035,00 грн. - протиправним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М