Ухвала

від 27.03.2012 по справі 2а-6765/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6765/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД»до Державної податкової інспекції у місті Славутич Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Славутичі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012301/0 від 14.01.2010 року № 0000012301/1 від 26.02.2010 року та № 0000102301/2 від 23.04.2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 14.01.2010 року № 0000012301/1 від 26.02.2010 року та № 0000102301/2 від 23.04.2010 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.12.2009 року ДПІ у місті Славутичі Київської області було проведено перевірку позивача ТОВ «Влата ЛТД»за результатами якої складено Акт № 1114/23/31494934 від 31.12.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Влата ЛТД»(код за ЄДРПОУ 31494934) щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ПП «Сільвер-Стар ЛТД»(код за ЄДРПОУ 35774000) за період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року.

На підставі Акту № 1114/23/31494934 від 31.12.2009 року, ДПІ у місті Славутичі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 14.01.2010 року.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000012301/0 від 14.01.2010 року оскаржив його до ДПІ у місті Славутичі Київської області шляхом подання скарги.

Рішенням ДПІ у місті Славутичі Київської області № 249/10/23-010 від 26.02.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 14.01.2010 року -залишено без змін. Відповідно, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012301/1 від 26.02.2010 року.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000012301/1 від 26.02.2010 року, оскаржив його до ДПА в Київській області шляхом подання скарги. Рішенням ДПА в Київській області № 915/10/25-017/59-341 від 23.04.2010 року скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 14.01.2010 року щодо зобов'язання ТОВ «Влата ЛТД»сплатити донараховану суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4285184, 00 гривень та рішення ДПІ у місті Славутичі Київської області № 249/10/23-010 від 26.02.2010 року про результати розгляду первинної скарги платника податків в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1071296, 00 гривень, а в іншій частині зазначені рішення залишає без змін. Відповідно, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102301/2 від 23.04.2010 року на суму податкового зобов'язання за основним платежем -2142592, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1071296, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаними рішеннями ДПІ у місті Славутичі Київської області та ДПА в Київській області оскаржив їх шляхом подання скарги до ДПА України. Рішенням ДПА України № 6386/6/25-0115 від 05.07.2010 року податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Славутичі Київської області № 0000012301/0 від 14.01.2010 року (№ 0000012301/1 від 26.02.2010 року) з урахуванням рішення ДПА в Київській області № 915/10/25-017/59-341 від 23.04.2010 року, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення № 0000102301/2 від 23.04.2010 року) вирішено залишити без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Відповідно до висновків Акту № 1114/23/31494934 від 31.12.2009 року Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Влата ЛТД»(код за ЄДРПОУ 31494934) щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ПП «Сільвер-Стар ЛТД»(код за ЄДРПОУ 35774000) за період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року встановлені наступні порушення: підпункти 7.2.3 пункту 7.2, підпункти 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та пункти 4, 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року № 2333/2037 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 2142592, 00 гривень, в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 2142592, 00 гривень; договір № СВ-01/10/08-1 від 01.10.2008 року та договір № СВ-01/10/08 від 01.10.2008 року, укладені між ТОВ «Влата ЛТД»та ПП «Сільвер-Стар ЛТД»не спричинили реального настання правових наслідків, відповідно, вбачається нікчемність даних правочинів.

З Акту перевірки встановлено, що ТОВ «Влата ЛТД»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2008 року № СВ-01/10/08 з ПП «Сільвер-Стар»(Постачальник). Згідно з вищезазначеним договором Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку продукції Покупцю, а Покупець -прийняти продукцію і оплатити в строки та порядку, передбаченим цим договором. Асортимент, строки поставки кожної партії товарів та їх вартість визначаються сторонами за взаємною згодою та замовленням Покупця. Постачання продукції здійснюється автотранспортом Постачальника. Продукція відвантажується Постачальником Покупцю за договірними цінами, зазначеними по кожному виду продукції. Відшкодування Постачальнику транспортних витрат по доставці продукції здійснюється окремо згідно актів виконаних робіт за фактично виконані послуги. Всі розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахунку Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання договору купівлі-продажу від 01.10.2008 року № СВ-01/10/08 ПП «Сільвер-Стар»виписало видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури на суму 6031684, 25, у тому числі 1005280, 72 гривень ПДВ.

Також в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Влата ЛТД»(Покупець) було укладено договір від 01.10.2008 року № СВ-01/10/08-1 з ПП «Сільвер-Стар»(Продавець) про організацію та виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт, вказаних Покупцем, із залученням третьої сторони, будівельної техніки і фахівців, необхідних для виконання вказаних робіт. На виконання умов зазначеного договору ПП «Сільвер-Стар»виписало видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури на суму 6823869, 25 гривень, у тому числі 1137311, 53 гривень ПДВ.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Влата ЛТД» включило до податкового кредиту 2142592, 00 гривень ПДВ та відобразило у декларації з ПДВ за жовтень 2008 року.

Як свідчать матеріали перевірки, МДПІ у Ленінському районі міста Луганська листом від 31.08.2009 року № 31859/16-106 надала копію рішення суду про визнання недійсним запису щодо державної реєстрації ПП «Сільвер-Стар ЛТД».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року за позовом МДПІ у Ленінському районі міста Луганська до ПП «Сільвер-Стар»визнано недійсним запис від 13.03.2008 року № 13821020000014701 про державну реєстрацію ПП «Сільвер-Ста ЛТД»з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ ПП «Сільвер-Стар ЛТД»з моменту його видачі.

Порушення ТОВ «Влата ЛТД»вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ПП «ЛТД «Сільвер-Стар», за які податковим органом до нього було застосовано санкції встановлені та підтверджені в ході розгляду Славутицьким міським судом Київської області кримінальної справи № 1-43/2010, за результатами розгляду якої ОСОБА_2, як заступника директора ТОВ «Влата ЛТД», вироком від 24.12.2010 року визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 366 та частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.06.2011 року даний вирок Славутицького міського суду Київської області було залишено без змін.

Окрім того, вироком встановлено, що здійснюючи господарську діяльність підприємства, у січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2006 року та жовтні 2008 року, ОСОБА_2 від імені ТОВ «Влата ЛТД» уклав ряд договорів з такими підприємствами, як ТОВ «Євромед», ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач», ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар», службові особи яких, як було встановлено органами податкової міліції та державної податкової служби, фінансово-господарською діяльністю фактично не займалися, а підприємства зареєстрували за матеріальну винагороду без мети здійснювати підприємницьку діяльність.

Як зазначалося вище, між ТОВ «Влата ЛТД», в особі ОСОБА_2 та ПП «Сільвер-Стар»укладені договори, зокрема договір купівлі-продажу від 01.10.2008 року № СВ-01/10/08.

Згідно договору уступки вимоги (Цесії) № ДЦС-0110/08-1 від 01.10.2008 року ТОВ «Олдос»(Цедент) з однієї сторони та ПП «Сільвер-Стар ЛТД»(Цесіонарій) у порядку та на умовах, визначених цим договором, Цедент передає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право між Цедентом і ТОВ «Влата ЛТД»(Боржник). За договором, Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних зобов'язань -погашення заборгованості за будівельно-монтажні роботи. Право вимагати передбачено договором № СВ-01/10/08-1 від 01.10.2008 року між Цедентом і ТОВ «Влата ЛТД». Відповідно до цього договору Продавець ПП «Сільвер-Стар ЛТД»в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту з однієї сторони і Покупець ТОВ «Влата ЛТД»в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту з іншої сторони, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести організацію та виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт, вказаних Замовником із залученням третьої сторони, будівельної техніки і фахівців, необхідних для виконання вказаних робіт. Вартість робіт визначається Виконавцем на підставі рахунків та накладних, переданих Виконавцю залученою третьою стороною з урахуванням комісійних Виконавця за проведену організаційну роботу. Оплата вартості робіт здійснюється Замовником на підставі рахунка-фактури, що виставляє Виконавець, оплата здійснюється шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Виконавець самостійно проводить розрахунки із залученою третьою стороною і оплату всіх витрат, пов'язаних з організацією та виконанням робіт.

На виконання вказаних договорів, ОСОБА_2 одержав від невстановлених слідством осіб, яких вважав представниками Постачальника ПП «Сільвер-Стар ЛТД», товарів, робіт, послуг на загальну суму 12855553, 50 гривень, в тому числі ПДВ на суму 2142592, 00 гривень на підставі наступних податкових накладних, виписаних від імені ПП «Сільвер-Стар ЛТД»: № 635 від 01.10.2008 року, № 636 від 01.10.2008 року, № 643 від 02.10.2008 року, № 750 від 28.10.2008 року, № 637 від 01.10.2008 року, № 638 від 01.10.2008 року, № 640 від 01.10.2008 року, № 641 від 01.10.2008 року, № 642 від 01.10.2008 року, № 644 від 02.10.2008 року, № 646 від 03.10.2008 року, № 649 від 06.10.2008 року, № 651 від 07.10.2008 року, № 652 від 07.10.2008 року, № 853 від 07.10.2008 року, № 655 від 08.10.2008 року, № 655 від 10.10.2008 року, № 657 від 08.10.2008 року, № 660 від 10.10.2008 року, № 656 від 10.10.2008 року, № 669 від 10.10.2008 року, № 673 від 15.10.2008 року, № 673 від 16.10.2008 року, № 674 від 16.10.2008 року, № 676 від 17.10.2008 року, № 688 від 17.10.2008 року, № 709 від 30.10.2008 року, № 742 від 30.10.2008 року, № 741 від 30.10.2008 року, № 743 від 30.10.2008 року, № 748 від 30.10.2008 року, № 749 від 30.10.2008 року, № 751 від 31.10.2008 року, № 747 від 31.10.2008 року, № 753 від 31.10.2008 року, № 754 від 31.10.2008 року, № 755 від 31.10.2008 року, № 757 від 31.10.2008 року, № 357 від 31.10.2008 року, № 758 від 31.10.2008 року, № 759 від 31.10.2008 року, № 760 від 31.10.2008 року, № 761 від 31.10.2008 року.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника ПП «Сільвер-Стар ЛТД». Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631, наданої відділом оподаткування юридичних осіб ДПІ в місті Славутичі Київської області, за період з 01.10.2008 року по 04.12.2008 року кредиторська заборгованість ТОВ «Влата ЛТД»перед ПП «Сільвер-Стар ЛТД»станом на 04.12.2008 року становила 10636289, 15 гривень. Відомості про заборгованість станом на час проведення перевірки відсутні. Суми ПДВ на підставі зазначених податкових накладних, виписаних від імені ПП «Сільвер-Стар ЛТД»були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, включені до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року та відповідають даним податкової декларації з ПДВ ТОВ «Влата ЛТД»за жовтень 2008 року, поданої до ДПІ в місті Славутичі Київської області за підписом ОСОБА_2 від 20.11.2008 року № 14840.

Зазначені обставини описані в Акті перевірки та у вироку Славутицького міського суду Київської області і були досліджені під час проведення перевірки, однак на день судового розгляду всі ці документи відсутні, так як були вилучені в ході обшуку від 21-22 квітня 2009 року за адресою фактичного місцезнаходження ТОВ «Влата ЛТД», що підтверджується протоколом їх огляду від 17.02.2010 року.

Як вбачається з вироку Славутицького міського суду Київської області по кримінальної справи № 1-43/2010 та з Акту перевірки, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 432 від 21.12.2009 року підписи від імені директора ОСОБА_3 у податкових накладних ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар», на підставі яких було сформовано податковий кредит у податкових деклараціях ТОВ «Влата ЛТД»по взаємовідносинах з ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»виконано не ОСОБА_3., а іншою особою.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 351/352 від 20.01.2010 року встановлено за Актом № 1114/23/31494934 від 31.12.2009 року документальної перевірки ТОВ Влата ЛТД»завищення податкового кредиту з ПДВ, сформованого на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар», з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи № 432 від 21.12.2009 року та постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року, згідно якої визнано недійсним запис від 13.08.2008 року № 13821020000014701 про реєстрацію ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»з моменту реєстрації, припинено юридичну особу ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»та визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»з моменту його видачі підтверджується в сумі 2 142 592,25 гривень.

Судом першої інстанції встанолено, що безпосередньої участі службових осіб підприємств, в тому числі ПП «Сільвер-Стар ЛТД», їх особистого підпису, обов'язкового вільного волевиявлення, передбаченого частиною третьою статті 203 Цивільного Кодексу України, у дійсності не було, що свідчить про недостовірність податкових накладних, виписаних від імені цих підприємств. Таким чином, у податкових накладних, складених та підписаних від імені ПП «Сільвер-Стар ЛТД»у жовтні 2008 року, були відсутні обов'язкові реквізити, а саме: дійсні посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів. Тобто, вищевказані податкові накладні не можна вважати належним підтвердженням здійснення господарських операцій ПП «Сільвер-Стар ЛТД», оскільки вони підписані не керівником цього підприємства ОСОБА_3, а іншою, невстановленою слідством особою, яку неможливо ідентифікувати.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, у різні періоди, в тому числі у жовтні 2008 року прийняв недостовірні податкові накладні ПП «Сільвер-Стар ЛТД», складені та підписані невстановленими особами, які безпідставно були враховані при формуванні податкового кредиту ТОВ «Влата ЛТД», внаслідок чого підприємством було не донараховано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість.

При неналежному виконанні своїх службових обов'язків ОСОБА_2 повинен був і міг передбачити можливість заподіяння шкоди державним інтересам, тобто був об'єктивно спроможний запобігти настанню таких наслідків, про що свідчить достатній рівень освіти та практичного досвіду у сфері господарської діяльності та наявність достатніх повноважень і засобів для забезпечення необхідного організаційного рівня керівництва підприємством та його діяльності з дотриманням чинного законодавства.

Також, у матеріалах справи міститься копія вироку від 31.08.2009 року Ленінського районного суду міста Луганська, яким ОСОБА_3 визнано винною за частиною третьою статтею 358, частиною другою статті 190, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, в тому числі за фактом вчинення нею пособництва у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар».

Доводи позивача про те, що оскільки ОСОБА_2 було визнано винним за частиною першою статті 366 та частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, а не за частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, це є підставою вважати, що податковий кредит сформовано правомірно, у зв'язку з відсутністю у його діях умисного ухилення від сплати податків, не вважаються достатньою підставою для скасування податкових-повідомлень рішень.

Оскільки, кваліфікуючі дії ОСОБА_2 за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України за ознаками неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, судом встановлено, що такі дії спричинили тяжкі наслідки, які полягають у заподіянні матеріальних збитків державі у розмірі, що більше як у 250 разів перевищує встановлений законодавством прожитковий мінімум доходів громадян, оскільки доведені у судовому засіданні дії підсудного відповідають зазначеним кваліфікуючим ознакам цього злочину.

Судом першої інстанції не враховані доводи позивача та надані копії актів приймання-передачі робіт як доказ того, що отримуючи від ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»будівельно-монтажні послуги для інших підприємств-замовників таких послуг, оскільки фактично ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»не міг надавати такі послуги і поставляти товари, а отже операції, які відображені в бухгалтерському обліку є фіктивними, вчинені з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства.

Те що на момент укладення договорів та отримання товарів і послуг, ПП «Луганський торговий дім «Сільвер-Стар»було діючим підприємством, мало свідоцтво платника податку, вироку щодо директора винесено не було, а тому це є підставою вважати, що господарські операції були реальними і фактично виконані, не підтверджується належними і допустими доказами.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що за відсутності дійсного економічного змісту в договорах, укладених між позивачем та його контрагентом, враховуючи те, що внаслідок укладення договорів TOB «Влата ЛТД»отримало очевидну податкову вигоду у вигляді завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, яка визначає, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має встановлюватися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При укладанні вказаних договорів, позивач не міг не усвідомлювати їх протиправність і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнув настання протиправних наслідків, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 04.03.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 04.03.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 04.03.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 04.03.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до пункту 4 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року № 2333/2037 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з пунктом 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року № 2333/2037 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

З урахуванням викладених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Влата ЛТД»перераховувалися, а ПП «Сільвер-Стар ЛТД»приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, податкові накладні виписувалися не встановленими особами, а отже не відповідають загальним вимогам до податкових накладних, а тому підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по вказаним податковим накладним у позивача не було.

Судова колегія погоджується з висновком суду пешої інстанції, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Славутичі київської області Київської області № 0000012301/0 від 14.01.2010 року (№ 0000012301/1 від 26.02.2010 року та № 0000102301/2 від 23.04.2010 року) винесені відповідачем правомірно, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД»підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.