Постанова

від 12.10.2011 по справі 2а-7352/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  12 жовтня 2011 року           16:41           № 2а-7352/11/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В.   вирішив адміністративну справу за позовом  Приватного акціонерного товариства "Імпекс-Проект" до  Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії Обставини справи: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Імпекс-Проект» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування пені в сумі 153699,53 гривень за несвоєчасне внесення орендної плати за землю за 2009 рік, визнання дій податкової служби з зарахування поточних платежів на суму податкового боргу з орендної плати за землю неправомірними, зобов'язати вчинити дії з зарахування суми сплаченої пені в рахунок майбутніх платежів з орендної плати за землю. Позовні вимоги мотивовані виною податкової служби внаслідок допущеної суб'єктом владних повноважень бездіяльності щодо повного та своєчасного зарахування переплати з податку за землю в рахунок поточних зобов'язань з плати за землю. Відповідач проти позову заперечив. Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: 25.02.2009 року між ЗАТ «Імпекс-Проект»та ДПІ Печерському районі міста Києва було проведено звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2009 по 25.02.2009 року за наслідком чого було складено відповідний акт від дати звіряння. Згідно вказано акту було встановлено переплату позивачем податку за землю в розмірі 977948,58 гривень. Позивач неодноразово з жовтня 2009 по квітень 2010 року звертався до позивача з заявами про зарахування вказаної суми переплати до особового рахунку в рахунок використання майбутніх платежів по платі за землю. В зв'язку з відсутністю належного вирішення вказаного питання позивач звернувся до суду з оскарженням бездіяльності податкової служби. Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 15 жовтня 2010 року у справі № 2а-9894/10/2670 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо не зарахування надмірно сплаченого Закритим акціонерним товариством «Імпекс-Проект» податку на землю в рахунок сплати орендної плати за землю, зобов'язано податкову службу зарахувати суму надмірно сплаченого податку в рахунок сплати орендної плати за землю за 2009 рік. Вказаним рішенням суду було встановлено, що перша заява позивача про зарахування переплати в рахунок майбутніх платежів була подана 27 лютого 2009 року. Частковість задоволення позову була обумовлена тим, що на час прийняття рішення судом підтверджена відомостями картки особового рахунку позивача сума переплати податку за землю становила 813678,45грн. Зазначена постанова суду набрала законної сили 04 лютого 2011 року. Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного. Як випливає з службової записки управління обліку та звітності ДПІ у Печерському районі міста Києва № 2192/19-3 від 15 вересня 2011 року погашення податкового боргу в 2009 році за платежем податок за землю ПРАТ «Імпекс-Проект»не відбувалось, тому пеня за 2009 рік не нараховувалась. В 2010 році погашено пені в результаті розподілу платіжних доручень в сумі 41009, 61 грн. В 2011 році залишок несплаченої пені станом на 01.01.11 року та нарахована пеня в сумі 58353,50грн були погашені за рахунок розподілу поточних платежів та зарахованої на підставі рішення суду (справа № 2а-9894/10/2670) суми переплати податку за землю. Щодо зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу суд зазначає наступне. Пунктом 7.7 статті 7 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№ 2181-III від 21.12.2000; далі - Закон) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Вказане також підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою ВСУ від 08.12.2009 р. Справа N 21-1162во09, та відомостями інформаційного листа ВАСУ від 17.03.2009 р. N 358/13/13-09. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Поряд з цим починаючи з 01.01.2011 року розпочав свою дію Податковий кодекс України згідно з положеннями п. 87.9. ст.. 87 якого встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, дії податкової служби щодо розподілу поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу з плати податку за землю в період до 31.12.2010 року є неправомірним, оскільки законом такого права податковій службі не було надано. Проте починаючи з 01.01.2011 року такі дії відповідають наявним повноваженням, які визначені Податковим кодексом України. Враховуючи той факт, що нарахування пені за період з грудня 2009 року по кінець 2010 року її погашення відбулися за наслідком неправомірних дій податковової служби за 2010 рік які проявилися в розподілені сум поточних платежів, то її нарахування є неправомірним, що зумовлює наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині. Що стосується нарахованої пені за період 2011 року, то ї нарахування формально було обґрунтованим в рамках положень п. 87.9. ст.. 87 Податкового кодексу. Разом з тим, згідно з  п.87.1. ст..87 Податкового кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.   Проте в силу обставини, встановлених рішенням суду у справі № 2а-9894/10/2670, судом вбачається, що причиною для виникнення підстав для нарахування пені стала фактична бездіяльність податкової служби в частині повного та своєчасного зарахування наявної переплати позивача по податку за землю. Оскільки якщо б податкова служба вчасно та належним чином розглянула б відповідну заяву позивача та вчинила з цього приводу відповідні дії, то податкові зобов'язання з податку за землю могли б бути  погашеними платником податку за рахунок вказаних сум переплати. Знаною в юридичній наці є теза, що в податкових правовідносинах пеня має подвійну правову природу: по-перше, вона є способом забезпечення обов'язку зі сплати податків і зборів, а по-друге, є санкцією за порушення терміну сплати податків і зборів. Таким чином, враховуючи положення ч.3 ст. 2 КАС України, які визначають вимоги до рішень і дій суб'єкта владних повноважень зокрема принципу пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); частини 1 ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в частині нарахувань пені за період з 01.01.11 по травень 2011 року.              Отже, нарахована податковою службою пеня в сумі 153699,53грн. за період з грудня 2009 року по травень 2001 року підлягає скасуванню. А сплачені грошові кошти позивачем в рахунок погашення такої пені  підлягають зарахуванню в рахунок переплати. Згідно з частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач заперечуючи позов не довів суду відповідність нарахувань пені вимогам частини 3 статті 2 КАС України. Позивач в силу положень  ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду  належними доказами наявність всіх обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому. З огляду на це, позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню. Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити частково. Скасувати пеню в розмірі 153699 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) гривень 53 копійки, нарахованої Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва приватному акціонерному товариству «Імпекс-Проект»(код ЄДРПОУ 33098734) за період її нарахування за грудень 2009 року по травень 2011 року  включно. Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва вчинені до 01.01.11 щодо самовільного зарахування орендної плати за землю ПРАТ «Імпекс-Проект»(код ЄДРПОУ 33098734) у рахунок погашення податкових зобов'язань зі сплати пені за несвоєчасне внесення орендної плати за 2009 рік. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва зарахувати приватному акціонерному товариству «Імпекс-Проект»(код ЄДРПОУ 33098734) суму коштів сплаченої пені в розмірі  153699 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) гривень 53 копійки в рахунок майбутніх платежів (переплати) з орендної плати за землю. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України. Суддя                                                                                                     О.В. Кротюк                               Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.10.11 р.