Постанова

від 04.07.2011 по справі 2а-8026/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2011 року 10:18 № 2а-8026/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача : Апалькова Є.Ю.;

відповідача: Готрі Т.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КІНО ПАЛАЦ" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 червня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "КІНО ПАЛАЦ" (далі по тексту -позивач, ТОВ "КІНО ПАЛАЦ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у печерському районі м. Києва від 26 травня 2011 року №0004642307 згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177 035,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 44 259,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-8026/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2011 року.

В судовому засіданні 22 червня 2011 року оголошено перерву до 04 липня 2011 року.

В судовому засіданні 04 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26 травня 2011 року №0004642307 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 221 294,00 грн., у тому числі за основним платежем - "+" 177 035,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -"+" 44 259,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 25 травня 2011 року №573/23-7/36304120 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопалац" (код ЄДРПОУ 36304120) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Медіамаркет Груп" (код ЄДРПОУ 33597510) за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що до перевірки надано декларація з податку на додану вартість від 17 січня 2011 року №678817 за грудень 2010 року та розрахунок коригування су податку на додану вартість, в якому коригується податковий кредит по контрагенту ТОВ "Медіамаркет Груп", у зв'язку із втратою документів, у бік зменшення на загальну суму -895 156,00 грн., крім того податок на додану вартість -179 031,00 грн. При цьому в результаті коригувань сума до сплати з податку на додану вартість за грудень 2010 року становить 167 442,00 грн., що була сплачена позивачем згідно платіжного доручення.

На думку відповідача, у разі втрати документів по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ "Медіамаркет Груп" позивач мав відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та розшифровок на суму уточнення за кожен з періодів, починаючи з червня 2009 року по липень 2010 року на нарахувати штраф у розмірі п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання.

Враховуючи наведене, в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 177 035,00 грн., в тому числі за червень 2009 року -7 323,00 грн., за липень 2009 року -17 867,00 грн., за серпень 2009 року -10 144,010 грн., за вересень 2009 року -8 247,00 грн., за жовтень 2009 року -9 095,00 грн., за листопад 2099 року -7 331,00 грн., за грудень 2009 року -22 6/85,00 грн., за січень 2010 року -31 525,00 грн., за лютий 2010 року - 10 020,00 грн., за березень 2010 року -13 643,00 грн., за квітень 2010 року -12 178,00 грн., за травень 2010 року -15 801,00 грн., за червень 2010 року -5 010,00 грн., за липень 2010 року -6 166,00 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є помилковими, а спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, виходячи з наступного: податкові накладні, виписані ТОВ "Медіамаркет Груп", були викрадені у позивача, про що повідомлено Подільське РУ ГУ МВС України 02 грудня 2010 року, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Медіамаркет Груп" в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року; відповідно до розрахунку коригування сум податку на додану вартість позивач зменшив податковий кредит на суму 179 031,00 грн. та сплатив до бюджету суму податкового зобов'язання у розмірі 167 442,00 грн.; повторна сплата податку на додану вартість за спірними операціями не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", а за відсутності порушення з боку ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" порушень податкового законодавства штрафні санкції не підлягають застосуванню; коригування податкового кредиту у зв'язку з втратою податкових накладних не може прирівнюватися до самостійного виправлення помилок, а тому коригування в даному випадку не може проводитися в порядку, визначеному пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, отже, позивач не зобов'язаний сплачувати штраф на підставі пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Доводи відповідача, повністю співпадають з висновками Акта перевірки, зокрема, представник відповідача наголошував на тому, що позивач здійснив коригування податкового кредиту з податку на додану вартість з порушенням встановленого порядку, а саме потрібно проводити коригування за кожен звітний період окремо на підставі Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість з одночасною сплатою штрафу на підставі пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступних мотивів.

Як підтверджують матеріали справи, позивачем втрачено документи фінансово-господарської діяльності по операціям з ТОВ "Медіамаркет груп", зокрема, податкові накладні, виписані ТОВ "Медіамаркет груп", про що подало відповідну заяву до Подільського РУ ГУ МВС України.

Наказом ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" від 12 грудня 2011 року №01К-12/12, у зв'язку з втратою документів по взаємовідносинам з ТОВ "Медіамаркет груп", створено відповідну комісію по встановленню переліку відсутніх документів ат можливості їх відновлення.

У зв'язку з неможливістю відновлення втрачених документів, позивач здійснив коригування податкового кредиту в бік зменшення по взаємовідносинах з ТОВ "Медіамаркет груп".

Суд звертає увагу, що Закон України "Про податок на додану вартість", зокрема пункт 4.5 статті 4, встановлює порядок коригування податкового кредиту лише у випадку якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

При цьому, порядок коригування податкового кредиту в інших випадках, зокрема, втрати податкових накладних, Законом України "Про порядок на додану вартість" не врегульований.

Таки чином, на думку суду, при необхідності здійснення коригування податкового кредиту у випадку втрати податкових накладних слід виходити із загальних положень Закону України "Про порядок на додану вартість" та норм Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у разі відсутності у платника податків податкових накладних за такими операціями.

Відповідно до пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої/переробного підприємства) коригування відображається зі знаком "+" (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, в якій відображається інша діяльність, - зі знаком "-" (до зменшення).

У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту .

У рядку 16.5 податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) відображається сума сформованого згідно з підпунктом 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону податкового кредиту, розрахована за схемою.

Наведене свідчить, що Порядок розмежовує коригування податкового кредиту за підставами виникнення необхідності такого коригування, а саме: самостійне виправлення платником податків помилки, що міститься в раніше поданій декларації; здійснення зміни компенсації вартості товарів (послуг) після поставки в порядку пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість"; використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших; та інші випадки коригування податкового кредиту.

На думку суду, під "іншими випадками" слід також розуміти і втрату податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у випадку втрати податкових накладних коригування податкового кредиту в бік зменшення може здійснюватися шляхом відображення відповідних сум, на які зменшується податковий кредит, в рядках 16 та 16.4 податкової декларації з податку на додану вартість та за той звітний період, в якому виникли обставини, що зумовили таке коригування, із обов'язковим заповненням додатку №1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість".

Так, 17 січня 2011 року (відповідно до відмітки ДПІ у Печерському районі м. Києва) ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

В рядку 16 податкової декларації "Коригування податкового кредиту" та рядку 16.4 "Інші випадки" позивачем відображено суму 895 156 грн., в тому числі податок на додану вартість -179 031 грн., на яку зменшується сума податкового кредиту.

В розділі ІІ додатку №1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість" позивач відобразив інформацію щодо податкових накладних, виписаних ТОВ "Медіамаркет груп" за період з червня 2009 року по липень 2010 року.

В частині визначення звітного періоду, в якому здійснюється коригування податкового кредиту, суд звертає увагу, що згідно з талоном-повідомленням Подільського РУ ГУ МВС України №01281 заяву про викрадення документів прийнято 02 грудня 2010 року, наказ ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" про створення комісії через втрату документів датований 12 грудня 2011 року, отже, фактично, обставини, що зумовили здійснення коригування податкового кредиту виникли у груді 2010 року, тобто, коригування податкового кредиту мало проводитися за грудень 2010 року, що вірно здійснено позивачем.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що порядок коригування податкового кредиту у зв'язку з втратою податкових накладних, виписаних ТОВ "Медіамаркет Груп", здійснений позивачем, не суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166.

Доводи представника відповідача про необхідність в даному випадку здійснення коригування податкового кредиту з урахуванням пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, виходячи з наступного.

Пункт 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку якщо платник самостійно виявив помилки , що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як встановлено судом вище, коригування податкового кредиту ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" в грудні 2010 року здійснено у зв'язку із втратою податкових накладних, що виписані ТОВ "Медіамаркет Груп".

Оскільки втрата податкових накладних не може прирівнюватися до самостійного виправлення помилок, то норми пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

В даному випадку позивач не допустив заниження податкового зобов'язання, що виключає застосування положень пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в тому числі, в частині сплати штрафу.

Крім того, до початку перевірки, позивач сплатив до бюджету суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року з урахуванням коригування податкового кредиту в бік зменшення, згідно платіжного доручення від 28 січня 2011 року №2001 на суму 167 442,00 грн.

Необґрунтованим є також висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки на момент перевірки суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) позивачем у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у ТОВ "Медіамаркет Груп", не були включені до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 177 035,00 грн., є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на 177 035,00 грн. - протиправним.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність факту заниження позивачем податкових зобов'язань, безпідставним є збільшення грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на 44 259,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26 травня 2011 року №0004642307 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "КІНО ПАЛАЦ" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНО ПАЛАЦ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 26 травня 2011 року №0004642307.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНО-ПАЛАЦ" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко