Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а-5038/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5038/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Інком" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0002332307 від 23 березня 2011 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Станом на час перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Законом України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -ПІ (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі - також «Закон № 2181»), Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, набрав чинності 1 січня 2011 року.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку TOB «Глорія Інком»(код ЄДРПОУ 37240938) з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах TOB «Глорія Інком»з TOB «Косметік»(код ЄДРПОУ 33443530), TOB «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581) за період жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт 167/23-7/37240938, яким встановлено порушення TOB «Глорія Інком»п.п. 7.4.1, п.плІ.З п. 7.2 ст. Т^кону України «Про податок на додану вартості», п. 198.1 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 716 863 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі 602 280 грн., за листопад 2010 року в сумі 333 438 грн., за грудень 2010 року в сумі 506 626 грн. та за січень 2010 року в сумі 274 519 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року № 0002332307, яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «Глорія Інком»за платежем «Податок на додану вартість»на загальну суму суму 2 146 079,00 грн., в тому числі основний платіж 1 716 863 грн. та штрафні санкції 429 216,00 грн.

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року № 0002332307, як рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи вимоги таких правових норм, як п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.1 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, слід зазначити, що включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Судом правильно зазначено, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом також було зазначено, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, слід зазначити, що якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2010 року між TOB «Косметик»(Постачальник) та TOB «Глорія Інком»(Покупець) було укладено Договір поставки № 01/10/10, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався оплатити і прийняти пакувальний матеріал з міжшаровою печаткою.

30 вересня 2010 року між TOB -ГРУП»(Постачальник) та TOB «Глорія Інком»(Покупець) було укладено Договір поставки № 19, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався оплатити і прийняти пакувальний матеріал з міжшаровою печаткою на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставки № 01/10/10 та Договору поставки №19 покупець зобов'язаний: оплатити упаковку в порядку, передбаченому сторонами в даному Договорі. Постачальник зобов'язаний: - поставити упаковку відповідної якості і в кількості, передбачених специфікаціями і технічними картами до Договору; - під час т транспортування виключити пошкодження чи знищення упаковки, забезпечити її схоронність до прийняття її Покупцем.

Згідно з пунктом 5.2 Договору поставки № 01/10/10 та Договору поставки № 19 поставка Товару здійснюється партіями на умовах, згідно Інкотермс 2000, а саме, транспортом Постачальника за його рахунок на склад Покупця.

Пунктами 5.4, 5.5 Договору поставки № 01/10/10 та Договору поставки № 19 передбачено, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятий Покупцем з моменту підписання товаросупровідних документів. Перелік супроводжувальних документів на упаковку: видаткова накладна; податкова накладна.

В той же час, як вбачається з акту перевірки, оскільки постачальниками TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»не було включено до складу податкових зобов'язань суму податку на додану варіть, яка була відображена TOB «Глорія Інком»у складі податкового кредиту в жовтні, листопаді, грудні 2010 року, січні 2011 року право на податковий кредит у TOB «Глорія Інком»відсутнє.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», «дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування».

Виходячи зі змісту пунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини даної справи, для правильної юридичної кваліфікації змісту спірних правовідносин судом правильно зазначено, що встановленню підлягає факт реальності операцій між Позивачем та TOB «Косметик»і TOB «РМА-Груп»із з'ясуванням з цією метою, зокрема, обставин щодо виду та якості поставленого товару, подальшого його використання в господарській діяльності Позивача (спрямованій на отримання прибутку) тощо.

Суд було зазначено, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою оподатковуваної податком на додану вартість господарської операції є місце надання товару покупцю, з фактом якого поставка вважається виконаною (Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2009 року № 982/13/13-09).

Отже, колегія також звертає увагу, що доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару (упакування) за Договором поставки № 01/10/10 та Договором поставки № 19, укладеними між TOB «Глорія Інком»та TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»відповідно, має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт передачі упакувального матеріалу, оформлення відповідних актів приймання передачі, документів, які підтверджують оплату поставленого товару (відповідні банківські виписки), докази зберігання товару на відповідному складі, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що поставку відповідного товару (упакувального матеріалу) було реально здійснено.

Вищевказані обставини повинні аналізуватися і досліджуватися з урахуванням конкретних умов договірних відносин, які були визначені сторонами (Позивачем та його контрагентами) в Договорі поставки № 01/10/10 та Договорі поставки № 19.

Згідно положень пунктів 5.2, 5.4, 5.5 Договору поставки № 01/10/10 та Договору поставки № 19, відповідно до яких поставка Товару здійснюється партіями на умовах, згідно Інкотермс 2000, а саме, транспортом Постачальника за його рахунок на склад Покупця. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятий Покупцем з моменту підписання товаросупровідних документів. Перелік супроводжувальних документів на упаковку: видаткова накладна; податкова накладна.

Таким чином, обов'язок поставки товару на склад Покупця було поставлено на Постачальника у Договорах поставки № 01/10/10 та № 19, тобто на TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп», а не на Позивача. Відтак, відсутні правові підстави вимагати у Позивача товаро-транспортні документи (які опосередковували процес перевезення товару), оскільки такі документи Позивачем не складалися.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів поставки № 01/10/10 та № 19, сторонами було складено та підписано наступні документи: податкові накладні, складені та підписані посадовими особами TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»;банківські виписки; специфікації та технологічні карти до договорів, складені та підписані посадовими особами TOB «Глорія Інком», TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»; видаткові накладні, складені та підписані посадовими особами TOB «Глорія Інком», TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»; акти виконаних робіт, оформлені та підписані між ПП «САГА плюс»та TOB «Глорія Інком»; договори та специфікації і технічні карти до договорів, відповідно до яких придбаний у TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»було відчужено третім особам; накладні про відпущення-одержання товару, підписані між ПП «САГА плюс»та TOB «Глорія Інком».

Також, в матеріалах справи місьтться копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Інком» від 16 липня 2010 року, відповідно до статті 5 якого предметами (видами) діяльності TOB «Глорія Інком»є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля пакувальними матеріалами, оптова та роздрібна торгівля пакувальним обладнанням, оптова та роздрібна торгівля полімерною плівкою тощо.

Отримання товару (пакувального матеріалу, який поставлявся партіями), враховуючи положення пункту 5.4 Договору поставки № 01/10/10 та Договору поставки №19 (яким передбачено, що товар вважається переданим Постачальником і прийнятий Покупцем з моменту підписання товаросупровідних документів; перелік супроводжувальних документів на упаковку: видаткова накладна; податкова накладна), -отримання товару Позивачем підтверджується належним чином оформленими та підписаними податковими та видатковими накладними, копії яких місяться в матеріалах справи.

Зберігання пакувального матеріалу, який придбавався Позивачем, на складі ПП «САГА плюс», підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, оформленими та підписаними між ПП «САГА плюс»та TOB «Глорія Інком», а також накладними про відпущення-одержання товару, підписаними між ПП «САГА плюс»та TOB «Глорія Інком».

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем в якості доказів у справі було надано суду копії договорів та специфікацій і технічних карт до договорів, відповідно до яких TOB «Глорія Інком»відчужувало пакувальний матеріал третім особам (а саме, TOB «ВПК-АГРО», ПП «Фармацевтична фабрика «Науково-виробниче об'єднання «Ельфа», АТЗТ «Харківський жировий комбінат», ЗАТ «Львівський жиркомбінат», TOB «МОНТАНА КОФЕ УКРАЇНА», ПП «АЛЬЯНС КРАСИ», TOB «Фірма О.Д. Пролісок», TOB «Компанія Степ Груп», TOB Пост», TOB «Завод дитячого харчування «Віта Фудз», TOB «П.Г.К.», TOB «К.С.Д. - КИЇВ», TOB «ЕКОФРУКТ», ФОП ОСОБА_4, ПАТ «Концерн Хлібпром»), що, як вірно зазначено судом першої інстанції, свідчить, що придбаний товар використовувався в подальшій господарській діяльності позивача.

Сукупність наданих Позивачем доказів (копій договорів та специфікацій і технічних карт до них, укладених та оформлених між TOB «Глорія Інком»та TOB «ВПК-АГРО», ПП «Фармацевтична фабрика «Науково-виробниче об'єднання «Ельфа», АТЗТ «Харківський жировий комбінат», ЗАТ «Львівський жиркомбінат», TOB «МОНТАНА КОФЕ УКРАЇНА», ПП «АЛЬЯНС КРАСИ», TOB «Фірма О.Д. Пролісок», TOB «Компанія Степ Груп», TOB Пост», TOB «Завод дитячого харчування «Віта Фудз», TOB «П.Г.К.», TOB «К.С.Д. - КИЇВ», TOB «ЕКОФРУКТ», ФОП ОСОБА_4, ПАТ «Концерн Хлібпром») свідчить про те, що придбаний товар використовувався в подальшій господарській діяльності Позивача. Період придбання Позивачем товару (пакувального матеріалу) у TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»та період продажу цього товару є хронологічними (послідовними) та логічно обґрунтованими в часі.

Отже, колегія зазначає, що придбаний позивачем за договорами з TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»товар (пакувальний матеріал) використовувався Позивачем в його подальшій господарській діяльності (яка є статутною), спрямованій на отримання прибутку, що є безумовним свідченням реальності господарських операцій за Договорами поставки №01/10/10 та № 19.

Таким чином, сукупність наданих представником Позивача документів дають достатні підстави дійти висновку про реальність господарських операцій за Договорами поставки № 01/10/10 та № 19, укладеними між Позивачем та TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп».

Відтак, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що TOB «Глорія Інком»було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за жовтень 2010 року (в сумі 602 280 грн.), за листопад 2010 року (в сумі 333 438 грн.), за грудень 2010 року (в сумі 506 626 грн.) та за січень 2010 року (в сумі 274 519 грн.) суму ПДВ по вищезазначених господарських операціях.

Що стосується посилань в акті перевірки того, що контрагентами Позивача TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»не було задекларовано податкові зобов'язання за результатами господарських операцій з Позивачем, колегія звертає увагу на наступне.

TOB «Глорія Інком»є відокремленою юридичною особою від контрагентів - юридичних осіб TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп», а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, як було правильно зазначено судом, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Відтак, сам по собі факт недекларування TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп»в деклараціях ПДВ за відповідні періоди та не сплати до бюджету податкових зобов'язань за поставлені TOB «Глорія Інком»товари, не є автоматичною підставою коригування податкового кредиту по ПДВ TOB «Глорія Інком»в бік зменшення у зв'язку з не підтвердженням сплати ПДВ TOB «Косметик»та TOB «РМА-Груп», оскільки системний аналіз змісту Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України підтверджує, що добросовісний покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність даних про них, які включені в Єдиний державний реєстр, при умові, що покупець не знав відносно них. Сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі відхилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його отримання і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Що ж стосується Рішення № 11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість форми від 28 січня 2011 року, яким анульовано реєстрацію TOB «Косметік», як платника податку на додану вартість, то суд правильно вказав на те, що дане рішення було прийнято пізніше, аніж укладено Договір поставки № 01/10/10 від 1 жовтня 2010 року між Позивачем та TOB «Косметік», а тому вказане рішення не є належним доказом в даній справі.

Колегія також не може не погодитись з висновком суду, як те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Так, враховуючи все вищезазначене, колегія вважає, що висновок відповідача про порушення TOB «Глорія Інком»п.п. 7.4.1, п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартості», п. 198.1 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується наявними в матеріалах справи документами, а, відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002332307 від 23 березня 2011 року є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.