Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-4046/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4046/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

при секретарі: Роговській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Спартак»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2011 року адміністративний позов ПП «Спартак»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Фармасвіт»за період з 01 червня 2008 року по 31 липня 2008 року, за результатом якої складено Акт від 25 вересня 2008 року № 2436/2302130929748.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено податковий кредит в податковій декларації за липень 2008 року на суму 775 216, 67 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання за липень 2008 року на суму 775 216, 67 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки та встановлених обставин, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006982302/0 від 07 жовтня 2008 року, яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1 007 782, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податковим органом також прийнято аналогічні рішення № 0006982302/1 від 16 грудня 2008 року, № 0006982302/2 від 24 лютого 2009 року.

Не погоджуючись з зазначеними повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 6 Наказу Держаної податкової адміністрації України «Про порядок заповнення податкової накладної»від 30 травня 1997 року № 165 - податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на додану вартість, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові декларації та розшифровки до них відображають коректні відомості, оскільки спірні операції відображено з дотриманням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Позивачем заповнено податкову декларацію та розшифровку до неї на підставі податкових накладних, що не мали недоліків, та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень було встановлення в Акті податкової перевірки відсутності ознак товарності в операціях між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Фармасвіт», на підставі яких останнім було видано позивачу податкові накладні. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Одеський коровай»уклало з ПП «Спартак»договір зберігання борошна від 13 червня 2008 року, при цьому зазначено, що у період з 13 по 16 червня 2008 року на ім'я ПП «Спартак»від ТОВ «Фармасвіт»автомобільним транспортом на адресу ВАТ «Одеський коровай»надійшло борошно в кількості 325 тон фасоване у мішкотарі (копії товарно-транспортних накладних долучено до матеріалів справи).

Вказане борошно ВАТ «Одеський коровай», відповідно до договору зберігання від 13 червня 2008 року, акта приймання-передачі від 16 червня 2008 року прийняло від ПП «Спартак»на зберігання. 17 червня 2008 року між ВАТ «Одеський коровай»та ПП «Спартак»був укладений договір поставки борошна. 17 червня 2008 року ПП «Спартак», зазначене вище борошно (325 тон), згідно з умовами договору поставки від 17 червня 2008 року, передав ВАТ «Одеський коровай»на підставі видаткової накладної № С-03899, довіреності від 17 червня 2008 року ЯЛБ № 686804, податкової накладної від 17 червня 2008 року № 811, листа від 17 червня 2008 року.

Крім того, зазначено, що ВАТ «Одеський Коровай»не зміг здійснити оплату борошна і за згодою ПП «Спартак» повернув останньому зазначений товар на підставі документів: накладна на повернення від 30 вересня 2008 року № А-10017 - 105 тон ( 211 680, 00 грн.), накладна на повернення від 31 серпня 2008 року № А-10000 - 100 тон (201 600, 00 грн.), накладна на повернення від 30 вересня 2008 року № А-1018 - 120 тон (241 920, 00 грн.), розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 24/811 від 31 серпня 2008 року та від 30 вересня 2009 року до податкової накладної № 811 від 17 червня 2008 року.

Таким чином суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що податкові декларації та розшифровки до них відображають достовірні відомості, оскільки спірні операції відображено з дотриманням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість за результатом проведення реальної господарської операції, товарність якої підтверджена матеріалами справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що як позивачем, так і відповідачем операції за договором поставки олії відображено в своєму податковому обліку і податкових деклараціях в повному обсязі, що податковим органом не заперечується та відомості про це відображено податковим інспектором у акті перевірки. Викладені обставини не дають підстав стверджувати про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. В даному випадку зобов'язання зі сплати податку на додану вартість виконано позивачем належним чином та отримано податкові накладні, проте його контрагент ТОВ «Фармасвіт»відобразив податкові зобов'язання з ПДВ по сумі передоплати. Таким чином твердження податкової служби в цій частині не є обґрунтованими.

На підтвердження своїх доводів про безтоварність зазначених операцій, апелянтом, зокрема, наведено пояснення засновника ТОВ «Фармасвіт»ОСОБА_1, надані ним в межах кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Фармасвіт». Відповідно до його свідчень, він не має жодного відношення до діяльності вказаного підприємства, статутний фонд підприємства не формував, документи фінансово-господарської діяльності та податкову звітність не підписував..

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 статті 70 КАС України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 1 статті 138 КАС України - предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з статтею 65 КПК України - доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Таким чином, пояснення засновника ТОВ «Фармасвіт»ОСОБА_1 є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Відтак, необґрунтованим є посилання апелянта на пояснення засновника ТОВ «Фармасвіт»ОСОБА_1, як на доказ нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Фармасвіт»правочинів.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.