Постанова

від 21.03.2012 по справі 2а-7352/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7352/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Імпекс - Проект»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Імпекс - Проект», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені в сумі 153699,53 грн. за невчасне внесення орендної плати за 2009 рік;

- зобов'язати відповідача скасувати суму пені у розмірі 153699,53 грн., нарахованої товариству на суму податкового боргу по орендній платі за землю;

- визнати протиправними дії відповідача щодо самовільного зарахування орендної плати за землю, сплаченої товариством з грудня 2009 року, в сумі 153699,53 грн. у рахунок погашення податкового зобов'язання зі сплати пені за невчасне внесення орендної плати за 2009 рік;

- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу пеню у сумі 153699,53 грн., неправомірно списану з орендної плати за землю за 2010 рік, в рахунок погашення наступних платежів з орендної плати за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року позов задоволено частково, скасовано пеню в розмірі 153699,53 грн., нарахованої відповідачем позивачу за період з грудня 2009 року по травень 2011 року включно; визнані протиправними дії відповідача вчинені до 01.01.2011 року щодо самовільного зарахування орендної плати за землю у рахунок погашення податкових зобов'язань зі сплати пені за несвоєчасне внесення орендної плати за 2009 рік; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу суму коштів сплаченої пені в розмірі 153699,53 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.02.2009 року між ЗАТ «Імпекс - проект»та ДПІ у Печерському районі м. Києва звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2009 року по 25.02.2009 року; за наслідками зрівняння складений акт від 25.02.2009 року, яким встановлено переплату позивачем податку за землю в розмірі 977948,58 грн.

Позивач неодноразово з жовтня 2009 року по квітень 2010 року звертався до відповідача з заявами про зарахування надмірно сплаченої суми податку до особового рахунку в рахунок сплати майбутніх платежів по платі за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2010 року у справі №2а-9894/10/2670 позов задоволено частково, визнана протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо не зарахування надмірно сплаченого ЗАТ «Імпекс - Проект»податку на землю в рахунок сплати орендної плати за землю, зобов'язано орган державної податкової служби зарахувати суму надмірно сплаченого податку в рахунок сплати орендної плати за землю за 2009 рік.

Згідно службової записки управління обліку та звітності ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15 вересня 2011 року №2192/19-3 погашення податкового боргу в 2009 році за платежем податок за землю позивачем не здійснювалось, тому пеня за 2009 рік не враховувалась. У 2010 році погашено пені в результаті розподілу платіжних доручень в сумі 41009,61 грн. У 2011 році залишок не сплаченої пені станом на 01.01.2011 року та нарахована пеня в сумі 58353,50 грн. були погашені за рахунок розподілу поточних платежів та зарахованої на підставі рішення суду (справа №2а-9894/10/2670) суми переплати податку за землю.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки нарахування пені з грудня 2009 року по кінець 2010 року її погашення відбулися внаслідок неправомірних дій органу державної податкової служби за 2010 рік, які проявилися в розподіленні сум поточних платежів, то її нарахування є неправомірним.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до пп. 7.1.1 п. 7.1 ст.7 зазначеного Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таке право органам державної податкової служби надано з 01.01.2011 року, з моменту набрання чинності Податковим кодексом України.

Так, пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача в частині розподілу поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу з плати податку за землю в період до 31.12.2010 року. Відповідно, дії щодо нарахування пені за період з грудня 2009 року по кінець 2010 року, погашення якої відбулося за наслідком неправомірних дій відповідача за 2010 рік шляхом розподілення сум поточних платежів, є також неправомірними.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо нарахованої пені за період з 01.01.2011 року по травень 2011 року, оскільки причиною для виникнення підстав для її нарахування стала бездіяльність податкової служби у період 2009 року, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №9894/10/2670, в частині повного та своєчасного зарахування наявної переплати позивача по податку на землю.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно скасував пеню, оскільки у розумінні пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки) пеня не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому відповідно не може бути скасованою.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в частині скасування пені в розмірі 153699,53 грн., нарахованої Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва за період з грудня 2009 року по травень 2011 року Приватному акціонерному товариству «Імпекс - Проект»підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року в частині скасування пені в розмірі 153699,53 грн., нарахованої Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва за період з грудня 2009 року по травень 2011 року Приватному акціонерному товариству «Імпекс - Проект»та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 26.03.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.