Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2а-11441/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11441/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайвік»про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайвік»(далі -ТОВ «Сайвік») про припинення юридичної особи у зв'язку з провадженням нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, з моменту смерті єдиного учасника товариства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у Подільському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Сайвік» зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.10.2006, за адресою: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, та взято на податковий облік ДПІ у Подільському районі м. Києва 17.10.2006.

Згідно акту про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків за юридичною адресою від 07.11.2008, складеного працівниками ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, встановлено, що ТОВ «Сайвік» за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, не знаходиться, керуючі органи за вказаною адресою відсутні.

ДПІ у Подільському районі м. Києва 17.11.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було направлено повідомлення за формою № 18-ОПП«Про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням».

Разом з тим, співробітниками податкової міліції при опрацюванні системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адмінітсрації України, було встановлено, ТОВ «Сайвік»має розбіжність ПК та ПЗ понад 10000000,00 грн. з відповідними контрагентами.

Позивачем було направлено до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції доручення з проханням опитати єдиного засновника, керівного директора та бухгалтера ТОВ «Сайвік»ОСОБА_1 на предмет реєстрації наведеної юридичної особи, причетності до фінансово-господарської діяльності та усунення виявлених розбіжностей в податковій звітності.

Листом від 22.06.2010 Макіївська об'єднана державна податкова інспекція повідомила, що здійснити опитування громадянина ОСОБА_1 не виявляється можливим в зв'язку зі смертю останнього ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою адресного бюро Донецької області.

Таким чином, позивач прийшов до висновку, що невідомі особи перераховували значні суми безготівкових коштів на розрахункові рахунки юридичних та фізичних осіб, безпідставно відображаючи в податковому обліку валові витрати та податковий кредит, занижуючи при цьому суми податків до сплати, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сайвік» здійснюється з порушенням норм чинного законодавства та спрямована на завдання збитків державі Україна.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Як встановлено п. 6 ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів зазначає, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним.

Частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України чітко визначено обмежений перелік суб'єктів, що мають право пред'являти вимогу про ліквідацію юридичної особи, а саме встановлено, що на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 1 та 2 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації. Спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва, яким відповідно до Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Указом Президента України № 721/2000 від 25 травня 2000 року, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, яке передбачене підпунктом 20.1.12. Податкового кодексу України, не включає права на вимоги щодо припинення юридичної особи в зв'язку з провадженням нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою припинення юридичної особи саме у зв'язку з провадженням нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва необхідно залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року -без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.

Ухвалу складено в повному обсязі 27.03.2012