Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2а-8458/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8458/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі за позовом Підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Монблан»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Підприємство з 100 % іноземною інвестицією «Монблан»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007392309/0 від 01.10.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0007392309/0 від 01.10.2010 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року, змінено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі № 2а-15649/10/2670 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2011 року позов Підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Монблан» задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач, Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Підприємство з 100 % іноземною інвестицією «Монблан» - відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту Ухвали Вищого адміністративного суду України, підставою для скасування постанови Окружного суду м. Києва від 13.12.2010 р. та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. було неповне дослідження судами першої та апеляційної інстанції обставин справи та перевірка їх доказами.

Окрім цього, Вищим адміністративним судом було вказано на необхідність суду першої інстанції витребувати та дослідити докази виконання операцій, якими опосередковувався рух товару від продавця (ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану») до покупця (Підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Монблан»).

Судом першої інстанції встановлено, що по 06.09.10 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан», в частині дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»за період - червень 2010 року, за результатами якої складено акт № 2368/23-09\32671445 від 06.09.10 р.

В ході перевірки встановлено порушення Підприємством з 100 % іноземною інвестицією «Монблан»п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 10 854 412, 54 грн. в тому числі за червень 2010 на суму 10 854 412, 54.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007392309/0 від 01.10.10 р. сума податкового зобов'язання якого становить за основним платежем 10 854413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4341765.00, грн., усього -15 196 178,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що в діях Підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Монблан»відсутні порушення вимог податкового законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 2 червня 2010 року між ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»та підприємством з 100% іноземною інвестицією «Монблан» був укладений договір купівлі-продажу № 1-2/06, відповідно до якого продавець продав покупцю офісну комп'ютерну оргтехніку та комплектуючі.

Факт виконання вказаного договору купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. підтверджується податковими накладними №№ 54-61 від 02.06.10 р., №63 від 07.06.10 р., №64 від 07.06.10 р., № 65 від 09.06.10 р., № 66 від 15.06.10 р., видатковими накладними підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленим печатками підприємств.

Відтак, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Крім того, судом першої інстанції встановлено що на час здійснення Підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан»з ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»господарських операцій, зазначене підприємство було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Договір купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. визнаний недійсним не був.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява директора ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану» ОСОБА_2, який підтверджує взаємовідносини із позивачем на підставі купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. та зазначає, що товар було передано уповноваженій особі покупця за видатковими накладними, в яких в графі «відпустив»стоїть його підпис та печатка очолюваного ним підприємства. Заява оформлена в присутності приватного нотаріуса на бланку ВРВ № 998196.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, на виконання Ухвали Вищого адміністративного суду України, позивачем надані суду докази, на підтвердження реальності виконання операцій, якими опосередковувався рух товару та правомірність проведених розрахунків за придбаний товар.

Зокрема, були надані договір № 182 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів від 20 березня 2006 р., укладений між ПІІ «Монблан»та ПП ОСОБА_3, за яким на останнього покладались обов'язки по завантаженню, розвантаженню, перевезенню товарів. Судом встановлено, що строк дії договору був дійсним на момент існування взаємовідносин позивача з ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану". Також надано ліцензію на перевезення вантажів НОМЕР_1, видану ОСОБА_3. на період з 04.08.2007 р. по 03.08.2012 р.

На підтвердження виконання перевезення товарів, придбаних ППІ «Монблан»у ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" також надано заявки на транспортні послуги № 144, 145, 146, 147, 149 (за червень 2010 р.) та акти прийому виконаних робіт між замовником та перевізником.

Крім цього, надано лист ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" від 08.07.2011 р., в якому на запит ПІІ «Монблан»повідомляється, що ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" на підставі договору здійснювали поставки оргтехніки ППІ «Монблан». Зберігання та відвантаження товару здійснювалось зі складу, орендованого ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" у м. Львові за адресою: вул.. Персенівка, Кінцева. Завантаження автомобілів проводилось за вказаною адресою представниками-експедиторами ПІІ «Монблан»ручними навантажувальними візками. До вказаного листа додані договір оренди складського приміщення від 01.05.2010 р. № 010510 та акти приймання передачі приміщення від 01.05.2010 р., акти здачі-приймання надання послуг, що підтверджують оренду вказаного приміщення у травні та червні 2010 року.

Також, позивачем надані товарно-транспортні накладні, встановленої форми, що підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" товарів.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані, надані позивачем документи спростовують твердження відповідача та висновок акту перевірки.

Враховуючи викладене, господарські операції позивача з ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товар, що придбавався позивачем у ТОВ "Торговий дім "Дари Узбекистану", придбавався з метою використання та був використаний у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ПІІ «Монблан»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2010 року, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковим, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 745 460,00 грн. є протиправним.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.